| Краткое содержание: |
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет та гіпотезу, розкрито наукову новизну, практичну значущість результатів дисертаційної роботи, подано відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження.
У першому розділі – ” – наведено результати аналізу наукової літератури з проблеми дослідження та розкрито сутність процесу формування мотивації навчальної діяльності студентів у ВНЗ; визначено спеціальні стимулювально-дидактичні принципи процесу формування мотивації навчальної діяльності студентів у комп’ютерно-орієнтованому середовищі; розроблено теоретичну модель формування мотивації навчальної діяльності студентів економічних спеціальностей у комп’ютерно-орієнтованому середовищі вищої школи.
Результати аналізу наукової літератури засвідчили розмаїття підходів щодо розв’язання проблеми формування мотивації навчальної діяльності особистості, зокрема студентів. Науковці ґрунтовно розглядають такі її аспекти: процес формування мотивації з урахуванням класифікації мотивів (В. Асєєв, Л. Божович, В. Ковальов, О. Леонтьєв, Г. Розенфельд, Х. Хекхаузен, П. Якобсон та ін.); мотивація як умова ефективної навчальної діяльності (М. Алексєєва, Л. Божович, В. Давидов, О. Дусавицький, О. Киричук, А. Маркова, В. М’ясищев, Г. Щукіна та ін.); шляхи формування мотивації професійної діяльності (К. Альдерфер, А. Бичкова, Ф. Герцберг, А. Маслоу, В. Мільман, В. Розанова, Т. Шамова та ін.); засоби впливу педагога на розвиток мотиваційної сфери студента (Р. Борківська, А. Вербицький, О. Гузенко, І. Зайцева, І. Зарубінська, B. Ільїн, М. Махмутов, Л. Міхєєва, В. Якунін, О. Яцишин та ін.).
Урахування сукупності теоретичних положень щодо сутності поняття „формування мотивації” дозволило визначити, що формування мотивації навчальної діяльності студента – це складний процес безперервного вибору й прийняття рішень студентом поведінкових альтернатив під час навчальної діяльності, яка розглядається як індивідуальна навчальна траєкторія, що є неповторною послідовністю руху майбутнього фахівця в напрямку професійно-особистісного розвитку через засвоєння фахових знань, умінь і навичок.
У контексті реалізації гуманістичної парадигми в сучасному освітньому просторі теоретичні засади навчальної діяльності у вищій школі збагачуються новим змістом відповідно до динамічного інформаційного розвитку суспільства, що безперечно відображається на процесі формування мотивації навчальної діяльності з використанням комп’ютерно-орієнтованого середовища. Організація процесу навчальної діяльності в комп’ютерно-орієнтованому середовищі має широкі можливості для забезпечення індивідуалізації процесу навчання студентів економічних спеціальностей, їхнього включення в активний самостійний пізнавальний пошук, створення можливості рухатися своєю навчальною траєкторією.
Особистісно орієнтований підхід до фахової підготовки в комп’ютерно-орієнтованому середовищі забезпечує пріоритет суб’єкт-суб’єктних взаємин, а пов’язане з цим перетворення позиції викладача й студента в особистісно рівноправні гарантує послідовне формування вмотивованості майбутніх економістів до глибокого та якісного засвоєння професійних знань, умінь і навичок. З урахуванням зазначеного ми розглядаємо комп’ютерно-орієнтоване середовище як комплексну багатоцільову систему з можливостями постійного оновлення й удосконалення, яка інтегрує освітні, виховні та розвивальні ресурси з метою створення для учасників освітнього процесу умов для активної роботи з оволодіння майбутньою професією.
Стрижнем теоретичних засад формування мотивації навчальної діяльності студентів у комп’ютерно-орієнтованому середовищі є виявлені такі взаємопов’язані дидактичні принципи – загальносуспільні, спеціальні організаційно-дидактичні та спеціальні стимулювально-дидактичні. Особли-вої значущості в сучасному вищому навчальному закладі набувають вихідні вимоги до організації процесу формування мотивації навчальної діяльності студентів у комп’ютерно-орієнтованому середовищі, які базуються, перш за все, на визначених нами спеціальних стимулювально-дидактичних принципах: зосередження уваги студента в комп’ютерно-орієнтованому середовищі на провідних цінностях змісту економічної освіти; опори на цілепокладання в процесі реалізації навчання економічного спрямування; підвищення значущості та реалізації багатоваріантності подання навчального матеріалу за допомогою комп’ютерно-орієнтовного середовища; орієнтації на досягнення студентами максимальних результатів у процесі навчальної діяльності; самоуправління процесом розв’язання економічних задач у комп’ютерно-орієнтованому середовищі.
Ґрунтуючись на зазначених принципах, розроблено теоретичну модель формування мотивації навчальної діяльності майбутніх економістів у комп’ютерно-орієнтованому середовищі на засадах системного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, компетентнісного, середовищного підходів, а також з урахуванням цілісності взаємодіючих структурних компонентів. Структурними компонентами моделі визначено: загальні та спеціальні чинники впливу; взаємодіючі процеси формування та розвитку мотивації навчальної діяльності; вимоги до результатів професійної підготовки майбутніх економістів; вплив зовнішнього й комп’ютерно-орієнтовного середовищ.
Зазначена модель стала теоретичним конструктом для розробки методики формування мотивації навчальної діяльності студентів економічних спеціальностей у комп’ютерно-орієнтованому середовищі. За результати проведеного аналізу теоретичних засад професійної підготовки майбутніх економістів також з’ясовано, що основою методики формування мотивації навчальної діяльності в комп’ютерно-орієнтованому середовищі повинна бути індивідуальна навчальна траєкторія вивчення студентами економічних дисциплін у комп’ютерно-орієнтованому середовищі, що за- безпечує розвиток особистості фахівця, повноцінну реалізацію його освітніх, духовних, культурних, життєвих потреб і підтримку індивідуальності.
У другому розділі ” – представлено аналіз існуючих методик для вирішення зазначеної проблеми, розроблено методику формування мотивації навчальної діяльності студентів економічних спеціальностей у комп’ютерно-орієнтованому середовищі.
Результати аналізу методик формування мотивації навчальної діяльності, викладених у науково-педагогічній літературі, доводять, що комп’ютерні технології розглядаються в плані вдосконалення дидактичної теорії й практики в контексті нових освітніх умов (П. Брусиловський, О. Крюкова, О. Локтюшина, Є. Полат, І. Роберт та ін.); використання сучасних комп’ютерних технологій як засобу візуалізації навчальної інформації й надання їй виразного унаочнення (Л. Пєскова, Г. Курганська). На особливу увагу заслуговують розроблені дослідниками методики оцінки ефективності комп’ютерного середовища (О. Зайцева), оцінки мотивації (О. Дьоміна), фіксації активності студентів (В. Кухаренко, Г. Молодих); методика експертизи складників інформаційно-освітнього середовища, порталу університету як головного елементу інформаційно-освітнього середовища університету (Л. Панченко).
Процес навчання в комп’ютерно-орієнтованому середовищі ми розглядаємо як діалог у системі „студент – комп’ютер”, у якому останній постає як „доброзичливий, рівноправний партнер” у межах засвоєння навчального матеріалу, що створює умови для забезпечення успішності вивчення студентами предметної галузі та розширення можливостей щодо покращення результатів навчання. Саме це дає імпульс до виникнення вмотивованості студентів до навчальної діяльності в комп’ютерно-орієнтованому середовищі та активізує процес оволодіння ними професійними знаннями та вміннями.
Навчальну діяльність студента в комп’ютерно-орієнтованому середовищі доцільно розглядати як безперервну взаємодію з навчальною ситуацією. Це дає підстави визначити формування мотивації навчальної діяльності студентів економічних спеціальностей у комп’ютерно-орієнтованому середовищі як особистісно орієнтований складний процес усвідомленої самозміни особистості на основі реалізації індивідуальної навчальної траєкторії вивчення дисциплін з метою отримання, розширення й поглиблення професійних знань, умінь і навичок з метою фахового розвитку та досягнення конкурентоспроможності у сфері економіки.
Лінійна траєкторія навчання дає мотиваційний імпульс лише добре підготовленим і цілеспрямованим студентам. На основі вивчення та аналізу традиційної освітньої практики ВНЗ з’ясовано, що для переважної більшості студентів лінійна траєкторія організації процесу навчання призводить до зниження рівня мотивації або взагалі веде до її втрати, що зумовлено виникненням певних труднощів у засвоєнні навчального матеріалу в умовах комп’ютерно-орієнтованого середовища, або відсутності його розуміння студентами взагалі.
Разом з тим доведено, що саме нелінійна траєкторія навчання сприяє виникненню широкої палітри умов для всебічної інтерпретації процесу навчання в комп’ютерно-орієнтованому середовищі, створює реальні можливості для формування мотивації навчальної діяльності кожного студента й стає ефективним засобом її розвитку в студентів-економістів.
Методика формування мотивації навчальної діяльності сприяє організації навчального процесу в комп’ютерно-орієнтованому середовищі що дає можливість прогнозувати результати навчання студентів з урахуванням досягнень на актуальному рівні, здійснювати корекцію наступних етапів засвоєння навчального матеріалу відповідно до індивідуальних можливостей та запитів студентів як майбутніх фахівців. За допомогою комп’ютерно-орієнтовного середовища враховують темпи й траєкторію опанування студентом змістом навчального матеріалу.
Запропонована алгоритмізація навчального процесу в комп’ютерно-орієнтованому середовищі, яка поєднує типові методи навчання з гнучкими інноваційними педагогічними засобами, становить стрижневу характеристику методики формування мотивації навчальної діяльності й гарантує досягнення високого рівня мотивації й достатнього рівня знань кожного студента з урахуванням індивідуальних особливостей майбутніх фахівців на основі спеціальних стимулювально-дидактичних принципів формування мотивації навчальної діяльності студентів для здійснення нелінійної навчальної траєкторії вивчення дисциплін та моніторингу рівнів розвитку мотивації навчальної діяльності студентів.
Організаційні форми навчальної діяльності майбутніх економістів у комп’ютерно-орієнтованому середовищі постійно оновлюється, збагачуючись педагогічними інноваціями, що забезпечують успішну реалізацію завдань вищої економічної освіти в контексті професійного розвитку конкурентоспроможного й самосвідомого майбутнього фахівця з урахуванням сучасного економічного‚ соціального‚ культурного, науково-технічного та іншого ефекту.
У третьому розділі у комп’ютерно-орієнтованому середовищі” – визначено критерії й рівні сформованості мотивації навчальної діяльності студентів економічних спеціальностей, описано організацію та проведення експериментального дослідження, проведено аналіз його результатів.
Діагностику сформованості мотивації студентів економічних спеціальностей у процесі навчальної діяльності здійснено на основі таких критеріїв: досягнення студентом за сеанс навчання в комп’ютерно-орієнтованому середовищі максимально можливого для нього результату; кількість переглянутого навчального матеріалу й обсягу додатково розглянутої навчальної інформації; дотримання психофізичних норм часу навчання в комп’ютерно-орієнтованому середовищі; витрати мінімально необхідних зусиль для розв’язання завдань економічного змісту.
З урахуванням відповідних критеріїв визначено такі рівні сформованості мотивації студентів у комп’ютерно-орієнтованому середовищі (високий, достатній, середній, низький). Розроблено діагностичний інструментарій – кількісний показник оцінки рівня моти-вації, що враховує обрану шкалу оцінювання та визначається на основі сукупності контрольних показників роботи студента в комп’ютерно-орієнтованому середовищі, яка характеризує процес навчальної діяльності майбутніх економістів (тривалість роботи за комп’ютером; рівень складності завдання; інформативна ємність навчального матеріалу; тактильна активність; самоконтроль сформованих знань і вмінь).
Для перевірки висунутої гіпотези було проведено дослідно-експериментальну роботу на базі Донбаського державного технічного університету (м. Алчевськ), Донецького державного університету управління, Донецької академії автомобільного транспорту, Луганського національного аграрного університету, Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Луганськ).
На констатувальному етапі педагогічного експерименту було обрано дві групи студентів: контрольна група (КГ) та експериментальна (ЕГ) і проведено контрольний зріз з метою виявлення стану сформованості мотивації навчальної діяльності та статистичного порівняння отриманих результатів. Аналіз даних показав, що студенти з високим рівнем мотивації навчальної діяльності становлять 3% у контрольній та 3% в експериментальній групах. Достатній рівень зафіксовано в 38% студентів КГ та ЕГ. Кількість студентів, які знаходяться на середньому рівні сформованості мотивації навчальної діяльності, становить 37% у КГ та 40% в ЕГ, а на низькому – 22% у КГ та 19% ЕГ. Оцінка статистичної значущості (критерій Пірсона χ², p < 0,05) для експериментальної та контрольної груп довела їхню статистичну однорідність за рівнями сформованості мотивації навчальної діяльності.
У ході формувального етапу експерименту навчання студентів контрольних груп відбувалося за традиційною методикою комп’ютерного навчання; навчання студентів експериментальних груп – за методикою формування мотивації навчальної діяльності студентів у комп’ютерно-орієнтованому середовищі. Упровадження в навчальний процес вищого навчального закладу розробленої нами методики здійснювалося в процесі вивчення студентами економічних спеціальностей курсів ,,Інформатика та комп’ютерна техніка”, ,,Економічна кібернетика”, ,,Ігрове моделювання”, ,,Управління в економічних процесах”, а також використання відповідного електронного засобу навчального призначення – системи ,,Кумир”, що включає навчальний блок, обчислювальний блок з урахуванням особливостей тривалості роботи студента з комп’ютером, інтерактивної діяльності майбутнього фахівця, кількості розглянутих додаткових матеріалів у комп’ютерно-орієнтованому середовищі; блок констант та блок оцінки рівня мотивації й накопичування даних про успішність студента.
За результатами формувального етапу експерименту з’ясовано, що показники сформованості мотивації навчальної діяльності в контрольній та експериментальній групах змінилися. Так, у КГ зменшилася кількість студентів, які досягли середнього та достатнього рівнів сформованості мотивації навчальної діяльності з 37% до 35% та з 38% до 29% відповідно, кількість студентів, які досягли високого рівня сформованості мотивації навчальної діяльності, не змінилася – 3%, а кількість студентів з низьким рівнем збільшилася з 22% до 33%. В ЕГ зменшилася кількість студентів з низьким рівнем сформованості мотивації навчальної діяльності з 19% до 4%, а з середнім рівнем зафіксовано збільшення кількості студентів з 40% до 42%, достатнім – з 38% до 46% і високим рівнем – з 3% до 7%.
Ефективність розробленої методики визначалася на контрольному етапі експерименту. З’ясовано, що кількість студентів з високим рівнем мотивації на кінець експериментальної роботи становила 3% у КГ та 7% в ЕГ. Достатній рівень виявлено у 29% студентів контрольної та 46% експериментальної груп. Кількість студентів, які мають середній рівень сформованості мотивації навчальної діяльності, становить 35% у КГ та 42% в ЕГ, а низький – 33% та 4% відповідно. Оцінка статистичної значущості результатів вихідного тестування показала, що групи статистично відрізняються за рівнями сформованості мотивації навчальної діяльності (для всіх порівнюваних елементів p < 0,05).
Для визначення ступеня достовірності узагальнених даних кількісного розподілу студентів економічних спеціальностей за рівнями мотивації навчальної діяльності в комп’ютерно-орієнтованому середовищі й доказу ефективності запропонованої методики обчислено величину критерію Пірсона χ², яка становила 29,25 порівняно з відповідним табличним значенням (7,815) за вірогідності допустимої похибки 0,05, що свідчить про доцільність розробленої й апробованої на практиці методики формування мотивації навчальної діяльності студентів економічних спеціальностей у комп’ютерно-орієнтованому середовищі.
|
