ПЛАНУВАННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛАНЦЮГА ПОСТАВОК МАШИНОБУДІВНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету та основні завдання, предмет та об’єкт дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні та методичні засади планування переміщення  матеріалів і товарів в ланцюгу поставок продукції промислового призначення» досліджено просторові та функціональні детермінанти ланцюга поставок машинобудівної продукції, виявлено особливості планування функціонування ланцюга поставок машинобудівної продукції у контексті планування діяльності  промислових підприємств, здійснено адаптування структури ланцюга поставок машинобудівної продукції до завдань його функціонування.

На основі узагальнення наукових положень прийнято, що ланцюг поставок це - впорядкована сукупність фізичних та юридичних осіб (постачальників, виробників, дистриб'юторів, логістичних операторів, а також клієнтів), яка забезпечує переміщення матеріального, інформаційного  та фінансового потоків та їх інтеграцію від постачальників до споживачів, задовольняючи попит на ринку, вчасно реагуючи на його динаміку, а також реалізує зворотну логістичну функцію з метою замикання петлі ланцюга поставок, якщо це є економічно обґрунтованим і  вигідним як для учасників ланцюга поставок, так і для зовнішнього  середовища.

Некорисні зміни ринкової кон’юнктури зумовили потребу в ідентифікуванні чинників, які справляють особливий вплив на формування та функціонування ланцюга поставок, а відтак  обумовили доцільність типізації процедур конструювання ланцюга поставок відповідної продукції у відповідних зовнішніх та внутрішніх умовах проектування його функціонування, що складає теоретичні засади категорії "детермінування ланцюга поставок продукції".

Прийнято, що детермінування ланцюга поставок - це опис структури його учасників (конструкції), відносин між ними, підпорядкованими та такими, що не конфліктують із цілями функціонування всього ланцюга поставок, а також кількісних/якісних оцінок обов'язкових його детермінант щодо приналежності до циклу економічної кон'юнктури, структури галузі, виду продукції та характеру попиту на неї, цілей ланцюга поставок та ризику їх досягнення.

Процедура детермінування ланцюга поставок вимагає однозначно описати його сутність щодо відповідності означеним детермінантам. На рис. 1 представлено алгоритм детермінування ланцюга поставок шляхом почергової ідентифікації оцінок детермінант та оцінок їх декомпозиції.

Попереднє застосування цього алгоритму до досліджуваних приладобудівних підприємств Тернопільської області дозволило сформувати для наступного обгрунтування гіпотезу детермінування ланцюга поставок продукції цих підприємств:

пріоритетна ціль ланцюга поставок - зниження витрат;

інструменти: оптимізація процесів в ланцюгу поставок;

ланцюг поставок має володіти певними властивостями еластичності (процесної, продуктової та кількісної), щоб ефективно адаптуватися до актуального попиту;

верхня частина ланцюга поставок має функціонувати на основі push-стратегії, а нижня - на основі pull-стратегії, чим досягається властивостей ефективного ланцюга поставок;

доцільним є для окремих компонентів кінцевих виробів створення замкнутої петлі;

 можливим є формування неформального ланцюга поставок, де будуть переважати трансакційні та договірні відносини.

На основі узагальнення дефініцій планування встановлено відсутність збіжності поглядів, що викликано передусім історичним чинником, а інколи дещо вільним підходом до формування дефініцій категорій. Історичний чинник проявився у спонтанному змішуванні категорій ринкової та адміністративно-командної економіки,  державно-монопольного та конкурентно-ринкового планування та еклектичному поєднанні. До цього можна додати появу концепції стратегічного управління, що сприймалося окремими дослідниками тотожним існуючих  термінів «перспективний» чи «довгостроковий» терміну «стратегічний».  Це ж відноситься в однаковій мірі і до співвідношення термінів «операційний» та «оперативний».