ВПЛИВ АПК НА РОЗВИТОК ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ В УМОВАХ ЧЛЕНСТВА УКРАЇНИ В СОТ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовані мета, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, елементи наукової новизни та практичне значення одержаних результатів, подані дані щодо апробації результатів дослідження, публікацій та структури роботи.

У розділі 1 «Теоретичні засади взаємодії АПК та внутрішнього ринку за умов лібералізації торговельного режиму» проаналізовано характер впливу аграрного сектору на розвиток внутрішнього ринку в умовах відкритої економіки, розглянуто теоретичні моделі та концепції впливу зовнішнього середовища на розвиток АПК та внутрішнього ринку, а також проведено аналіз потенційних наслідків вступу України в СОТ для внутрішнього ринку агропродовольчої продукції.

Вихідним пунктом дисертаційного дослідження є гіпотеза про те, що посилення внутрішньої та зовнішньої конкурентоспроможності вітчизняного АПК можливе лише за умови формування ефективної взаємодії між аграрним сектором, внутрішнім споживчим ринком та зовнішніми ринками сільськогосподарської та харчової продукції. В основі такої взаємодії і її кінцевою метою повинно бути задоволення потреб вітчизняних споживачів, підвищення якості споживання і рівня використання порівняльних переваг на світовому ринку (рис. 1).

Нами проаналізовано основні типи зв’язків між АПК та внутрішнім ринком. Виділено наступні види зв’язків між аграрною сферою і ринком агропродовольчої продукції, як інтеграційні, коопераційні, міжгалузеві, міжрегіональні, територіально-виробничі, технологічні, господарські, інформаційні, маркетингові, соціальні, що об’єднанні соціально-економічною, організаційно-економічною та технологічною системою відносин. Значна кількість, системність та складність зв’язків свідчить про те, що взаємодія між АПК та ринком агропродовольчої продукції базується на таких найважливіших принципах, як еволюційності, системності, синергії, синтезу та оптимальності.

До головних товарних сегментів, за рахунок яких формується внутрішній ринок агропродовольчої продукції, відносяться алкогольні напої (6,9% від загального обсягу продажу через роздрібну торговельну мережу у 2010 р.), кондитерські вироби (3,0%), вироби м’ясної групи (4,6%), молочної промисловості (1,9%), плоди, ягоди, виноград, баштанні (1,3%), риба та морепродукти (1,2%), хлібобулочні вироби (1,1%). Як свідчить проведене у дисертації зіставлення протягом 1990-2010 рр. (табл. 1), існують значні розходження між середнім рівнем споживанням продовольчих товарів в Україні і його раціональними науковими нормами. Практично по всіх основних товарних групах починаючи з 1990 р. споживання на 1 особу зменшилось внаслідок зменшення доходів населення, постійного зростання цін, нераціональної соціально-економічної політики щодо споживчого ринку на загальнодержавному та регіональному рівнях. При цьому по окремих товарних групах (хліб і хлібопродукти, картопля, цукор) практично за весь проаналізований період рівень споживання переважав науково-обґрунтовані норми, що пояснюється заміщенням споживання одних продовольчих товарів іншими більш дешевими і доступними. А це призводить до низької калорійності раціону і відсутності повноцінного харчування населення.