СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ТА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАЛИЙ РОЗВИТОК АГРАРНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ

Краткое содержание

У першому розділі «Теоретичні основи соціально-екологічної складової сталого розвитку агропродовольчої системи (агросфери)» –   розкрито сутність сталого розвитку аграрної сфери економіки.

Ми погоджуємося з думкою Попової О.Л. в тім, що розкривають і доповнюють зміст поняття сталого розвитку такі його трактування у сучасних дослідженнях:

-     благодатна спіраль прогресу, за якого людський розвиток і економічне зростання взаємно сприяли б одне одному;

-     гармонізація розвитку людства і навколишнього середовища;

-     управління ризиками впливу людської діяльності на складні соціоекосистеми, що пов'язано зі значною невизначеністю наслідків, а отже, необхідність збереження варіантів вибору;

-     цілеспрямована самоорганізація суспільства;

-     управління капіталом в інтересах збереження і примноження людських можливостей (з нещодавніх досліджень Світового банку). При цьому поняття «капітал» включає не лише фізичний, а й природний і людський капітал. Для сталого розвитку сума цих трьох видів капіталу щонайменше не повинна зменшуватися.

Визначено, що сталість розвитку соціально-економічної системи будь-якого рівня ієрархії і будь-якої структури передбачає визначення поняття економічної сталості як у цілому, так і відносно конкретної системи, з урахуванням її специфічних особливостей, виділення сукупності основних зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на систему, а також аналіз чутливості системи відносно змін значень даних факторів з метою обґрунтування комплексу заходів з підвищення інтегрального рівня сталості системи.

Автор уточнив поняття сталого розвитку аграрної сфери висновком про те, що сталість розвитку аграрної сфери – це здатність зберігати стабільне, збалансоване, якісне, еволюційне та прогнозоване економічне зростання, а його основні цілі та інструменти реалізації схематично відображено на рис. 1.