ТРАНЗИТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РЕГІОНУ ТА СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Краткое содержание

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади формування та використання транзитного потенціалу регіону” досліджено методологію формування та використання транзитного потенціалу регіону, розкрито його сутність, елементний склад, властивості, методичні засади оцінки величини й ефективності використання.

Транзитний потенціал як економічна категорія не лише характеризує здатність країни забезпечувати здійснення міжнародних перевезень своєю територією, але й забезпечувати на цій основі її комплексний розвиток. Узагальнюючи існуючі погляди на сутність поняття “потенціал”, можна визначати останній як сукупні можливості певної системи досягти максимального результату за умови використання наявних і реально прогнозованих ресурсів; характер результату і спосіб використання яких залежить від типу соціально-економічних відносин і рівня розвитку економічної системи.

Теоретичні обґрунтування транзитного потенціалу є недостатніми, а дослідження носять в основному прикладний характер і базуються виключно на традиційних підходах до визначення поняття “потенціал” як економічної категорії з урахуванням тих чи інших особливостей, пов’язаних із транзитом.

Генезис наукової думки засвідчив, що у більшості праць транзитний потенціал розглядається як характеристика певної території, а масштабом його виміру виступають кількісні та якісні параметри транспортної системи цієї території. При цьому слід зазначити, що недостатньо розробленим залишається саме визначення сутності і змісту поняття “транзитний потенціал регіону”. Під ним автор розуміє сукупні можливості наявних ресурсів регіональної господарської системи, включаючи інфраструктурні галузі як елементи цієї системи, забезпечувати проходження територією потужних транзитних потоків, породжувати синергійні просторові ефекти і формувати механізм стимулювання сталого розвитку регіону.

Транзитний потенціал регіону представляє собою складну, динамічну, адаптивну, стохастичну систему взаємопов’язаних елементів, які виконують різні функції у процесі забезпечення проходження транспортних потоків інших країн територією нашою держави та досягнення цілей комплексного розвитку як окремого регіону, так і країни в цілому. Ця система, на нашу думку, має дві основні складові: регіональну і галузеву (рис. 1) та функціонує в межах ринку транспортних послуг, без якого не існує перевезень в жодній частині світу.

На величину та ефективність використання транзитного потенціалу впливає цілий ряд факторів. Автором виділяються дві групи: екзогенні, зокрема геополітичні, макроекономічні, інституціональні, та ендогенні. Що включають регіональні та галузеві. На основі запропонованої класифікації можливе визначення рівня використання і обґрунтування перспектив нарощування транзитного потенціалу регіону з урахуванням ступеню впливу кожного фактору на загальний ефект реалізації транзитного потенціалу і визначення напрямів удосконалення організації транзитних перевезень на мезорівні.