ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО РОЗУМІННЯ В МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, об’єкт, предмет, гіпотезу, завдання та методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичну значущість дисертації; подано дані щодо апробації, впровадження одержаних результатів і структури роботи.

У першому розділі – «Теоретичні засади формування педагогічного розуміння в майбутніх учителів музики у процесі професійної підготовки» здійснено аналіз довідкової, філософської, психолого-педагогічної та музикознавчої літератури з проблеми дослідження; визначено сутність і структуру феномена «педагогічне розуміння майбутніх учителів музики»; обґрунтовано педагогічні умови формування досліджуваного конструкту.

Теоретичний аналіз наукової літератури засвідчив, що категорія розуміння є предметом вивчення герменевтики – мистецтва і теорії тлумачення, роз'яснення сенсу літературних та історичних текстів, яка визначила комплексний характер і можливості адекватного розуміння історії, культури, що мало значення для виявлення методів збагнення культурно-історичних явищ і для аналізу діяльності самого суб'єкта.

Увага до проблеми розуміння, його природи, ролі та значення в науково-пізнавальній та освітній діяльності є характерною особливістю сучасного етапу розвитку філософії. Учені (М.Бахтін, Є.Бистрицький, С.Гусєв, Г.Рузавін, Г.Тульчинський та ін.) розкривають сутність феномена «розуміння» як здатність осмислювати, осягати зміст, сенс, значення чого-небудь (розуміння чужої мови, творів мистецтва, думок, законів, доказів тощо); як розкриття і відтворення смислового змісту предмета через усвідомлення зв'язків і відносин між предметами або явищами, бачення причинно-наслідкових зв'язків (розуміння законів природи, мотивів поведінки); як те чи те тлумачення через розкриття істотного у предметах і явищах дійсності (тлумачення історичних подій, явищ і ін.). На думку філософів, головна функція розуміння пов'язана із забезпеченням осмисленої поведінки й орієнтації індивіда в суспільстві, історії, культурі.

У психології (А.Брудний, Л.Доблаєв, В.Знаков, Г.Костюк, Н.Чепелєва та ін.) «розуміння» розглядається як універсальна характеристика інтелектуальної діяльності людини, яка виявляється неодмінним атрибутом будь-якого рівня пізнання і спілкування, кожного психічного процесу. Однак нез’ясованими залишилася низка питань щодо психологічних механізмів розуміння, його зв’язків з іншими психічними процесами, передусім мисленням і мовленням, психологічних та інших чинників, що зумовлюють цей процес. Зокрема, майже не розробленим є особистісний аспект розуміння. Насамперед це стосується особливостей розуміння та інтерпретації особистістю власного досвіду і довкілля, з’ясування механізмів і чинників означеного явища, його впливу на поведінку й розвиток суб'єкта.

З педагогічного погляду (М.Бершадський, І.Демакова, А.Закірова, Є.Коробов, Ю.Сенько, І.Суліма), розуміння визначається як пізнавальна процедура, спрямована на виявлення сенсу, встановлення особистісного ставлення до предмета пізнання в процесі розуміння, яке виявляє смисловий зміст того чи того результату діяльності. Науковці наголошують на тому, що процес розуміння спрямований на взаємодію вчителя і учня у процесі сумісного пошуку педагогічних сенсів, цінностей, створенні середовища, в якому учасники освітнього процесу виявляють свою індивідуальність, вчаться один в одного, встановлюють суб’єкт-суб’єктні відносини.

Зауважимо, що в галузі музичної освіти проблема розуміння досліджується в межах герменевтичного підходу. Науковці стверджують, що означений підхід активізує самостійне оцінне ставлення учнів до мистецьких образів, залучає їх до уявного діалогу з автором твору, до виявлення особистісного смислу спілкування з мистецтвом (Г.Падалка); відкриває студентам перспективи розуміння довкілля, культури і себе в ній; забезпечує отримання особистісних сенсів; стимулює розвиток індивідуальних здібностей; активізує мотивацію пошуку самостійних рішень, а також оптимізує тлумачення і розуміння педагогічних та музичних текстів (А.Линенко, Р.Менжулова); сприяє особистісній самореалізації студента у професійній діяльності (Д.Лісун).

Отже, розуміння розглядаємо як процедуру породження і збагнення сенсу, що безпосередньо пов'язана з мисленням, завдяки якому людина задовольняє свою потребу в пізнанні. Для освіти процеси пізнання і розуміння становлять певну цінність, пов'язану з цілісним розвитком особистості. Розуміння дає змогу вчителю осягнути внутрішній зв’язок в явищах педагогічної дійсності, збагнути глибинні значення поведінки і діяльності студентів на основі довіри, поваги, взаємної підтримки, толерантності. Тому розуміння в навчально-виховному процесі стає основою цілісної особистісно зорієнтованої ситуації, коли викладач і студент здійснюють сумісні дії з пошуку і розкриття смислового змісту матеріалу, що вивчається. При цьому майбутній учитель оцінює ситуацію, висловлює свою думку, проявляє активну позицію свого ставлення до явища, яке розуміється.

Ґрунтуючись на результатах аналізу наукових джерел, педагогічне розуміння майбутніх учителів музики визначено як інтегративне особистісне утворення, що спрямоване на осмислення і рефлексію власної професійної та музично-просвітницької діяльності і передбачає наявність соціального досвіду, міжкультурної та суб’єкт-суб’єктної взаємодії, професійних знань, умінь і навичок, а також комплексу особистісних якостей.

У структурі педагогічного розуміння майбутніх учителів музики виокремлено такі компоненти: соціальний, що включає: соціальну активність, ціннісні орієнтації, культурний плюралізм; рефлексивний, до складу якого було віднесено самоідентифікацію і самооцінку; змістово-процесуальний, що містить: професійні знання (методологічні, психолого-педагогічні, музично-теоретичні, музично-історичні та спеціальні), професійні музично-виконавські вміння та навички; суб’єктний, що припускає наявність у педагога таких особистісних якостей, як комунікативність та емоційна гнучкість.

У дослідженні визначено й науково обґрунтовано педагогічні умови, що впливають на спрямоване осмислення і рефлексію власної професійної та музично-просвітницької діяльності і забезпечують ефективність навчально-виховного процесу, а саме: організація діалогових взаємовідносин у навчально-виховному процесі ВНЗ; використання стратегій розуміння під час роботи з педагогічними літературними джерелами та музичними творами; актуалізація саморозвитку майбутніх учителів музики щодо формування досліджуваного феномена.

У другому розділі – «Експериментально-дослідна робота з формування педагогічного розуміння в майбутніх учителів музики» було виявлено критерії та показники, схарактеризовано рівні сформованості педагогічного розуміння в майбутніх учителів музики у процесі професійної підготовки; розроблено та експериментально апробовано методику діагностики й модель формування досліджуваного конструкту; здійснено аналіз результатів експериментально-дослідної роботи.

Критеріями сформованості педагогічного розуміння в майбутніх учителів музики у процесі професійної підготовки виступили: суспільно-аксіологічний із показниками: соціальна активність, ціннісні орієнтації, культурний плюралізм; когнітивно-діяльнісний із показниками: професійні знання (методологічні, психолого-педагогічні, музично-теоретичні, музично-історичні та спеціальні), професійні музично-виконавські вміння, професійні музично-виконавські навички; особистісно-оцінний із показниками: самоідентифікація, самооцінка, комунікативність, емоційна гнучкість.

Згідно з визначеними критеріями та показниками було схарактеризовано високий, достатній, середній та низький рівні сформованості педагогічного розуміння в майбутніх учителів музики у процесі професійної підготовки.

Високий рівень сформованості педагогічного розуміння відзначавсь у студентів, яким була притаманна яскраво виражена соціальна активність, що виражалось у: прагненні до самостійної участі в житті суспільства та держави, бажанні брати участь у громадських та університетських заходах різноманітної змістової спрямованості, реалізації різних соціальних потреб та інтересів. Студенти цього рівня усвідомлювали себе носіями духовних, культурних, естетичних, соціальних цінностей, виявляли культурний плюралізм, толерантність, розуміння та повагу до представників культури інших народів. Майбутні вчителі музики в повній мірі усвідомлювали значення та роль педагогічного розуміння у професійній діяльності. Для означеного контингенту студентів були властиві глибокі методологічні, психолого-педагогічні, музично-теоретичні, музично-історичні, спеціальні знання та яскраво виражені професійні музично-виконавські вміння і навички. Студентам, які виявляли високий рівень педагогічного розуміння, була притаманна яскраво виражена самоідентифікація, емоційна гнучкість та адекватна самооцінка себе, своїх можливостей в якості майбутнього вчителя музики. Вони володіли комунікативними вміннями: визначали адекватний стиль спілкування, швидко встановлювали контакт з учнями на основі діалогу, емпатії, завжди позитивно ставилися до співрозмовника, вміли успішно виходити з конфліктних ситуацій.

Для майбутніх учителів музики із достатнім рівнем сформованості педагогічного розуміння характерна соціальна активність, що виявлялась у: цікавості до суспільного життя, бажанні брати участь у громадських та університетських заходах, реалізації різних соціальних потреб та інтересів. Ці студенти здебільшого усвідомлювали себе носіями духовних, культурних, естетичних, соціальних цінностей, виявляли культурний плюралізм, відчували важливість мистецького розмаїття. Вони усвідомлювали значущість педагогічного розуміння у професійній діяльності. Студенти мали достатньо повний обсяг методологічних, психолого-педагогічних, музично-теоретичних, музично-історичних, спеціальних знань та професійних музично-виконавських умінь і навичок. Їм була притаманна самоідентифікація з фахівцем майбутньої професії, вміння свідомо керувати своїм емоційним станом та проявляти емоційну гнучкість, натомість такі студенти не завжди виявляли адекватну самооцінку. Майбутні вчителі музики цього рівня добре володіли комунікативними вміннями, які полягали у: визначенні адекватного стилю спілкування, швидкому встановлюванні контакту з учнями на основі діалогу, емпатії, позитивному ставленні до співрозмовника.

До середнього рівня сформованості педагогічного розуміння було віднесено студентів, у яких соціальна активність виявлялась тільки в бажанні брати участь у заходах різноманітної змістової спрямованості здебільшого розважального характеру. Студенти цього рівня не завжди усвідомлювали себе носіями духовних, культурних, естетичних, соціальних цінностей, пасивно виявляли культурний плюралізм, але їм було притаманне прагнення до злагоди у взаємовідносинах із довколишніми. Вони не чітко усвідомлювали значущість педагогічного розуміння у професійній діяльності. Рівень методологічних, психолого-педагогічних, музично-теоретичних, музично-історичних, спеціальних знань та комплекс професійних музично-виконавських умінь і навичок був недостатнім та фрагментарним. Такі студенти не ідентифікували себе з фахівцем майбутньої професійної діяльності, стихійно вибирали стиль спілкування, не вміли встановлювати контакт з учнями, виходити з конфліктних ситуацій, грамотно вести діалог, не завжди позитивно ставилися до співрозмовника та  контролювали власний емоційний стан; їхня самооцінка здебільшого була неадекватною.

Студентам із низьким рівнем сформованості педагогічного розуміння було притаманне слабко виражене бажання брати участь у суспільних заходах, реалізації різних соціальних потреб та інтересів. Такі студенти не усвідомлювали себе носіями загальнолюдських цінностей, загалом не виявляли культурний плюралізм. Розуміння та повага до інших поглядів здебільшого не виявлялась. Вони не усвідомлювали роль педагогічного розуміння в майбутній професійній діяльності. Рівень методологічних, психолого-педагогічних, музично-теоретичних, музично-історичних, спеціальних знань та комплекс професійних музично-виконавських умінь і навичок був незадовільним. Студенти цього рівня не ідентифікували себе з фахівцем майбутньої професійної діяльності. Комунікативні вміння в означеного контингенту студентів були слабкорозвинені: вони не вміли встановлювати контакти з учнями, успішно вирішувати конфлікти, грамотно вести з ними діалог. Їм була властива слабка емоційна гнучкість, а також неадекватна самооцінка.

Аналіз результатів діагностувального експерименту засвідчив, що більшість майбутніх учителів музики знаходилися на низькому (57,4% у ЕГ і 56,9% у КГ) і середньому (42,6% у ЕГ і 43,1% у КГ) рівнях сформованості педагогічного розуміння. Відповідно достатній і високий рівні сформованості досліджуваного феномена не було виявлено в жодного зі студентів обох груп.

У дослідженні було розроблено експериментальну модель формування педагогічного розуміння в майбутніх учителів музики у процесі професійної підготовки, що містила такі складові: мету, етапи формування досліджуваного феномена, компоненти (соціальний, рефлексивний, змістово-процесуальний, суб’єктний), критерії та показники педагогічного розуміння, педагогічні умови, засоби реалізації та результат. Інформаційно-мотиваційний етап був спрямований на ознайомлення студентів із проблемою педагогічного розуміння, залучення студентів до оволодіння науково-теоретичними та практичними знаннями, вміннями, навичками з досліджуваної проблеми; формування активно-творчої, духовно-особистісної, «розуміючої», осмисленої взаємодії та співтворчості з учасниками освітнього процесу. Накопичувально-діяльнісний етап сприяв збагаченню та розширенню професійних знань, умінь та навичок студентів, стимулював до розуміння та осмисленого відношення до педагогічних джерел та адекватної інтерпретації музичних творів, здійснював проектування індивідуального розвитку студентів у процесі навчання. Продуктивно-творчий етап був орієнтований на актуалізацію саморозвитку майбутніх учителів музики щодо формування досліджуваного феномена. Комплексна реалізація всіх складових моделі дозволяла досягти результату, який виявлявсь у сформованості педагогічного розуміння в майбутніх учителів музики у процесі професійної підготовки.

Перша педагогічна умова - організація діалогових взаємовідносин у навчально-виховному процесі ВНЗ – здійснювалася здебільшого під час проведення спецкурсу «Формування педагогічного розуміння в майбутніх учителів музики». Ми виходили з того, що діалог пронизує весь процес навчання та сприяє прагненню студентів до співпраці, відвертості, позитивної настанови на пізнавальну діяльність, а також обміну сенсами з іншими суб'єктами. Породжує готовність майбутніх спеціалістів до розуміння вимог, порад педагога, а його, у свою чергу, до розуміння особливостей пізнавальної діяльності студентів, їхнього логічного мислення, самопочуття, індивідуальних можливостей тощо. Натомість ураховувався той факт, що досягнення діалогової взаємодії поза її ситуації неможливо. У зв'язку з цим настанова на діалог створювалась упродовж усього терміну навчання та в різних формах робо­ти (групові та індивідуальні заняття). Спецкурс був спрямований на активізацію у студентів потреби в педагогічному розумінні, усвідомлення значущості означеного конструкту в майбутній педагогічній діяльності, настанову на ефективну діалогову взаємодію суб'єктів педагогічної комунікації, а також оволодіння новими науково-теоретичними та практичними знаннями, вміннями та навичками.

Спецкурс складався з лекційних, практичних, семінарських та самостійних занять. Під час лекційного блоку зверталась увага на зацікавленість студентів матеріалом, який був пов'язаний з усвідомленням значущості педагогічного розуміння в підготовці компетентного вчителя музики. Акцентувалося на тому, що розуміння відкриває шлях до побудови особистісного знання, призводить до смислового перетворення власної професійної діяльності, тобто допомагає вчителеві побудувати її на гуманістичній основі. На семінарських заняттях, які проходили у формах: бесіди, «круглого столу», дискусії та оргдіалогу студенти звітували з кожної із запланованих тем спецкурсу. На практичних заняттях упроваджувались ігрові технології («14 предметів», «Емпатія», «Конкурс педагогічних ситуацій» тощо), педагогічна драматизація («Уявне інтерв’ю з видатними композиторами»), аналіз та прослуховування різних інтерпретацій музичних творів видатними виконавцями, розроблення та проведення фрагментів уроку з музики на основі драмогерменевтики, тренінг «Комунікативність педагога. Уміння керування спілкуванням», вправи якого були спрямовані на: вдосконалення вміння слухати та розуміти співрозмовника («Інтерв’ю», «Моя проблема у спілкуванні»), розвиток продуктивного діалогового спілкування («Перехоплення ініціативи в діалозі», «Так - діалог, ні – діалог»), подолання комунікативних бар’єрів у міжособистісній взаємодії («Стратегії», «Конфлікт»), уміння спілкуватись за допомогою невербальної комунікації («Жести, що розмовляють», «Інтонація», «Лицедії») тощо. На самостійне опрацювання студентам пропонувалось проаналізувати літературу з теми, написати реферати, скласти мікроуроки, різноманітні творчі завдання, які сприяли вдосконаленню педагогічного розуміння.

Друга педагогічна умова - використання стратегій розуміння під час роботи з педагогічними літературними джерелами та музичними творами - впроваджувалась під час спецкурсу, на індивідуальних заняттях з фахових дисциплін, а також на педагогічній практиці. На заняттях зі спецкурсу студенти освоювали сутність поняття «стратегія» з погляду різних наук, особливості стратегій розуміння та їх використання під час роботи з педагогічними літературними джерелами та музичними творами, здійснювали аналіз фрагментів праць видатних педагогів-класиків (Я.Коменський, Я.Корчак, А.Макаренко та ін.) і сучасних педагогів (Ш.Амонашвілі, Ю.Лотман, Ю.Сенько, І.Суліма та ін.). Аналіз педагогічних творів відбувався на основі стратегій розуміння: передрозуміння, власне розуміння, післярозуміння. Так, на першому етапі (стратегія передрозуміння) студенти ознайомлювалися з біографією та основними роботами автора твору, який вивчався. Для розуміння епохи, в якій його було створено, студенти знайомилися з економічними та політичними тенденціями того часу, соціокультурними пріоритетами, світобаченням, системою цінностей життя людей. Тобто на цьому етапі відбувалась антиципація твору («передбачення», «попереднє розуміння»). Наступний етап (стратегія власне розуміння) ґрунтувався на вивченні й аналізі змісту твору, виокремленні основних концептуальних положень автора, складанні тезаурусу. На цьому етапі важливим було проникнення студентів у логіку твору («вживання»), збагнення сенсу авторської концепції. Студентам було запропоновано запитання, які давали можливість краще проникнути в сутність твору, що вивчався, зрозуміти й осмислити основні напрями та ідеї. На третьому етапі (стратегія післярозуміння) студенти аналізували найбільш проблемні фрагменти тексту, дискусійні положення, що викликали запитання або заперечення. Значний інтерес мав віртуальний діалог-полеміка з автором твору (підтримка і спростування основних ідей), в якому студенти обґрунтовували свою версію трактування.

На індивідуальних заняттях із фахових дисциплін і педагогічній практиці було впроваджено практикум «Уява. Фантазія. Асоціативна пам'ять», вправи якого спрямовані на аналіз характерних стилістичних особливостей твору і специфіки музичної мови композитора, встановлення можливих асоціацій та аналогій (із залученням матеріалу з інших музичних творів та споріднених видів мистецтв), аналіз засобів, якими композитор створює музичні образи (стилістика твору, жанрова характерність, ритмічні і темпові особливості, будова мелодії, тональний план, гармонійні і ладові особливості, форма твору, особливості розвитку, кульмінаційні зони тощо) і виразні засоби, за допомогою яких виконавець реалізував задум композитора (інтонація і фразування мелодії, динамічний план твору, агогіка, артикуляція, особливості педалізації тощо), створювання власної концепції інтерпретації музичного твору. Майбутні вчителі музики також прослуховували аудіозаписи музичних творів у виконанні відомих музикантів, виконували творчі завдання («Немовби Л.В.Бетховен (О.Скрябін, Д.Скарлатті, Ф.Мендельсон, І.Брамс і т. ін.) вели щоденники», «Лист з архіву» тощо), які давали можливість студентам осмислити певні психологічно й етично насичені моменти життя композиторів, зрозуміти й ознайомитися з історичною епохою, з художнім середовищем, у якому творили автори, «вжитися» в образ персоналій, осягнути і прийняти сенс інформації.