ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ЗАКЛАДАХ ІНТЕРНАТНОГО ТИПУ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, об’єкт, предмет, гіпотезу, завдання та методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичну значущість роботи, подано відомості щодо апробації, впровадження одержаних результатів і структури дисертації.

У першому розділі «Теоретичні засади підготовки майбутніх учителів до організації самостійної навчальної роботи молодших школярів у закладах інтернатного типу» розкрито специфіку навчально-виховної роботи в закладах інтернатного типу та особливості організації самостійної навчальної роботи молодших школярів, визначено зміст і структуру готовності майбутнього вчителя до організації самостійної навчальної роботи молодших школярів у закладах інтернатного типу, з’ясовано стан сформованості готовності майбутніх учителів до організації самостійної навчальної роботи молодших школярів у закладах інтернатного типу, критерії, показники й схарактеризовано рівні сформованості готовності майбутніх учителів до організації самостійної навчальної роботи молодших школярів у закладах інтернатного типу; проаналізовано результати констатувального етапу експерименту.

Аналіз наукового фонду і педагогічної практики засвідчив наявність специфіки в організації навчально-виховного процесу в закладах інтернатного типу, що визначається такими чинниками – відхід дітей від сім’ї, закритість колективу вихованців і вихователів, регламентація життєдіяльності учнів, постійне цілодобове перебування дітей в закладі, постійна опіка і контроль їхньої діяльності.

З’ясовано, що розвиток у молодших школярів – вихованців закладів інтернатного типу – самостійності є центральною проблемою організації начально-виховного процесу, що має гарантувати можливості освіти й розвитку особистості кожного з них такими, як і в дітей, які виховуються в родині.

Обґрунтуванню сутності самостійної роботи присвячені фундаментальні праці вчених (В. Буряк, Н. Дайрі, Б. Єсипов, П. Підкасистий, О. Савченко), зокрема ними визначено: класифікації самостійної роботи (Ю. Бабанський, Є. Голант, Б. Єсипов, Л. Жарова, О. Нільсон, Т. Шамова та ін.), форми проведення самостійної роботи (А. Алексюк, М. Скаткін), прояви самостійності учнів (О. Івасишин, В. Козаков, О. Молібог, Л. Трейтяк, І. Трубавіна, С. Трубачова, В. Ужик, І. Шайдур, Л. Шведко, І. Шимко, С. Яшанов).

Самостійну навчальну роботу розуміємо як заплановану вчителем роботу з учнями, яка виконується за його завданнями, під методичним керівництвом учителя, без його безпосередньої участі і передбачає творчу активність і самостійність учнів.

Особливість побудови навчально-виховного процесу в закладі інтернатного типу має потенційні резерви організації самостійної навчальної роботи школярів. Поряд із різновидами самостійної роботи на уроках, тут функціонує механізм взаємозв’язку урочної і позаурочної роботи, що створює можливості ефективного керівництва самостійною навчальною роботою учнів під час самопідготовки, прогулянки, занять за інтересами, робота в бібліотеці. Методично правильно побудована система самостійної навчальної роботи молодших школярів у закладах інтернатного типу дозволяє суттєво знизити негативний вплив окремих психологічних і фізіологічних індивідуальних особливостей школярів та максимально використати позитивні риси особистості, сформувати якості самостійності й ініціативності.

Складність формування готовності майбутніх учителів до роботи в початковій школі, організації самостійної навчальної роботи учнів полягає в тому, що успіх не гарантується звичайним перенесенням сформованих раніше якостей, властивостей і стану особистості безпосередньо в практичну ситуацію. Поряд з актуалізацією професійних якостей, досвіду педагогічної роботи важливо враховувати характер входження майбутніх педагогів початкової ланки в професійну діяльність, адаптацію їх до професійно-педагогічної діяльності.

Готовність майбутніх учителів до організації самостійної навчальної роботи молодших школярів у закладах інтернатного типу є результатом професійної підготовки студентів під час навчання у вищому навчальному закладі і розуміється нами як стан майбутнього вчителя, що володіє системою знань, умінь і навичок, сформованих професійних здібностей, а також відповідних професійних якостей особистості педагога і може успішно здійснювати професійно-педагогічну діяльність у закладах інтернатного типу.

У структурі готовності майбутнього вчителя до організації самостійної навчальної роботи молодших школярів у закладах інтернатного типу було виокремлено мотиваційний, науково-теоретичний, методичний, практичний та креативний компоненти.

Критеріями компонентів готовності майбутнього вчителя до організації самостійної навчальної роботи молодших школярів у закладах інтернатного типу було обрано: особистісно зорієнтований (показники: інтерес до педагогічної професії вчителя початкової школи, повага до педагогічної праці; бажання і прагнення присвятити себе педагогічній професії; стійка потреба у професійному самовдосконаленні власної особистості й управлінні самовихованням учнів), когнітивний (показники: знання сутності навчально-виховного процесу в закладах інтернатного типу; обізнаність із специфікою самостійної навчальної роботи в закладах інтернатного типу та засобами її організації; обізнаність із методами і прийомами, технологіями організації самостійної навчальної роботи молодших школярів у закладах інтернатного типу), конструктивний (показники: вміння реалізувати диференційований, змістово-процесуальний, діалогічний, імітаційно-ігровий підходи в навчанні і самостійній роботі з учнями закладів інтернатного типу; вміння добирати педагогічно та методично доцільні прийоми та засоби самостійного засвоєння учнями інформації; вміння реалізовувати взаємозв’язок різних форм навчальних занять молодших школярів у закладі інтернатного типу через організацію самостійної роботи), операційний (показники: вміння організовувати самостійну навчальну діяльність молодших школярів; уміння швидко орієнтуватись у практичних ситуаціях навчання молодших школярів у закладах інтернатного типу; вміння реалізовувати функції самостійної навчальної роботи молодших школярів у закладах інтернатного типу) та творчо-перетворювальний (показники: здатність до активного професійно-педагогічного мислення; використання активних методів і форм роботи, які дають можливість активізувати самостійну пізнавальну діяльність учнів; упровадження та застосування новітніх технологій організації навчально-виховного процесу в закладах інтернатного типу).

У дослідженні було виокремлено чотири рівні готовності майбутніх учителів до організації самостійної навчальної роботи молодших школярів у закладах інтернатного типу (низький, середній, достатній та високий).

Високий рівень відзначавсь у майбутніх учителів, яким були властиві: стійкий інтерес до педагогічної професії вчителя початкової школи, повага до педагогічної праці, бажання і прагнення присвятити себе педагогічній професії; стійка потреба у професійному самовдосконаленні власної особистості й управлінні самовихованням учнів. Студенти були обізнані із сутністю навчально-виховного процесу в закладах інтернатного типу; особливостями самостійної навчальної роботи, методичним забезпеченням, засобами її організації. Студенти цього рівня реалізовували різні підходи в навчанні й самостійній роботі; добирали педагогічно та методично доцільні прийоми та засоби самостійного засвоєння учнями інформації; реалізовували взаємозв’язок різних форм навчальних занять молодших школярів у закладі інтернатного типу через організацію самостійної роботи; швидко орієнтувались у практичних ситуаціях навчання молодших школярів, використовували активні методи і форми роботи, новітні технології організації навчально-виховного процесу молодших школярів у закладах інтернатного типу. Студентам цього рівня було властиве активне професійно-педагогічне мислення.

Достатній рівень був характерний для студентів, які виявляли позитивно-пасивний інтерес до педагогічної професії вчителя початкової школи, повагу до педагогічної праці, бажання присвятити себе професії педагога; нестійку потребу у професійному самовдосконаленні власної особистості й управлінні самовихованням учнів. Вони мали достатньо повний обсяг знань сутності навчально-виховного процесу в закладах інтернатного типу, особливостей самостійної навчальної роботи, методичного забезпечення, засобів її організації, водночас при цьому спостерігались окремі помилки. Вони вміли реалізовувати різні підходи у навчанні і самостійній роботі, добирати педагогічно та методично доцільні прийоми та засоби самостійного засвоєння учнями інформації, реалізовувати взаємозв’язок різних форм навчальних занять молодших школярів у закладі інтернатного типу через організацію самостійної роботи, хоча й подекуди зазнавали певних труднощів. Студенти цього рівня були обізнані із практичними ситуаціями навчання молодших школярів у закладах інтернатного типу, функціями самостійної навчальної роботи молодших школярів у закладах інтернатного типу, водночас не завжди використовували активні методи і форми роботи, новітні технології організації навчально-виховного процесу в закладах інтернатного типу; при цьому в них не завжди виявлялось активне професійно-педагогічне мислення.

До середнього рівня було віднесено студентів, у яких виявлено незначний інтерес до педагогічної професії вчителя початкової школи, нестійке бажання присвятити себе професії педагога; неусвідомленість потреб у професійному самовдосконаленні власної особистості. Рівень знань цих студентів щодо сутності навчально-виховного процесу в закладах інтернатного типу був фрагментарним. Вони недостатньо засвоїли особливості самостійної навчальної роботи в закладах інтернатного типу, засоби і методичне забезпечення її організації. Студенти цього рівня мали нестійкі вміння реалізації різних підходів у навчанні і самостійній роботі, не завжди вміли добирати педагогічно та методично доцільні прийоми та засоби самостійного засвоєння учнями інформації, реалізовувати взаємозв’язок різних форм навчальних занять молодших школярів у закладі інтернатного типу через організацію самостійної роботи. Їм була властива помірна здатність орієнтуватися в практичних ситуаціях навчання молодших школярів, реалізовувати функції самостійної навчальної роботи учнів у закладах інтернатного типу. Майже не використовували активні методи і форми роботи, новітні технології організації навчально-виховного процесу в закладах інтернатного типу. У них було слабко виражене активне професійно-педагогічне мислення.

Студенти з низьким рівнем не мали чітко визначеної потреби у професійному самовдосконаленні; їм було притаманне негативне або нейтральне ставлення до праці в закладах інтернатного типу та відсутність інтересу до педагогічної професії вчителя початкової школи. Рівень знань та комплекс професійних умінь і навичок таких студентів був незадовільним. Ці студенти не вміли організувати самостійну навчальну діяльність молодших школярів, не орієнтувались у практичних ситуаціях навчання молодших школярів у закладах інтернатного типу, не були обізнані з функціями самостійної навчальної роботи молодших школярів; не використовували активні методи і форми роботи, новітні технології організації навчально-виховного процесу в закладах інтернатного типу. Активне професійно-педагогічного мислення здебільшого не виявлялось.

Межами розподілу було встановлено: високий рівень сформованості готовності відповідав значенням 136-180 балів; достатній – 91-135 балів; середній – 46-90 балів; низький – 1-45 балів.

Результати констатувального етапу дослідження засвідчили, що на високому рівні знаходилися 5,7 % респондентів ЕГ та 6,9 % – КГ, на достатньому рівні – 32,9 % студентів ЕГ і 34,3 % – КГ; більшість студентів мали низький (ЕГ – 22,9 %, КГ – 23,4 %) і середній (ЕГ – 38,5 %, КГ – 35,4 %) рівні сформованості готовності до організації самостійної навчальної роботи молодших школярів у закладах інтернатного типу.

Отже, на підставі одержаних результатів дійшли висновку щодо необхідності цілеспрямованої роботи зі студентами з формування їхньої готовності до організації самостійної навчальної роботи молодших школярів у закладах інтернатного типу під час фахової підготовки.

У другому розділі «Експериментально-дослідна робота з підготовки майбутніх учителів до організації самостійної навчальної роботи молодших школярів у закладах інтернатного типу» визначено та науково обґрунтовано педагогічні умови, розроблено експериментальну модель і методику підготовки майбутнього вчителя до організації самостійної навчальної роботи молодших школярів у закладах інтернатного типу, подано результати сформованості рівнів готовності майбутніх учителів до організації самостійної навчальної роботи молодших школярів у закладах інтернатного типу.

Під педагогічними умовами підготовки майбутніх учителів до організації самостійної навчальної роботи молодших школярів у закладах інтернатного типу розуміємо обставини, що забезпечують ефективність і результативність означеного процесу, а саме: орієнтація навчання на професійний саморозвиток майбутніх учителів та індивідуалізацію цілей і змісту їхньої підготовки до роботи в закладах інтернатного типу; професійна спрямованість самоосвіти майбутніх учителів щодо роботи в закладах інтернатного типу в науково-дослідній та проектній діяльності; занурення студентів у різні види практико зорієнтованої самостійної діяльності з учнями в закладах інтернатного типу.

Експериментальна модель підготовки майбутнього вчителя до організації самостійної навчальної роботи молодших школярів у закладах інтернатного типу містила мету, компоненти, критерії, етапи підготовки, педагогічні умови, методи і форми роботи та результат.

Реалізація експериментальної моделі підготовки майбутніх учителів до організації самостійної навчальної роботи молодших школярів здійснювалась шляхом поетапного впровадження визначених педагогічних умов: когнітивно-інформаційного (здобуття відповідних знань), репродуктивно-діяльнісного (набуття умінь та навичок діяльності) та креативно-діяльнісного (застосування на практиці отриманих знань, умінь і навичок).

На першому – когнітивно-інформаційному – етапі реалізація такої педагогічної умови, як орієнтація навчання на професійний саморозвиток майбутніх учителів та індивідуалізацію цілей і змісту їхньої підготовки до роботи в закладах інтернатного типу – здійснювалася під час викладання розробленого спецкурсу «Організація самостійної навчальної роботи в закладах інтернатного типу», який був розрахований на 2 кредити та містив два змістових модулі: Модуль 1. «Теоретичні засади організації самостійної навчальної роботи в закладах інтернатного типу» - 36 годин, з них 20 годин – самостійної роботи; Модуль 2. «Технології організації самостійної навчальної роботи в закладах інтернатного типу» – 36 годин, з них 16 годин самостійної роботи.

На лекційних заняттях студенти отримували знання щодо специфіки умов розвитку молодших школярів у закладах інтернатного типу, концепцій розвитку навчально-виховної системи шкіл-інтернатів, сучасних освітніх технологій у закладах інтернатного типу.

На семінарських заняттях, які проходили у формах діалогу («Особистісні якості педагога школи-інтернату», «Креативні технології виховання школярів у закладах інтернатного типу», «Психологічний портрет класу»); «круглого столу» («Навчально-виховна система закладів інтернатного типу», «Самостійна навчальна робота молодших школярів та її організація», «Новітні технології організації самостійної навчальної роботи учнів»); практикуму («Моделювання умов розвитку молодшого школяра у школі-інтернаті»), рольових, ділових ігор («Гуманізація навчально-виховного процесу в умовах закладу інтернатного типу», «Педагогічний консиліум»), студенти звітували з кожної із запланованих тем спецкурсу.

Крім того, проводились такі лабораторні заняття на базі закладу інтернатного типу: «Організація життєдіяльності закладу інтернатного типу», «Планування навчально-виховного процесу в закладі інтернатного типу», «Організація самопідготовки учнів», «Організаційні умови розвитку особистості молодших школярів у закладі» та «Педагогічні стратегії розвитку інноваційної особистості молодшого школяра в умовах закладу інтернатного типу». Студенти виконували різноманітні завдання для самостійної роботи: написати есе «Виховний потенціал закладу інтернатного типу»; розробити умови конкурсу педагогічної майстерності серед учителів початкової школи; скласти план проведення методичного тижня для вчителів початкової школи з теми «Креативні технології виховання школярів»; скласти програми самоосвіти і самовдосконалення професійно-моральних якостей педагога закладу інтернатного типу; розробити методику вивчення проблеми «Креативний педагог початкової школи»; створити план педагогічного консиліуму; виховний проект для закладу інтернатного типу.

Другий – репродуктивно-діяльнісний – етап передбачав, крім здобуття необхідних знань, набуття прикладних умінь і навичок організації самостійної навчальної роботи молодших школярів. Відповідно до такої педагогічної умови, як професійна спрямованість самоосвіти майбутніх учителів щодо роботи в закладах інтернатного типу в науково-дослідній та проектній діяльності, студентами виконанувались індивідуальні проекти, наукові роботи, інтерактивні вправи в межах навчальних курсів.

До різних дисциплін («Теорія виховання», «Основи педагогічної майстерності», «Школознавство», «Методика виховної роботи», «Педагогічна інноватика») було введено додаткові теми науково-дослідної роботи з вивчення системи роботи закладу інтернатного типу, специфіки організації самостійної навчальної роботи в ньому: «Організація самостійної навчальної роботи молодших школярів у закладах інтернатного типу»; «Значення уваги й уяви вчителя при організації самостійної навчальної роботи молодших школярів»; «Самостійна робота як форма організації діяльності учнів у навчально-виховному процесі школи-інтернату»; «Вплив стилю педагогічного спілкування на організацію самостійної навчальної роботи молодших школярів»; «Роль ігрової діяльності в організації самостійної навчальної роботи в початковій школі закладу інтернатного типу» і т. ін. Усі теми завершувались аналізом вивчених питань у практичній педагогічній діяльності.

Для того, щоб отримані теоретичні знання перейшли у досвід майбутнього вчителя, було відібрано, адаптовано та розроблено систему інтерактивних вправ (тренінгів), що застосовувалися під час викладання вказаних вище дисциплін: «Древо сім’ї», «Самопрезентація», «Правила великої сім’ї», «Я - батько, Я - мати», «Моделі стилів батьківського виховання», «Чарівна квітка», «Усвідомлюємо свої цілі» та інші.

Креативно-діяльнісний етап передбачав застосування здобутих знань, умінь і навичок з організації самостійної навчальної роботи молодших школярів безпосередньо на практиці. На цьому етапі впроваджувалася така педагогічна умова, як занурення студентів у різні види практико зорієнтованої самостійної діяльності з учнями в закладах інтернатного типу.

Були проведені такі форми роботи: інструктивно-методичні семінари, взаємовідвідування уроків студентами, взаємоаналіз і самоаналіз професійної діяльності, самооцінка, перевірка звітної документації, підсумкові семінари-практикуми.

Використовувався щоденник психолого-педагогічних спостережень та експрес-опитування студентів з метою розвитку їхньої професійної позиції: «Чого навчився? Що дізнався? Як застосувати одержані знання та вміння?» тощо. За підсумками педагогічної практики проводились підсумкові конференції, у ході яких студенти звітували про виконання індивідуальних і групових психолого-педагогічних досліджень.

Динаміку рівнів сформованості готовності майбутніх учителів до організації самостійної навчальної роботи молодших школярів у закладах інтернатного типу до та після експериментально-дослідної роботи подано в таблиці.