КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗНИЩЕННЯ, ПІДРОБКУ АБО ЗАМІНУ НОМЕРІВ ВУЗЛІВ ТА АГРЕГАТІВ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, ступінь її наукової розробки. Визначаються об’єкт, предмет, мета, задачі та наукова новизна дисертаційного дослідження. Формулюються основні положення, що виносяться на захист, розкривається практичне значення одержаних результатів дослідження, наводяться дані про їх апробацію.

Розділ 1 «Об’єктивні ознаки складу знищення, підробки або заміни номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу, передбаченого ст. 290 Кримінального кодексу України» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Проблема об’єкта складу знищення, підробки або заміни номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу» на підставі аналізу наукових концепцій об’єкта складу злочину, його ролі в механізмі кримінально-правового реґулювання обґрунтовано наукову позицію відносно того, що загальним об’єктом будь-якого злочину є порядок суспільних відносин. Доведено, що законодавець необґрунтовано визнав родовим об’єктом складу знищення, підробки або заміни номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу безпеку руху й експлуатації транспорту, та науково обґрунтовується, що родовим об’єктом складу досліджуваного злочину є порядок відносин авторитету органів державного управління, фізичних та юридичних осіб у сфері державної реєстрації транспортних засобів та їх митного оформлення.

На підставі узагальнення теоретичного матеріалу сформульовано власне визначення основного безпосереднього об’єкта складу знищення, підробки або заміни номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу як порядку відносин між органами державного управління, фізичними та юридичними особами з приводу державної реєстрації та обліку транспортних засобів, їх митного оформлення, забезпечення охоронюваного офіційного інформаційного обігу шляхом контролю за достовірністю ідентифікаційних номерів кузова, двигуна або шасі транспортного засобу в процесі їх використання (експлуатації) та вчинення цивільно-правових угод, а також як додаткового (факультативного) об’єкта складу досліджуваного злочину, яким вважається порядок відносин із приводу безпеки руху й експлуатації транспортних засобів, правосуддя, господарської діяльності, власності, службової діяльності, а також використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем і комп’ютерних мереж та мереж електрозв’язку. З урахуванням викладеного дисертант стверджує, що злочин, передбачений ст. 290 КК України «Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу», за ознаками родового та безпосереднього об’єктів доцільно включити до розділу ХV «Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян» як близький за змістом до ст. 358 КК України «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів».

У підрозділі 1.2 «Визначення предмета складу знищення, підробки або заміни номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу» на підставі аналізу загальної проблеми визначення предмета складу злочину у науці кримінального права зроблено висновок про те, що предметом злочину, передбаченого ст. 290 КК України, слід вважати справжній ідентифікаційний номер кузова, двигуна або шасі транспортного засобу, у якому міститься соціально значуща, охоронювана офіційна інформація з обмеженим доступом та інформація, що є об’єктом цивільних прав. Досліджуваний злочин слід вважати «предметним», у якому предмет є обов’язковою ознакою складу злочину.

Аналіз практики Верховного Суду України та теоретичних положень дав змогу визначити, що ідентифікаційний номер транспортного засобу (Vehicle Identification Number – VIN) – це унікальна впорядкована та структурна послідовність знаків, які наноситься на кузов або шасі (раму) автомобіля виробником і призначені для розміщення інформації, що ідентифікує транспортний засіб.

Дослідження природи державного реєстраційного номера транспортного засобу дало можливість зробити висновок про те, що його доцільно визнати предметом у складі злочину, передбаченого ст. 290 КК України, який виступає засобом ідентифікації та в якому міститься соціально значуща, охоронювана офіційна інформація з обмеженим доступом та інформація, що є об’єктом цивільних прав.

У підрозділі 1.3 «Об’єктивна сторона складу знищення, підробки або заміни номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу: проблеми криміналізації та правозастосування» за допомогою юридичного методу дослідження встановлено, що обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого в диспозиції ст. 290 КК України, є суспільно небезпечні діяння у формі дій, зокрема знищення, підробки або заміни без дозволу відповідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу, які є самостійними і незалежними злочинними діями, що утворюють закінчений склад злочину при вчиненні хоча б однієї з них. Кожна перелічена злочинна дія є усвідомленим, вольовим актом людини, який завдає шкоди порядку суспільних відносин, що охороняються законом. Знищення, підробка або заміна ідентифікаційних номерів транспортного засобу за своїми об’єктивними властивостями, сутністю та характером – це завжди дії. Бездіяльність у розгляданому складі неможлива.

За допомогою формально-логічного методу дослідження сформульовано авторські визначення таких форм злочинних діянь, як знищення та підробка ідентифікаційних номерів транспортного засобу. Під знищенням ідентифікаційних номерів транспортного засобу рекомендується розуміти повну або часткову безповоротну фізичну ліквідацію зазначених номерів та втрату їх інформаційного призначення, унаслідок чого виявлення первісних ідентифікаційних номерів транспортного засобу стає неможливим жодним способом, а також стає неможливою ідентифікація транспортного засобу на їх основі. Під підробкою ідентифікаційних номерів транспортного засобу слід розуміти форму кваліфікованого обману, який характеризується активними й фактично закінченими діями у вигляді виготовлення нових ідентифікаційних номерів транспортного засобу або повного чи часткового перероблення (зміни) справжніх ідентифікаційних номерів транспортного засобу та який вчиняється певним способом і з використанням певних засобів, спрямованих на приховування чи викривлення інформації щодо транспортного засобу та завдання шкоди правопорядку. На основі емпіричного досвіду дисертанта висвітлюються проблеми кваліфікації готування та замаху на злочин, передбачений ст. 290 КК України, і даються практичні рекомендації щодо застосування цієї статті.

Розділ 2 «Суб’єктивні ознаки складу знищення, підробки або заміни номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу, передбаченого ст. 290 Кримінального кодексу України» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Суб’єкт складу знищення, підробки або заміни номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу: кримінально-правова регламентація кваліфікуючих ознак» на основі узагальнення судової практики та теоретичних положень науки кримінального права і кримінології зроблено висновок про те, що суб’єкт складу знищення, підробки або заміни ідентифікаційних номерів транспортного засобу є загальним, тобто будь-яка фізична осудна особа, яка до вчинення злочину досягла шістнадцятирічного віку. Виключається можливість визначення суб’єкта складу знищення, підробки або заміни номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу спеціальним.

З урахуванням недосконалості аналізованого складу злочину та результатів вивчення судової практики обґрунтовано доцільність визнання повторності кваліфікуючою ознакою складу знищення, підробки або заміни ідентифікаційних номерів транспортного засобу та запропоновано: установити в ч. 2 ст. 290 КК України кримінальну відповідальність за повторність досліджуваного злочину; визнати вчинення знищення, підробки або заміни ідентифікаційних номерів транспортного засобу за попереднім зговором групою осіб також кваліфікуючою ознакою цього злочину, передбачивши кримінальну відповідальність за це діяння в ч. 2 ст. 290 КК України, а вчинення розгляданого злочину організованою групою – особливо кваліфікуючою ознакою, передбачивши кримінальну відповідальність за це діяння в ч. 3 ст. 290 КК України.

У підрозділі 2.2. «Суб’єктивна сторона складу знищення, підробки або заміни номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу: теоретико-прикладний аспект визначення вини, мотиву та мети цього злочину» за допомогою дослідження загальнотеоретичних проблем визначення вини в науці кримінального права встановлено, що суб’єктивна сторона складу знищення, підробки або заміни ідентифікаційних номерів транспортного засобу характеризується умисною формою вини з наявністю прямого виду умислу. Інтелектуальна ознака умислу полягає в тому, що особа усвідомлює суспільно небезпечний характер вчинення знищення, підробки або заміни ідентифікаційних номерів транспортного засобу, а вольова – що особа бажає вчинити зазначені дії. На основі юридичного методу дослідження доведено положення про те, що у формальному складі знищення, підробки або заміни номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу необережна форма вини неможлива.

З урахуванням власного практичного досвіду роботи в органах внутрішніх справ і результатів судово-слідчої практики стверджується, що знищення, підробку або заміну ідентифікаційних номерів транспортного засобу може бути вчинено з будь-яких мотивів, але домінуючим мотивом досліджуваного злочину виступає саме корисливий мотив. Мотив цього злочину не впливає на його кваліфікацію, однак обов’язково підлягає доказуванню в процесі розслідування злочину та має істотне значення для визначення ступеня суспільної небезпечності злочину, особистості злочинця та визначення виду й розміру покарання засудженому.

За результатами вивчення кримінальних справ за ст. 290 КК України та співбесід з експертами, які здійснюють протидію розгляданому злочину, запропоновано доповнити текст ст. 290 КК України такою ознакою злочину, як «з метою приховування іншого злочину, збуту чи експлуатації транспортного засобу», визнавши мету обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони складу знищення, підробки або заміни ідентифікаційних номерів транспортного засобу, а також включити в диспозицію складу знищення, підробки або заміни ідентифікаційних номерів транспортного засобу таку ознаку злочину, як «завідомість», що характеризує суб’єктивну сторону складу злочину.

Розділ 3 «Співвідношення складу знищення, підробки або заміни номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу з суміжними складами злочинів, іншими правопорушеннями та вдосконалення санкції ст. 290 Кримінального кодексу України» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 3.1 «Відмежування складу знищення, підробки або заміни номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу від суміжних складів злочинів та інших правопорушень» на основі вивчення теорії та практики застосування ст. 290 КК України встановлено, що в Україні існує практика застосування ст. 290 КК «Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу». Аналіз судової практики показав, що в 47,6% випадків ознаки складу знищення, підробки або заміни ідентифікаційних номерів ТЗ було встановлено судом при вчиненні одиничного злочину, а в 53,3% випадків кваліфікація за ст. 290 КК України здійснювалася за правилами сукупності злочинів. З’ясовано, що суміжними злочинами до ст. 290 КК України були такі склади: ст. 358 КК «Підробка документів, печаток, штампів і бланків, їх збут, використання підроблених документів», ст. 286 КК «Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, що управляють транспортними засобами», ст. 289 КК «Незаконне заволодіння транспортним засобом», ст. 190 КК «Шахрайство», ст. 396 КК «Приховування злочину» та ст. 198 КК «Придбання, отримання, зберігання або збут майна, здобутого злочинним шляхом». Стверджується, що суміжними злочинами та правопорушенням, які співвідносяться або які необхідно відмежовувати від ст. 290 КК України, можуть бути: ст. 194 КК «Умисне знищення або пошкодження майна», ст. 209 КК «Легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом», ст. 201 КК «Контрабанда», ст. 212 КК «Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)» та ст. 121¹ КУпАП України «Експлуатація водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах».

Стверджується, що суб’єктом знищення, підробки або заміни ідентифікаційних номерів ТЗ може бути як особа, котра вчинила будь-який предикатний злочин, так і особа, котра заздалегідь не обіцяла вчинити дій, описаних у диспозиції ст. 290 КК, або особа, котра заздалегідь пообіцяла вчинити знищення, підробку або заміну ідентифікаційних номерів ТЗ.

У підрозділі 3.2 «Кримінально-правовий аналіз санкції за знищення, підробку або заміну номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу» розглянуто питання про кримінальну відповідальність, види та розміри покарань, що можуть бути призначені суб’єктам досліджуваного злочину.

Дослідженням з’ясовано, що склад злочину, передбачений ст. 290 КК України «Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу», є недосконалим, тому недоцільно здійснювати подальший аналіз санкції чинної ст. 290 КК України, а треба зосередити увагу на визначені санкції складу злочину, який запропоновано включити до Кримінального кодексу України.

Обґрунтовується, що види та розмір покарань у санкції розробленого складу, ознаки якого ми пропонуємо включити до Кримінального кодексу України, повинні співвідноситися із санкціями та коригуватися на основі санкцій близьких за характером і ступенем суспільної небезпечності злочинів, передбачених ст. 198 КК і ст. 396 КК України, а також однорідного злочину, передбаченого ст. 358 КК, і санкцій за аналогічні злочини, відповідальність за які передбачається ст. 326 КК РФ і ст. 382 КК РБ. Також слід ураховувати покарання в санкції ст. 194¹ КК України 1960 року. Крім того, види та розмір покарань у санкції розробленого складу злочину мають відповідати положенням Загальної частини КК України. Разом із тим, пропонуємо виключити із санкції ст. 290 КК України такий вид покарання, як виправні роботи через його недієвість і встановити такий вид покарання, як громадські роботи, оскільки з урахуванням безробітного статусу суб’єкта злочину саме цей вид покарання буде доцільним для його виправлення та матиме соціально-корисну спрямованість. Таким чином, санкція розробленого складу повинна охоплювати такі види покарань: штраф, громадські роботи, арешт, обмеження волі та позбавлення волі.