ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСIЙНО-МОВНОГО СТИЛЮ СПIЛКУВАННЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Краткое содержание

Основний зміст РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, проаналізовано загальний стан розробки її у науковій теорії; визначено мету й задачі, об’єкт, предмет, методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження.

У першому розділі – «Формування професiйно-мовного стилю спiлкування майбутнього вчителя початкової школи: теорія і практика» – розкрито особливості формування комунікативної компетентності майбутнього вчителя початкової школи у контексті професійної педагогічної підготовки; уточнено сутність ключових понять дослідження; вивчено сучасний стан формування професiйно-мовного стилю спiлкування майбутнього вчителя початкової школи
у вищому педагогічному навчальному закладі.

Аналіз наукових джерел засвідчив, що професiйна пiдготовка майбутнього вчителя початкової школи сьогоднi розглядається через призму тих реальних умов, в яких вiдбувається його професiйне становлення та безпосередньо здiйснюється конкретна педагогiчна дiяльнiсть. Порівняння рiзних наукових пiдходiв до поняття «професiйна пiдготовка майбутнього вчителя початкової школи» дало можливiсть визначити його як процес оволодiння майбутнiм фахiвцем професійними компетенцiями, загальнонауковими, спеціальними знаннями i вмiннями для успiшного здiйснення професiйної дiяльностi. Результатом такої підготовки є набуття майбутнім учителем початкової школи достатнього обсягу знань, умінь та навичок, необхідних для розв’язання фахових проблем, а її складником – комунікативна компетентність як наявність у вчителя початкової школи достатнього рівня знань, умінь та навичок здійснювати педагогічне спілкування з молодшими школярами, використовуючи його як засіб реалізації навчально-виховного процесу.

Встановлено, що професiйно-мовний стиль спiлкування як один iз складникiв комунiкативної компетентностi є провiдним чинником ефективної професійної дiяльностi вчителя початкової школи, адже спiлкування пронизує всю систему педагогiчної дiї, кожен її елемент. Педагоговi необхiдно оволодiти комунiкативною структурою всього педагогiчного процесу, бути максимально чуйним до найменших змiн, обирати методи педагогiчної дiї відповідно до особливостей спiлкування на кожному з етапiв освiтнього процесу. Все це вимагає вiд учителя початкової школи вмiння відповідно конструювати свою поведiнку та стосунки із молодшими школярами, використовувати виразнi засоби комунiкативної дiї, якi змiнюються відповідно до педагогічно-комунікативних задач.

Визначено, що професiйно-мовне спiлкування вчителя початкової школи – це невід’ємний компонент та засіб його професійної діяльності, процес встановлення i підтримки цілеспрямованого, прямого чи опосередкованого контакту за допомогою мови з молодшими школярами та іншими суб’єктами професійної діяльності педагога, що передбачає комунікативну компетентність майбутнього учителя початкової школи. Структуру професійно-мовного спілкування вчителя складають два змістових компоненти комунікативної компетентності: професійний (наявність професійно орієнтованих комунікативних знань, умінь і навичок щодо мотивації у визначенні професійно значущих цілей спілкування; теорії та практики професійно-педагогічного спілкування; психолого-педагогічних прийомів організації продуктивного спілкування з молодшими школярами та іншими учасниками професійної діяльності; особливостей вікової поведінки суб’єктів спілкування; сутності та способів прийняття рішень у ситуаціях спілкування) і мовний (наявність мовно орієнтованих знань, умінь і навичок щодо теорії та практики професійно спрямованої мови учителя початкової школи; правил нормативності мови: точності, зрозумілості, чистоти; основних виражально-образних лексичних засобів мови; основних характеристик майстерного голосу вчителя початкової школи).

Проведений всебiчний аналiз наукових джерел дав можливість трактувати професійно-мовний стиль спілкування вчителя початкової школи як індивідуальне вираження професійно-мовного спілкування та взірцевий показник кожної категорії цього поняття: педагогічної професії, мови, спілкування. Відтак, володіти професійно-мовним стилем спілкування для майбутнього вчителя початкової школи – означає бути комунікативно-компетентним, мати індивідуальний вияв якостей професійного та мовного характеру.

Для дослідження сучасного стану проблеми визначено критерії формування професійно-мовного стилю спілкування майбутнього вчителя початкової школи. Зазначено, що оскільки професiйно-мовний стиль спiлкування – складне інтегративне утворення, яке складається із професійного та мовного компонентів, то оцінка його сформованості потребує врахування мотивацiйно-цiннiсного, когнітивного, операційно-діяльнісного критеріальних компонентів.

Критерії мотиваційно-ціннісного компоненту – вияв: усвідомлення значення мови для прийняття рішень у ситуаціях спілкування, які можуть виникнути
у початковій школі; прагнення визначати професійно значущі цілі в умовах спілкування із суб’єктами; комунікаційного настрою (яскраво вираженої готовності до професійно-мовного спілкування); прагнення узгоджувати свої комунікативні дії професійно-мовного характеру із партнерами спілкування; зацікавленості до пізнання теоретико-методичних засад професійно-мовного спілкування вчителя початкової школи; прагнення до самовдосконалення та формування професійно-мовного стилю спілкування.

Критерії когнітивного компоненту – знання: теоретичних засад професійного спілкування (етапів, компонентів і стилів спілкування) та професійно-мовного стилю спілкування зокрема; психолого-педагогічних прийомів мовного характеру організації продуктивного спілкування з молодшими школярами та іншими учасниками професійної діяльності майбутнього вчителя початкової школи; особливостей вікової поведінки суб’єктів спілкування; правил нормативності мови (точності, зрозумілості, чистоти тощо); основних критеріїв майстерного мовлення вчителя початкової школи (висоти, сили, тону, тембру, темпу, ритміки, дикції тощо).

Критерії операційно-діяльнісного компоненту – уміння та навички: дотримуватися етапів, реалізовувати компоненти та виявляти необхідний стиль спілкування із суб’єктами професійного спілкування у початковій школі; узгоджувати мовні засоби із цілями професійно-педагогічного спілкування, дотримуючись основних критеріїв майстерного мовлення вчителя початкової школи: висоти, сили, тону, тембру, темпу, ритміки, дикції тощо; застосовувати психолого-педагогічні прийоми мовного характеру організації продуктивного спілкування з молодшими школярами та іншими учасниками професійної діяльності майбутнього вчителя початкової школи; застосовувати мову з урахуванням особливостей вікової поведінки суб’єктів спілкування; застосовувати способи прийняття рішень у ситуаціях спілкування, які можуть виникнути у початковій школі, виявляючи тактовну реакцію на помилки у мові суб’єктів професійно-педагогічного спілкування; дотримуватися правил нормативності мови.

Згідно із визначеними критеріями охарактеризовано три рівні сформованості професійно-мовного стилю спілкування майбутнього вчителя початкової школи.

Низький рівень (Н) мають студенти, якi:

–     не усвідомлюють значення мови для прийняття рішень у ситуаціях спілкування, які можуть виникнути у початковій школі; не прагнуть визначати професійно значущі цілі в умовах спілкування із суб’єктами; виявляють пасивність до професійно-мовного спілкування; не прагнуть узгоджувати свої комунікативні дії професійно-мовного характеру із партнерами спілкування; не мають інтересу до пізнання теоретико-методичних засад професійно-мовного спілкування вчителя початкової школи, до самовдосконалення та формування зазначеного стилю спілкування;

–     виявляють низький рівень знань теоретичних засад професійного спілкування та професійно-мовного стилю спілкування зокрема; психолого-педагогічних прийомів мовного характеру організації продуктивного спілкування; особливостей вікової поведінки суб’єктів спілкування; правил нормативності мови: точності, зрозумілості, чистоти тощо; основних критеріїв майстерного мовлення вчителя початкової школи;

–     володіють елементарними уміннями дотримуватися етапів, реалізовувати компоненти та виявляти необхідний стиль спілкування із суб’єктами професійного спілкування у початковій школі; порівнювати мовні засоби із цілями професійно-педагогічного спілкування, дотримуючись основних критеріїв майстерного мовлення вчителя початкової школи; застосовувати психолого-педагогічні прийоми мовного характеру організації продуктивного спілкування з молодшими школярами та іншими учасниками професійної діяльності майбутнього вчителя початкової школи; застосовувати мову з урахуванням особливостей вікової поведінки суб’єктів спілкування; застосовувати способи прийняття рішень у ситуаціях спілкування; не реагують взагалі або різко реагують на помилки у мові суб’єктів професійно-педагогічного спілкування; не дотримуються правил нормативності мови: точності, зрозумілості, чистоти тощо.

До середнього рівня (С) зараховано студентів, якi проявляють достатню обізнаність та у них достатньо сформовані вказані вище показники знань, умінь та навичок професійно-мовного стилю спілкування майбутнього вчителя початкової школи.

Високий рівень (В) мають студенти, якi володіють системою зазначених знань і у них чітко сформовані зазначені вище показники критеріальних компонентів професiйно-мовного стилю спiлкування майбутнього вчителя початкової школи.

Результати констатувального експерименту засвідчили низький рівень сформованості професiйно-мовного стилю спiлкування майбутніх учителів початкової школи, недостатність усвідомлення ними необхідності формування зазначеної фахової якості; ігнорування викладачами на заняттях інтерактивними методами навчання, які дозволяли б вправлятися у мовленнєвій взаємодії та набувати комунікативної компетентності. Встановлено, що лише 8,5 % майбутнiх учителів початкової школи мають високий рівень, 38,6 % – середній рівень, 52,9 % – низький рівень сформованості професiйно-мовного стилю спiлкування.

На основі результатів, отриманих у процесі констатувального експерименту, аналізу наукових джерел з проблеми дослідження нами розроблена модель формування професiйно-мовного стилю спiлкування майбутнього вчителя початкової школи та педагогічні умови її реалізації: стимулювання позитивної мотивації, тобто усвідомлення майбутнім учителем початкової школи потреби у формуванні зазначеної фахової якості; удосконалення змісту професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи шляхом уведення спецкурсу «Основи професійно-мовного стилю спілкування вчителя початкової школи», програм педагогічних практик; педагогічно обґрунтованого застосування технології інтерактивного навчання з метою організації колективної комунікативної діяльності на заняттях у вищому педагогічному навчальному закладі.

У другому розділі – «Педагогічні умови реалізації моделі формування професiйно-мовного стилю спiлкування майбутнього вчителя початкової школи» – обґрунтовано основні положення моделі формування професiйно-мовного стилю спiлкування майбутнього вчителя початкової школи у вищому педагогічному навчальному закладі; теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови її реалізації; висвітлено методику та результати дослідно-експериментальної роботи.

Визначено, що ефективність формування професiйно-мовного стилю спiлкування майбутнього вчителя початкової школи у вищому педагогічному навчальному закладi підвищується за рахунок упровадження в освітній процес експериментальної моделі, компонентами якої виокремлено: мету; змістове забезпечення; педагогічні умови; методи, принципи, засоби та організаційні форми навчання; етапи реалізації; критеріальні компоненти; результат (рис. 1).

Мета розробленої моделі – сформувати професійно-мовний стиль спілкування у майбутнього вчителя початкової школи у вищому педагогічному навчальному закладі. Змістовим забезпеченням цього процесу стало впровадження у блок навчальних дисциплін професійної підготовки майбутнього вчителя
початкової школи авторського спецкурсу «Основи професійно-мовного стилю спілкування вчителя початкової школи» та удосконалення змісту програм педагогічних практик.

Акцентуючи увагу на мовних засобах, видозмінено відповідно до предмета дослідження органiзацiйні форми навчання: лекції, практичні заняття, педагогічні практики, тренінги, індивідуальні навчально-дослідні завдання, науково-дослiдницьку та самостійну навчально-пізнавальну роботу студентів.

Поряд із традиційними методами навчання у професійній підготовці майбутнього вчителя початкової школи застосовувалися методи інтерактивного навчання: робота в парах, «2–4–усі разом», «Карусель», робота у малих групах, «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Мозковий штурм», метод «ПРЕС», «Займи позицію», «Навчаючи – вчуся», «Ажурна пилка», аналіз ситуації, «Дерево рішень», різні види дискусій, диспутів, дебатів, розігрування ситуації за ролями, «Рольова гра» тощо.

Реалізація моделі відбувалася у три етапи: адаптаційний (АЕ), репродуктивно-конструктивний (РКЕ) та прогностично-творчий (ПТЕ).