ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; визначено мету, задачі, об’єкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення; наведено дані про особистий внесок, апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – «Тестовий контроль в системі оцінювання навчаль­них досягнень студентів» – розкрито зміст, принципи, функції та завдання кон­тролю знань студентів; представлено ретроспективу процесу становлення та роз­витку тестування як методу педагогічної діагностики; здійснено науково-педа­гогічний аналіз тестового контролю навчальних досягнень студентів.

У процесі дослідження з’ясовано, що проблема методів і форм контролю нав­чальних досягнень знаходиться в центрі психолого-педагогічних досліджень. На підставі аналізу наукових праць розглянуто сутність понять «контроль знань», «виявлення та перевірка знань», «оцінювання знань», «облік знань», «рейтин­говий контроль».

Визначено основні завдання контролю навчальних досягнень студентів: визначення рівня прояву та розвитку системи компетенцій особистості студентів; виявлення, перевірка та оцінювання рівня здобутих знань, умінь та навичок студентів і якості засвоєння ними навчального матеріалу з конкретної дисципліни на всіх етапах навчання; порівняння фактичних результатів навчально-пізнавальної діяльності із запланованими; оцінювання відповідності змісту, форм, методів і засобів навчання до мети та завдань підготовки фахівців відносно галузевої компоненти державних стандартів освіти з певного напряму підготовки або спеціальності; стимулювання систематичної самостійної роботи та пізнаваль­ної активності студентів; виявлення і розвиток творчих здібностей, підвищення зацікавленості у вивченні навчального матеріалу; оцінювання ефективності самостійної, індивідуальної роботи студентів, їхнього вміння працювати з навчальною, довідковою, методичною літературою; виявлення кращого досвіду та розроблення заходів для підвищення якості навчання шляхом впровадження у навчальний процес інноваційних технологій, у тому числі використання нових інформаційних можливостей, зокрема комп’ютера, Інтернету.

Охарактеризовано вимоги до проведення контролю: систематичності, об’єк­тивності, всебічності, індивідуального підходу, диференційованості, різнома­нітності форм і методів контролю. Виявлено провідні характеристики контролю навчальних досягнень в умовах кредитно-модульної системи навчання – наявність рейтингових показників оцінювання, різноманітних видів контролю навчальних досягнень (поточний, тематичний, рубіжний, модульний, підсумковий тощо).

Доведено, що на різних етапах навчального процесу слід застосовувати різні види контролю: а) попередній: з метою діагностики перед вивченням нового розділу, теми, на початку семестру; б) поточний: для оперативного виявлення якості засвоєння студентами знань на заняттях; в) тематичний: для встановлення рівня оволодіння студентами системою знань з теми, розділу; г) підсумковий: для виявлення досягнутого рівня підготовленості студентів з окремих навчальних дисциплін.

Ретроспективний аналіз становлення та розвитку тестування показав, що виник­нення тестових методів було зумовлено необхідністю розробки такої процедури оці­нювання знань учнів та студентів, яка б об’єктивно та достовірно відображала ре­зультати навчального процесу. Встановлено, що перші наукові праці з теорії тес­тів з’явилися на початку XX ст. на межі психології, соціології та педагогіки. Нау­ково-теоретичні основи педагогічного тестування було закладено тестологами: Дж. Фішером, Йерксом, В. Макколом, Дж. Райсом, Е. Торндайком.

Створення перших педагогічних тестів як в Україні, так і за кордоном від­носиться до перших десятиліть ХХ століття. У розвитку тестування в СРСР хро­нологічно виділено три періоди: І період (з початку 20-х до середини 30-х років ХХ століття), характеризується розробками теоретичних і практичних підходів до створення стандартизованих тестів для радянської школи; ІІ (середина 30-х - 50-ті роки) – період «застою» в розробці тестів; ІІІ (з 60-х років ХХ століття по сьогодення) – науково-теоретичне обґрунтування і розробка тестових технологій.

Обґрунтовано роль і значення системи зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів для розвитку теорії і практики тестових завдань. Встановлено, що на межі ХХ-ХХІ століття тестологами були закладені науково-теоретичні основи педагогічного тестування, а саме: обґрунтування тестування як найбільш об’єктивного методу педагогічного вимірювання; створення системи принципів, вимог до конструювання педагогічних тестів; визначення методів оцінки і аналізу результатів тестування; встановлення вимог до процедури тестування.

На основі досліджень вчених-педагогів уточнено сутність основних понять з теми дослідження: «тестовий контроль», «тестування», «педагогічний тест», «тестове завдання», «валідність тесту», «надійність тесту», «довжина тесту», «трудність тестового завдання».

На підставі аналізу наукових робіт  B. Аванесова, В. Беспалька, І. Булах, А. Кузьмінського, П. Лузана, А. Майорова, Л. Морської, Н. Розенберга, А. Татура, М. Челишкової запропоновано визначення тесту у підготовці майбутніх соціальних педагогів як системи завдань специфічної форми, професійно спрямованого змісту, певного рівня складності, що зростає – системи, яка створюється з метою об’єктивно оцінити зміст та виміряти рівень професійної підготовленості майбутніх фахівців соціально-педагогічної діяльності. Під тестовим завданням розуміється завдання (запитання, задача), для якого може бути попередньо визначена (сформульована) єдино можлива правильна відповідь. Тестове завдання – це складова одиниця (частина) тесту, що відповідає вимогам технологічності, форми, змісту, а також статистичним вимогам: певному рівню складності, достатній варіації тестових балів та позитивній кореляції балів завдання з балами за увесь тест.

З’ясовано, що загальними вимогами тестів навчальних досягнень є – відносна короткотерміновість, однозначність, правильність, обмежений обсяг відповідей, інформаційність, зручність, стандартність.

Аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми тестування дозволяє зробити висновок, що основними характеристиками тестів є валідність та надійність. Охарактеризовано змістовний, функціональний, прогностичний типи валідності. Надійність розглядається в трьох основних формах: ретестова надійність, надійність паралельних форм, надійність частин тесту.

У сфері педагогічного тестування склалося два основних підходи: нормативно-орієнтований та критеріально-орієнтований, головною відмінністю яких є спосіб інтерпретації результатів вимірювання – тестових балів. Для нормативно-орієнтованого підходу характерно зіставлення індивідуального результату з результатами інших студентів. В основі критеріально-орієнтованого – лежить зіставлення індивідуальних результатів тестування із загальним обсягом знань, який повинен бути засвоєний студентом на даному етапі навчання.

Тестові завдання класифіковано на традиційні (гомогенні та гетерогенні) та нетрадиційні (інтегровані, адаптивні, критеріально-орієнтовані, багатоступеневі).

У другому розділі – «Розробка та застосування технології тестового контролю навчальних досягнень майбутніх соціальних педагогів» – узагальнено педагогічні принципи розробки тестів навчальних досягнень; визначено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови застосування технології тестового контролю у процесі фахової підготовки майбутніх соціальних педагогів; обґрунтовано методичні вимоги та особливості конструювання різнорівневих тестових завдань; представлено технологію тестового контролю навчальних досягнень майбутніх соціальних педагогів.

З’ясовано й узагальнено основні принципи розробки тестів у навчальному процесі: використання фасетних завдань; логічна визначеність змісту завдання; лаконічність завдань; принцип поступовості і послідовності; єдність стилю подання завдань різних форм; принцип цілісності; відповідність змісту завдань обсягу знань, що перевіряються; репрезентативність змісту навчальної дисципліни в змісті тесту; наявність тестових завдань різного рівня; взаємозв’язок змісту і форми; визначення значимості знань, що перевіряються; комплексність і збалансованість змісту тесту; системність і варіативність змісту тестових завдань.

Визначено й обґрунтовано педагогічні умови застосування технології тестового контролю у професійній підготовці майбутніх бакалаврів з соціальної педагогіки: взаємозв’язок тестових завдань з основними формами і методами навчальної діяльності при підготовці соціальних педагогів у вищому навчальному закладі; фахова спрямованість тестів у професійній підготовці майбутніх соціальних педагогів; застосування алгоритму при підготовці та проведенні тестового контролю рівня навчальних досягнень майбутніх соціальних педагогів; систематичність проведення тестового контролю у професійній підготовці майбутніх бакалаврів з соціальної педагогіки.

Взаємозв’язок тестових завдань з основними формами і методами навчальної діяльності при підготовці соціальних педагогів у вищому навчальному закладі  передбачає, насамперед, реалізацію вимоги щодо змістової відповідності тестів у загальній структурі форм і методів навчальної діяльності. Основними формами навчальної діяльності у вищому навчальному закладі є: лекція, практичні заняття, семінарські заняття, лабораторні заняття, самостійна робота студентів, виробнича практика. Формами контролю навчальних досягнень у професійній підготовці соціальних педагогів є: вхідний, поточний, рубіжний, модульний, підсумковий, семестровий, залік, державна атестація. Форми навчальної діяльності у вищому навчальному закладі поділяються на індивідуальні, групові та колективні. Тестовий контроль, як показує практика, може бути представлений у всіх зазначених формах. Так, в індивідуальній формі тестовий контроль реалізується за допомогою системи індивідуальних тестів професійного спрямування. При груповій формі роботи студенти можуть не лише виконувати тестові завдання, але й проектувати тести самі, а потім обмінюватися тестовими завданнями між мікрогрупами. Колективна форма тестового контролю успішності майбутніх соціальних педагогів передбачає виконання ними стандартизованих тестових завдань, переважно гетерогенного виду.

Умова відповідності тестового контролю змісту професійної підготовки майбутніх бакалаврів з соціальної педагогіки визначається тим, що кожна з фахових дисциплін передбачає розробку й впровадження відповідного комплексу тестових завдань, створених на представлених нами принципах.

Фахова спрямованість тестів у професійній підготовці майбутніх соціальних педагогів враховує специфіку тестових завдань та їх спрямування на забезпечення достатнього рівня професійної готовності майбутніх соціальних педагогів. Фахова спрямованість передбачає також відповідний рівень підготовленості науково-педагогічного складу вищого навчального закладу до розробки й упровадження тестових завдань не лише з фахових дисциплін, але й загально-гуманітарних – філософії, історії, економічної теорії, української та іноземних мов. На засадах інтегративності зазначені тестові завдання мають сприяти якісній фаховій підготовці бакалаврів з соціальної педагогіки і забезпечувати зростання якості освіти у вищому навчальному закладі.

Ефективність тестового контролю можлива за умови створення якісних тестів, що також відповідає умові фахової спрямованості тестового контролю. Якість тесту визначається його надійністю, валідністю і об'єктивністю. Таким чином, однією із умов створення якісних тестів є перевірка тестових завдань і тесту в цілому на валідність. Валідність процедури тестування має бути забезпечена такими умовами: а) відсутність підказок; б) використання в паралельних групах курсу різних пакетів тестів; в) щорічне оновлення бази тестових завдань.

Наступна педагогічна умова стосується технології підготовки та застосування тестових завдань для професійної підготовки соціальних педагогів. Технологія конструювання тесту є досить складною і має певний алгоритм. Науковці пропонують різноманітні варіанти цього алгоритму, однак всі вони передбачають проходження кількох основних етапів. Щоб тест відповідав сучасним цілям навчання та освіти, як свідчить практика, однією із умов є застосування алгоритму при підготовці та проведенні тестового контролю рівня навчальних досягнень майбутніх соціальних педагогів, тобто дотримання організаційної послідовності дій при підготовці та проведенні тестового контролю. Тести повинні складатись з урахуванням етапів підготовки тестів та принципів тестового контролю. Це уможливлює створення саме тесту, а не сукупності запитань у тестовій формі, які можуть бути у цілому невалідними.

Систематичність проведення тестового контролю у професійній підготовці майбутніх бакалаврів з соціальної педагогіки співвідноситься з основними принципами тестового контролю.

Використання тестування як засобу систематичного поточного контролю дисциплінує студента, стимулює його зацікавленість у навчанні, і дозволяє викладачеві вчасно вносити корективи у навчальний процес. Завдяки систематичному тестовому контролю викладач має можливість постійно отримувати об'єктивну інформацію про хід навчально-пізнавальної діяльності студентів. Частота проведення тестування, залежить від дисципліни, її ролі і місця в навчальному плані, особливостей засвоєння знань.

Систематичне тестування забезпечує надійнішу основу для оцінювання і для усвідомлення викладачами й студентами результатів їхніх досягнень. Тестування є ще й ефективна форма повторення – узагальнення і впорядкування вивченого навчального матеріалу. Виконуючи тестові завдання, студент ще раз проходить навчальний матеріал.

Враховуючи, що в сучасній педагогіці тест розглядається як система завдань зростаючої трудності, вважаємо важливим для реалізації цієї педагогічної умови використання різнорівневих тестових завдань. Повна та високоякісна педагогічна діагностика має будуватися на основі системи завдань усіх рівнів, починаючи з репродуктивного до творчого.