УПРАВЛІННЯ ВАЛЮТНИМ РИЗИКОМ В БАНКУ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації та її зв’язок з науковими програмами і темами, сформульовано мету та завдання, визначено об’єкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано інформацію про їх апробацію.

У першому розділі «Теоретичні основи управління валютним ризиком в банку» уточнено сутність ВРБ; систематизовано його форми та види з урахуванням їх прояву в банківській сфері; досліджено фактори, що обумовлюють ВРБ на різних часових горизонтах; обґрунтовано структурно-логічну модель управління ВРБ.

На основі вивчення, критичної оцінки та систематизації наукового доробку вітчизняних і закордонних дослідників природи ВРБ, його запропоновано структурно представити як сукупність взаємопов’язаних та взаємодоповнюючих елементів: 1) джерела ризику (короткострокові, середньострокові та довгострокові неочікувані коливання валютних курсів); 2) валютної експозиції (ступінь чутливості банку до валютного ризику, що характеризується масштабами реалізації загрози або шансу при зміні валютного курсу на одиницю виміру за певний період); 3) наслідків (визначаються, з одного боку, як результат реалізації загрози, що перешкоджає досягненню цілей і виражається у масштабах втрат надходжень та капіталу банку; з іншого боку – як результат реалізації шансу, що сприяє досягненню цілей і виражається у масштабах доходів банку).

Такий підхід склав наукове підґрунтя для розуміння ВРБ як вартісної міри наслідків реалізації загрози  або шансу, ймовірність яких обумовлена впливом короткострокових, середньострокових та довгострокових неочікуваних коливань валютних курсів на валютну експозицію банку протягом визначеного часового горизонту.

Зазначене розуміння економічної сутності ВРБ обумовило необхідність коригування існуючих підходів до управління ним, зокрема, уточнення складових системи управління ВРБ з урахуванням особливостей їх взаємодії між собою та із зовнішнім середовищем, а також розкриття змісту, технології та динаміки процесу управління. Саме тому автор наголошує, що сутність управління ВРБ доцільно розглядати з позиції системного та процесного підходів.

Конкретизуючи кожен елемент, з позиції системного підходу, управління ВРБ визначено як поєднання керуючої та керованої підсистем, які взаємодіють між собою на основі різноманітних зв’язків (механізму управління), а також підсистем забезпечення реалізації таких зв’язків з метою досягнення цілей банку.

З позиції процесного підходу, управління ВРБ визначено як вплив суб’єкта управління на елементи ВРБ шляхом прийняття та виконання управлінських рішень на основі механізму управління з формуванням необхідного забезпечення, за допомогою чого об’єкт управління приводиться в необхідний для суб’єкта стан.

На основі зазначеного розуміння сутності управління ВРБ, та характеризуючи його етапи, автором запропоновано структурно-логічну модель управління ВРБ з урахуванням принципів сучасної концепції банківського ризик-менеджменту, якими є: комплексність, інтегрованість, перманентність та превентивність (рис. 1).