ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У СИСТЕМІ БАГАТОРІВНЕВОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ В КАНАДІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, її зв’язок з науковими програмами й темами, визначено мету, задачі, об’єкт, предмет, методи дослідження; розкрито наукову новизну й практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про впровадження, апробацію результатів, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – «Система багаторівневої педагогічної освіти в Канаді: теорія та історія» – ретроспективно проаналізовано процес становлення і розвитку системи багаторівневої педагогічної освіти в Канаді; уточнено поняттєво-категоріальний апарат дослідження; здійснено порівняльний аналіз багаторівневої системи педагогічної освіти в Канаді у контексті досвіду функціонування зарубіжних систем педагогічної освіти.

На основі аналізу нормативно-правових, історико-культурологічних та теоретичних аспектів проблеми розвитку багаторівневої педагогічної освіти у Канаді визначено, що вона пройшла шлях від підготовки вчителів (церковнослужителів) у духовних навчальних закладах (ХVІ – ХVІІІ ст.) до підготовки фахівців за різними рівнями з усіх педагогічних профілів і спеціальностей та утвердження цілісної, визнаної у всьому світі системи багаторівневої педагогічної освіти (кінець ХХ ст. – початок ХХІ ст.).

В історії становлення та розвитку багаторівневої педагогічної освіти в Канаді виокремлено шість етапів:

І етап – початок ХІХ ст. – 50-ті роки ХІХ ст. – елементарна підготовка вчителів у спеціалізованих світських навчальних закладах без присвоєння якогось освітнього рівня;

ІІ етап – 50–70-ті роки ХІХ ст. – класифікація на законодавчій основі рівнів підготовки вчителів (низький, середній, високий); надання першого сертифікованого ступеня педагогічної освіти – бакалавр;

ІІІ етап – 80–90-ті роки ХІХ ст. – запровадження у навчальний процес програм бакалавра, магістра і доктора;

ІV етап – початок ХХ ст. – 60-ті роки ХХ ст. – зміщення центру кваліфікованої рівневої підготовки вчителів на факультети освіти університетів. Часове та змістове наповнення навчальних програм різних освітньо-кваліфікаційних рівнів (бакалавр – 4 роки, магістр – 2 роки, доктор – 3 роки). Розвиток мережі вищих навчальних закладів (у кожній канадській провінції), які надають випускникам ступені бакалавра освіти, магістра освіти, доктора освіти;

V етап – 70-ті роки ХХ ст. (доступ до оволодіння різних освітньо-квалікаційних рівнів педагогічної освіти для всіх бажаючих (включаючи аборигенів та іноземців). Визнання канадських дипломів на міжнародному рівні;

VІ етап – 80–90-ті роки ХХ ст. – початок ХХІ ст. – утвердження цілісної системи багаторівневої педагогічної освіти та встановлення кореляційного зв’язку між освітніми рівнями та щаблями кар’єрного зростання у педагогічній професії. Збільшення частки педагогічної практики та дослідницького компонента у навчальних програм з переходом від нижчого освітньо-кваліфікаційного рівня до вищого. Створення сприятливих соціальних та освітніх умов для постійного особистісного зростання майбутнього вчителя упродовж життя.

Шляхом порівняльного аналізу систем вищої педагогічної освіти у Канаді та у країнах, які пов’язані з нею важливими історичними, політичними, економічними, національними, культурними та освітніми взаємовідносинами (США, Велика Британія, Франція), встановлено, що на початок ХХІ ст. у цій країні склалась унікальна багаторівнева система педагогічної освіти – інтегративна освітня структура, яка гармонійно поєднала в собі елементи англійського консерватизму, американського демократизму, французької варіантності освітніх послуг, а також автономності канадського класичного університету. Водночас, вона базується на національних надбаннях та визнаних світових традиціях і забезпечує професійний розвиток педагогічних кадрів, здатних здійснювати педагогічну діяльність на демократичних і гуманістичних принципах, спрямовувати реалізацію освітньої політики на розвиток та самореалізацію особистості, задоволення її освітніх, духовних і культурних потреб.

У ході опрацювання словниково-довідникової літератури (україно-, англо-, франкомовних глосаріїв, словників, енциклопедій тощо), а також праць канадських та вітчизняних теоретиків і практиків у галузі педагогічної освіти, уточнено ключові поняття дослідження. Багаторівнева педагогічна освіта трактується нами як багатогранна наукова дефініція, а саме як розвиток основних професійних знань, необхідних учителю, як встановлення мінімальних меж компетентностей на етапі виходу з кожного циклу підготовки, а також реалізація проекту оволодіння новою компетентністю на вищому циклі підготовки. З’ясовано, що розвиток компетентностей канадського вчителя у системі освіти передбачає набуття ним достатніх навичок для здійснення професійних дій на високому рівні, а оволодіння професійною компетентністю спрямоване на досягнення високої кваліфікації педагогічної праці та конкурентоспроможності на ринку освіти.

Система багаторівневої педагогічної освіти – спеціально організований процес здобуття педагогічної освіти за різними освітньо-кваліфікаційними рівнями з можливістю розпочати педагогічну діяльність у школі після здобуття будь-якого із них (бакалавра чи магістра освіти) та можливістю удосконалення педагогічної кваліфікації упродовж життя (доктора освіти чи доктора філософії).

Під підготовкою майбутніх учителів у системі багаторівневої педагогічної освіти розуміємо процес забезпечення фундаментальної теоретичної та практичної педагогічної підготовки фахівців, зорієнтованої на потреби середовища, в якому здійснюватиметься педагогічна діяльність, та на постійне вдосконалення академічної системи знань у будь-який зручний для фахівця час і в будь-якому вищому навчальному закладі.