ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АВІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ АВІАТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, проаналізовано попередні дослідження з проблематики забезпечення авіаційної безпеки авіатранспортного підприємства, сформульовано мету, завдання, наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, визначено практичну цінність дослідження та ступінь і характер апробації роботи.

У першому розділі «Теоретичні дослідження забезпечення безпеки авіатранспортних підприємств» розглянуто сучасні підходи до визначення таких дефініцій, як загроза, безпека, економічна безпека, комплексна система безпеки авіатранспортного підприємства; визначено авіаційну безпеку як складову економічної безпеки авіатранспортних підприємств, характерні складові комплексної безпеки авіатранспортного підприємства – безпеку польотів, авіаційну та екологічну безпеку; стандартизований рівень забезпечення авіаційної безпеки авіатранспортного підприємства та розглянуто методичні підходи до визначення ефективності функціонування системи авіаційної безпеки авіатранспортних підприємств.

Дослідження дефініції «загроза» дозволили визначити залежність її від виробничого ресурсу – інформації. Для ефективного функціонування системи авіаційної безпеки авіапідприємства превентивні заходи безпеки повинні бути гнучкими і відповідати рівню загрози, а також постійно варіюватися залежно від впливу внутрішнього та зовнішнього середовищ авіатранспортного підприємства.

Автором з’ясовано, що науковці не характеризують авіаційну безпеку як елемент економічної безпеки авіатранспортного підприємства і не пов’язують здійснення заходів щодо забезпечення авіаційної безпеки з дією суто економічного фактора – забезпеченням належного рівня його авіаційної безпеки. В результаті проведеного дослідження можна зробити висновок, що доказом економічної природи процесу забезпечення авіаційної безпеки є її визначення як економічного явища з позиції безсумнівного впливу на організацію заходів змінності витрат залежно від рівня загрози.

Аналіз складових комплексної системи авіаційної безпеки та її організації, а також дослідження дефініцій «механізм», «економічний механізм» та «підходи до формування механізму» дозволили зробити висновок, що для врахування специфіки поставленого наукового завдання, більш повного розуміння проблеми забезпечення авіаційної безпеки необхідно ввести дефініцію «економічний механізм забезпечення авіаційної безпеки авіатранспортного підприємства». В науковій роботі автором запропоновано використання генетичного підходу до визначення економічного механізму, який дає змогу сформувати його структуру, навести характеристику складових елементів, розробити критерії оцінювання його ефективності.

У процесі дисертаційного дослідження визначено економічний механізм забезпечення авіаційної безпеки авіатранспортного підприємства  як сукупність фінансово-економічних, організаційно-інституціональних та методико-інструментарних елементів забезпечення авіаційної безпеки авіатранспортного підприємства, розвиненість і дієвість яких сприяють підвищенню надійності та конкурентоспроможності підприємства.

На підставі результатів аналізу нормативного забезпечення авіаційної безпеки авіатранспортних підприємств установлено зв’язок нормативного (стандартизованого) рівня забезпечення авіаційної безпеки залежно від існуючої інформації про можливе скоєння АНВ за рівнем загрози, яку поділено на «зелену», «жовту» та «червону» залежно від інформації про можливе скоєння АНВ. Нормативний (стандартизований) рівень визначається як «зелена» загроза.

Виділено основні функціональні складові авіаційної безпеки авіатранспортного підприємства: організаційну, економічну, техніко-технологічну і соціальну. Запропоновано визначати ефективність авіаційної безпеки за класичною методикою як відношення досягнутого результату (запобігання АНВ, пом’якшення його наслідків тощо) до витрат на комплекс заходів, зокрема на людські й матеріальні ресурси, за допомогою яких їх реалізують, деталізувати за економічною, організаційною, техніко-технологічною та соціальною складовими.

Аналіз функціональних складових та їх ефективності дозволяє автору в   дослідженні підійти до визначення особливостей формування економічного механізму забезпечення авіаційної безпеки авіатранспортних підприємств та за допомогою комплексного підходу визначити інтегральний показник ефективності забезпечення належного рівня авіаційної безпеки цього механізму.

Обґрунтовано принципово нові теоретико-методичні підходи до організації авіаційної безпеки як економічного процесу, ефективне провадження якого сприяє підвищенню результативності операційної діяльності авіатранспортних підприємств у цілому.

За результатами наукових досліджень у сфері організації забезпечення авіаційної безпеки авіатранспортних підприємств доведено, що відсутні дієві механізми визначення необхідних ресурсів, оцінювання витрат, обґрунтування величини збору за реалізацію заходів авіаційної безпеки з урахуванням рівнів загроз, які необхідні для визначення загальної вартості авіаційних послуг, тому потрібні подальші дослідження цього напрямку.

У другому розділі «Аналіз організації забезпечення авіаційної безпеки авіатранспортних підприємств» досліджено світовий та вітчизняний досвід скоєння АНВ з 60-х років ХХ ст. дотепер, кількісні показники скоєння актів незаконного втручання (рис.1) та їх наслідки, організацію системи авіаційної безпеки, проаналізовано структуру витрат та методичні підходи до формування доходів і витрат на авіаційну безпеку, а також оцінено ефективність діючої системи авіаційної безпеки авіатранспортних підприємств.