ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ СФЕРИ ТУРИЗМУ ДО ПРОЕКТУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ МАРШРУТІВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність; визначено об’єкт, предмет, мету та завдання дисертаційної роботи, сформульовано гіпотезу; розкрито теоретико-методологічні засади, методи дослідження; подано відомості про апробацію й упровадження отриманих результатів.

У першому розділі – „Теоретико-методологічні аспекти професійної підготовки фахівців сфери туризму до проектування регіональних маршрутів” – представлено результати теоретичного аналізу й узагальнення проблеми підготовки фахівців сфери туризму до проектування регіональних маршрутів; розкрито сутність, структуру й алгоритм проектування регіональних турмаршрутів; розроблено модель підготовки майбутніх фахівців сфери туризму до проектування регіональних маршрутів; обґрунтовано доцільність використання туристичних ресурсів у процесі підготовки майбутніх фахівців з туризму до роботи в умовах регіону.

Аналіз наукової літератури дозволив виокремити такі напрями дослідження проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців для сфери туризму: по-перше, це питання підготовки фахівців для сфери туризму в історичному аспекті (І. Васильєв, Є. Веретенников, А. Власов, Є. Дитятієв, І. Дрогов, В. Квартальнов, А. Нагорний, В. Федорченко, архівні документи тощо); по-друге, розробка теоретико-методологічних засад туристичної освіти, змісту професійної підготовки за визначеним напрямом (Д. Єрмілова, І. Зорін, О. Зорін, Л. Івлєва, В. Квартальнов, Л. Кнодель, Є. Родигін, Н. Табунова, В. Федорченко, В. Цибух та ін.); по-третє, пошук ефективних форм, методів і технологій професійної підготовки майбутніх турагентів та туроператорів (О. Айгістова, В. Баранова, О. Єршова, В. Ляменкова, І. Малахова, В. Мала, В. Родигіна, І. Рудакова, Л. Титова, В. Федорченко, Г. Цехмістрова, С. Цип-лухін, В. Чепа); по-четверте, з’ясування специфіки професійної підготовки студентів для сфери туризму в контексті здійснення проектної діяльності (О. Вакулич, Н. Єгошина, В. Кисельов, В. Лішик, В. Лутошкіна, І. Мошкова).

У ході дослідження виокремлено етапи розвитку регіонального туризму на території Луганської області, а саме: етап зародження туристичної діяльності на теренах Луганської області (друга половина ХІХ – початок 40-х рр. ХХ ст.); етап відновлення та становлення туризму в регіоні (1943 – 1969 рр.); етап масового розвитку туризму (1969 – 1991 рр.); перехідний етап розвитку туризму на Луганщині (з 1991 р. по теперішній час). Останній етап спочатку характеризувався деструктуризацією системи туризму в регіоні та в країні загалом, а після 1995 р. – створенням національної туристичної індустрії та відкриттям нового напряму підготовки фахівців для цієї галузі господарства – „Туризм”. Проведене дослідження дозволило критично осмислити історико-педагогічний досвід підготовки фахівців сфери туризму до організації туристичної діяльності у регіональних умовах.

Розв’язання дослідницьких завдань потребувало з’ясування сутності та визначення провідного поняття дисертаційної роботи – „проектування регіональних маршрутів”. Ураховуючи сукупність теоретичних положень щодо сутності дотичних понять – „проектування”, „туристичний регіон”, „регіональний туризм”, „туристичний маршрут” – проектування в контексті підготовки майбутніх фахівців сфери туризму ми розглядаємо як творчу діяльність студентів зі створення проекту регіонального маршруту на основі вивчення ними туристичних ресурсів регіону й оволодіння змістом та способами фахової діяльності  як проектувальної.

У навчальному процесі ВНЗ така підготовка має реалізовуватися шляхом засвоєння студентами алгоритму проектування регіональних маршрутів, що відповідає структурі професійної діяльності туроператора щодо розробки регіонального маршруту, забезпечує формування в майбутніх фахівців готовності до зазначеного виду діяльності та включає: збір і вивчення матеріалів щодо рекреаційних можливостей регіону; дослідження інфраструк-тури регіону; аналіз існуючих на туристичному ринку пропозицій; появу ідеї щодо розробки нового турмаршруту та доцільність його проектування; етап проектування регіонального маршруту; складання технологічної документації; складання кошторису турмаршруту; апробацію маршруту та усунення виявлених недоліків; рекламу нового турмаршруту; реалізацію нової туристичної пропозиції та контроль за обслуговуванням туристів.

Розробка моделі підготовки студентів до проектування регіональних маршрутів передбачала врахування теоретико-методологічних положень щодо професійної підготовки майбутніх фахівців сфери туризму (В. Квартальнов, В. Федорченко та ін.), загальнотеоретичних аспектів проектування, зокрема у сфері туризму (В. Докучаєва, Н. Єгошина, В. Кисельов, А. Лігоцький, В. Лішик, В. Лутошкіна, В. Мала, І. Малахова, І. Мошкова, В. Стрельніков та ін.), результатів аналізу ОПП, ОКХ підготовки студентів спеціальності „Туризм” і даних пілотажного експерименту.

Модель підготовки майбутніх фахівців сфери туризму до проектування регіональних маршрутів ґрунтується на особистісно орієнтованому, діяльнісному, практико орієнтованому підходах; базується на принципах гуманізації підготовки, індивідуалізації та проблематизації навчання, зв’язку навчання з практичною діяльністю, відповідності сучасним вимогам ринку праці, суспільної спрямованості туристичної підготовки.

Запропоновану модель ми розглядаємо як теоретичний конструкт процесу підготовки майбутніх фахівців сфери туризму до проектування регіональних маршрутів, що становить цілісність взаємопов’язаних структурних складників, спрямованих на формування готовності студентів до проектування регіональних маршрутів: цільовий (забезпечення високого рівня готовності майбутнього фахівця сфери туризму до проектування регіональних маршрутів), мотиваційний (усвідомлення студентом необхідності вміти розробляти регіональні маршрути), теоретична підготовка (фундаментальні знання сучасних концепцій туроперейтингу, змісту, форм, методів і технологій діяльності менеджера з туризму, теорії та методики проектування як виду професійної діяльності й спеціальні знання методики дослідження туристичного потенціалу обраного регіону, алгоритму проектування регіональних маршрутів), практична підготовка (базові та професійно орієнтовані вміння та навички, зокрема: здійснювати маркетингову діяльність у сфері туризму, визначати види та розробляти оптимальні схеми маршруту, складати технологічну документацію щодо їхньої реалізації тощо), результативний, що передбачає досягнення студентами відповідного рівня готовності до проектування регіональних маршрутів.

Спираючись на роботи дослідників, які розрізняють особистісний, функціональний та інтегративний підходи до визначення сутності й компонентів готовності майбутнього спеціаліста (І. Гавриш, М. Дьяченко, О. Кучерявий, А. Линенко та ін.), готовність визначається як інтегральне утворення особистості фахівця, що характеризується позитивною мотивацією, сформованими на належному рівні професійними знаннями, уміннями та навичками, досвідом їх використання на практиці, які відповідають вимогам професійної туристичної діяльності.

Готовність до проектування регіональних маршрутів – це результат відповідної спеціальної підготовки майбутніх фахівців сфери туризму до проектування регіональних маршрутів, що становить складне інтегральне утворення особистості, компонентами якого є мотиваційно-особистісний, змістово-когнітивний та діяльнісно-практичний, і які у своїй сукупності забезпечують позитивну мотивацію, високий рівень знань та вмінь студента у сфері проектування регіональних маршрутів, формування в нього досвіду творчого здійснення цього виду фахової діяльності.

Туристичні ресурси вчені (Т. Горячева, Ю. Керпельман, Ю. Сорокін та ін.) розглядають як один з найбільш дієвих засобів підготовки майбутнього фахівця сфери туризму. Під туристичними ресурсами ми розуміємо конкретні туристичні об’єкти (пам’ятки природи, історії, архітектури, музеї тощо), що характеризуються широкими дидактичними можливостями й використо-вуються викладачами ВНЗ у процесі підготовки майбутніх фахівців сфери туризму. Їм притаманний значний освітній та виховний потенціал, реалізація якого сприяє формуванню готовності майбутніх фахівців сфери туризму до проектування регіональних маршрутів. При цьому головна увага повинна бути зосереджена на безпосередньому ознайомленні студентів з туристичними об’єктами, що забезпечує оволодіння методикою оцінки туристичного потенціалу та сприяє виникненню в них позитивних емоцій стосовно організації туристичної діяльності, формуванню інтересу до розробки туристичного продукту, розвитку духовної сфери й творчого потенціалу, розумінню значущості природоохоронної діяльності, ціннісному ставленню до культурних традицій власної країни та інших народів.

У другому розділі – „Розробка та експериментальне дослідження ефективності технології підготовки фахівців сфери туризму до проектування регіональних маршрутів” – представлено результати аналізу стану готовності майбутніх фахівців сфери туризму до проектування регіональних маршрутів; розроблено та експериментально перевірено технологію підготовки фахівців сфери туризму до проектування регіональних маршрутів; розкрито перебіг і результати дослідно-експериментальної роботи.

Визначення сучасного стану готовності майбутніх фахівців сфери туризму до проектування регіональних маршрутів здійснювалося на основі розроблених критеріїв та показників, що відповідають структурним компонентам готовності фахівця з туризму до зазначеного виду діяльності: мотиваційного (особистісне переконання в необхідності оволодіння знаннями та навичками щодо проектування регіональних маршрутів; прагнення до набуття нових знань та практичних навичок з метою їх подальшого застосування в професійній діяльності; інтерес до організації туристичної діяльності та проектування регіональних маршрутів); когнітивного (знання про туристичні ресурси регіону; здатність досліджувати рекреаційний потенціал території та визначати перспективні напрямки розвитку регіонального туризму; знання алгоритму проектування регіональних маршрутів) та процесуального (уміння й навички розробляти регіональний маршрут на основі засвоєного алгоритму проектування, реалізовувати творчий підхід до процесу проектування турмаршруту, використовувати набуті під час навчання знання в ході організаційно-технологічної та виробничої практик). Визначення критеріїв і показників дозволило здійснити змістовне наповнення рівнів готовності студентів до зазначеного виду діяльності (низький, середній та високий).

За результатами констатувального етапу експерименту було встановлено, що 40,24% (ЕГ) та 45,40% (КГ) студентів мають низький рівень готовності до проектування регіональних маршрутів, що характеризується слабкою розвиненістю в студентів мотиваційних настанов та неусвідомленістю значущості здійснення цього виду фахової діяльності, відсутністю ґрунтовних системних знань про туристичні ресурси регіону та алгоритм проектування, а також недостатньою сформованістю вмінь і навичок проектування регіональних туристичних маршрутів. Відсоток студентів із середнім рівнем готовності в ЕГ становить 48,17%, а у КГ – 44,78%; і лише 11,59% (ЕГ) та 9,82% (КГ) студентів знаходяться на високому рівні сформованості готовності до зазначеного виду діяльності. При цьому ситуація ускладнюється низьким рівнем особистісного переконання майбутніх фахівців сфери туризму в соціальній значущості та необхідності опанування діяльністю з проектування маршрутів на основі використання регіональних ресурсів. Ефективним шляхом вирішення зазначеної проблеми вважаємо розробку технології підготовки майбутніх фахівців сфери туризму до проектування регіональних маршрутів.

Технологію підготовки майбутніх фахівців сфери туризму до проектування регіональних маршрутів розроблено на основі моделі підготовки фахівців сфери туризму до проектування регіональних маршрутів. Вона ґрунтується на загальних положеннях туроперейтингу, спрямована на формування в студентів мотиваційно-особистісного, змістово-когнітивного та діяльнісно-практичного компонентів готовності до зазначеного виду діяльності. За рівнем та характером застосування представлена технологія належить до мезотехнологій. На формалізовано-описовому рівні вона становить опис цілей, змісту, форм, методів і засобів, умов та алгоритму дій, що використовуються для досягнення запланованого результату.

Представлена нами технологія спрямовувалася на скорочення розриву між збільшенням обсягів навчальної інформації та обмеженістю часу на підготовку майбутніх фахівців сфери туризму до проектування регіональних маршрутів; активізацію пізнавальних інтересів студентів за рахунок формування в них особистісної усвідомленості соціальної та професійної значущості діяльності з проектування регіональних маршрутів; інтенсифікацію навчального процесу на основі концентрації інформації у вигляді алгоритму проектування регіональних туристичних маршрутів.

Розроблена технологія реалізовувалася за такими етапами: діагностичний, змістово-підготовчий, навчально-проектувальний, операційно-діяльнісний та корекційно-аналітичний.

На першому – діагностичному – етапі впровадження технології підготовки майбутніх фахівців сфери туризму до проектування регіональних маршрутів було встановлено наявний рівень готовності студентів до проектування регіональних маршрутів на основі комплексу діагностичних завдань (тест, анкета, карта самооцінки, перевірочні завдання), сформульованих у змістовому полі таких навчальних предметів, як „Туристичні ресурси України”, „Туристичне краєзнавство”, „Технологія туристичної діяльності”.

На другому – змістово-підготовчому – етапі основну увагу приділено формуванню в студентів мотивації до проектної діяльності з використанням туристичних ресурсів того чи того регіону країни. Реалізація розробленої технології здійснювалася в межах таких дисциплін, як „Туристичні ресурси України”, „Туристичне краєзнавство” та з використанням відповідних форм і методів: заочна мандрівка, тематичні дискусії з відеомодулями, зустрічі зі співробітниками турагенцій, музеїв, метод кейсів, творчі завдання. Ефектив-ність упровадження цього етапу технології визначалася за результатами перевірочних завдань і рейтингом успішності студентів з названих курсів.

Третій – навчально-проектувальний – етап технології впроваджувався в процесі вивчення фахової дисципліни „Технологія туристичної діяльності” та передбачав засвоєння студентами алгоритму проектування регіональних маршрутів. На цьому етапі здійснювалося так зване „занурення” в майбутню професійну діяльність фахівців сфери туризму завдяки використанню екскурсії як однієї з провідних форм туристичної освіти, а також таких форм та методів, як тренінги, картографічний метод тощо. Ефективність реалізації цього етапу технології підготовки визначалася за допомогою відповідних перевірочних завдань і творчих проектних робіт.

Метою реалізації четвертого – операційно-діяльнісного – етапу технології підготовки стало формування в студентів практичних умінь та навичок проектування регіональних маршрутів під час проходження організаційно-технологічних практик, вивчення спецкурсу „Проектування регіональних туристичних маршрутів”, виконання проектних робіт з відповідних курсів, написання курсових робіт.

На п’ятому – корекційно-аналітичному – етапі здійснювалася кількісна та якісна оцінка готовності майбутніх фахівців у сфері туризму до проектування регіональних маршрутів і підготовка рекомендацій щодо підвищення ефективності застосування розробленої технології. Отримані наприкінці експерименту результати підтвердили ефективність упровадженої технології підготовки майбутніх фахівців сфери туризму до проектування регіональних маршрутів, що було доведено значним зростанням рівня готовності в респондентів ЕГ порівняно з КГ.