РОЗВИТОК МОБІЛЬНОГО ЗВ\'ЯЗКУ В СТРУКТУРІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Краткое содержание

1)                      ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження розвитку мобільного зв’язку як структурної ланки національної економіки» висвітлюються особливості понятійно-термінологічного апарату теми дослідження, розкривається місце мобільного зв’язку в структурі національної економіки, аналізується нормативно-законодавче поле функціонування мобільного зв’язку в Україні.

На підставі аналізу понятійно-термінологічного апарату мобільного зв’язку, який використовується в економіці, встановлено, що він характеризується низкою особливостей, а саме: відносною молодістю (масове вживання низки понять і термінів, пов’язаних із сферою мобільного зв’язку започатковане в економічній науці зовсім недавно); інтенсивністю розвитку (спостерігається активне поповнення понять і термінів цієї тематики у зв’язку з інтенсифікацією розвитку мобільного зв’язку); наповненням економічним змістом фізико-технічних понять (значну частку в цьому понятійно-термінологічному апараті становлять поняття і терміни, які застосовуються у фізиці та в технічних науках); виокремленням окремих блоків (у окремі блоки можна виділити поняття і терміни інформатизації, економіки тощо).

Встановлено, що понятійно-термінологічна суперсистема “Мобільний зв’язок» складається з однойменної та ще п’ятьох систем: «Фізика», «Прикладна математика», «Інформатика», «Телекомунікаційна сфера» та «Економіка». Очевидно, що ця суперсистема в цілому є сформованою. Але, вона продовжує активно розвиватися. Для активізації використання в економічній діяльності і подальшого розвитку цих підсистем необхідно сформувати словник під назвою «Понятійно-термінологічна суперсистема «Мобільний зв'язок»», який вкрай важливо видати в наш час. У такому словнику поняття і терміни доцільно структурувати в розрізі зазначених вище понятійно-термінологічних систем. Словник «Понятійно-термінологічна суперсистема «Мобільний зв'язок»» необхідний економістам та іншим фахівцям при аналізі стану та визначенні перспектив розвитку сфери мобільного зв’язку.

В дослідженні визначено роль і місце мобільного зв’язку в структурі національної економіки. Мобільний зв'язок як галузь економіки почав викристалізовуватись зовсім недавно. Його появі сприяли виникнення інформаційно-комунікаційних технологій, новітні потреби населення в комунікації та зміни в соціальній структурі населення. Зокрема, у зв’язку зі зміною економічної ситуації в Україні, змінилася соціальна структура населення, а, відповідно, і структура потреб і попиту. Зміна попиту призвела до появи нових видів діяльності, які почали динамічно розвиватися. Такі види діяльності стали можливими завдяки запровадженню інформаційно-комунікаційних технологій. Одним із головних видів діяльності став мобільний зв'язок. В таких умовах з метою задоволення потреб населення новим видом зв’язку доцільним стало створення нових центрів обслуговування. Так, почали формуватися інформаційні центри з обслуговування клієнтів, нові пристрої (для передачі сигналу: ретранслятори, а також – нові мобільні телефони), нові види професій (оператор мобільного зв’язку), виникли нові платні послуги тощо. У зв’язку із цим з'явилася необхідність реєстрації нових послуг як виду економічної діяльності у Класифікаторі видів економічної діяльності.

Обґрунтовано необхідність змін у редакціях міжнародних класифікацій видів економічної діяльності, які повинні базуватися на європейській регламентній частині класифікації видів діяльності, що сприятиме створенню нових національних класифікацій видів діяльності та їх широкому впровадженню в практику господарювання.

На основі аналізу особливостей мобільного зв’язку як інфраструктурної підсистеми національної економіки встановлено, що інфраструктурна підсистема «Мобільний зв'язок» виходить за рамки комунікаційної складової, набираючи всезагальних ознак і властивостей, без використання яких не може обійтися жодна із сфер чи складових національної економіки. Розкрито особливості мобільного зв’язку як галузі національної економіки (мобільний зв'язок – це одночасно динамічна, нова, пропульсивна, лідерна, стратегічна, інноваційна, креативна, а також високодохідна галузь національної економіки України) та як виду економічної діяльності (характеризується технологічною одноманітністю і однорідністю сукупності дій, спрямованих на надання послуги мобільного зв’язку). Обґрунтовано, що в найближчій перспективі мобільний зв'язок займе більш вагоме місце в галузевій чи компонентній структурі  національної економіки. При цьому, встановлення цього місця є дуже складним завданням. Адже, місце мобільного зв’язку в галузевій чи компонентній структурі  національної економіки визначиться не тільки подальшим зростанням індексу швидкості структурних змін в доходах від надання послуг мобільного зв’язку, який згідно з нашими розрахунками зросте з 11% в рік у 2009 р. до 12-14%  в рік у 2013-2015 рр., але й іншими показниками (наприклад, зменшенням працюючих в інших галузях економіки завдяки використанню послуг мобільного зв’язку, чи наданням таких послуг мобільним зв’язком, які раніше були ексклюзивними для інших галузей, зокрема, здійснення оплати комунальних послуг, виклик таксі та інших служб тощо).

На основі оцінки динаміки змін територіальної структури національної економіки доведено, що роль мобільного зв’язку в її формуванні є незначною, оскільки він  тільки підсилює типи таких територіальних  структур, як радіально-кільцева, прямокутно-регулярна чи ґратчаста, приморська, лінійно-вузлова, осередкова чи багатоядерна та інші. Це відбувається тому, що мобільний зв'язок це специфічний вид лінійно–сітко-вузлової структури, яка накладається на всі інші типи територіальних структур. Така структура представляє собою, на думку автора, розподіл в просторі станцій мобільного зв’язку, споживачів чи приймачів мобільного зв’язку, а також особливим чином пролягаючі та різні за  протяжністю лінійні форми – невидимі концентровані в одному напрямку хвилі, які мають не тільки різну довжину, але й потужність. Це вимагає здійснювати дослідження територіальної структури мобільного зв’язку взаємоузгоджено з вивченням інших територіальних структур національної економіки. На сьогоднішній день важливо, щоби дослідженнями лінійно – сітко-вузлової структури мобільного зв’язку зайнялися економісти для здійснення розрахунків можливих збитків у результаті зростання захворюваності населення в зонах потужного впливу базових станцій мобільного зв’язку, котрі розташовуються, як правило, на територіях найбільшої концентрації населення. Адже ті прибутки, які сьогодні мають місце в цій сфері, вже в найближчій перспективі зможуть обернутися величезними збитками населення, мобільних операторів та держави загалом, викликаними територіальними проблемами в індивідуальному та суспільному здоров’ї населення, а також у ліквідації свобод і безпеки населення через відслідковування його поведінки за допомогою мобільних пристроїв.

Вивчення нормативно-правового поля дозволило структурувати його за необхідними напрямками його аналізу з метою виявлення впливу нормативно-правових актів на розвиток мобільного зв’язку: по-перше, як  інноваційної технології; по-друге, як ланки національної економіки; по-третє, в контексті ролі актів загальнодержавного значення та актів регіонального рівня і їх впливу на сферу мобільного зв’язку; по-четверте, в контексті ролі  нормативно-правових актів стратегічного значення у розвитку мобільного зв’язку. Це дало можливість встановити недосконалість, а саме: суперечливість, дублювання та неузгодженість окремих положень в різних нормативно-правових актах сфери мобільного зв’язку. Це призводить до затягування процедури прийняття рішень та до прийняття неякісних рішень, що обумовлює виникнення бар’єрів у підприємницькій діяльності та часто вимагає міжвідомчих компромісів. Така ситуація провокує запізнення та недостатню адекватність державного регулювання в даній сфері. Характерними в даній ситуації також є конфлікти приватних інтересів суб’єктів господарювання як між собою, так і з основним державним регулятором та іншим зацікавленими органами виконавчої влади. Як показує практика, більшість операторів мобільного зв’язку в Україні реагують постфактум на зміни нормативно-правового регулювання та цим самим підвищують власні ризики фінансових та організаційних витрат. Наведене засвідчує, що всі зазначені недоліки вкрай важливо усунути найближчим часом.

Для того, щоб поліпшити ситуацію, необхідно організувати постійний активний моніторинг процесу формування нормативно-правової бази державного регулювання ринку телекомунікацій, зокрема операторів мобільного зв’язку.

Отже, впорядкування системи нормативно-правових актів вимагає уточнення більшості з них з огляду на необхідність встановлення більш високих вимог щодо їх змісту, форми, наукового обґрунтування та реалізації.

У другому розділі  «Особливості та рівень розвитку мобільного зв’язку як структурної ланки національної економіки» здійснено ретроспективний аналіз виникнення та становлення мобільного зв’язку, окреслено структурні характеристики розвитку мобільного зв’язку, дано оцінку сучасному стану галузі, висвітлено особливості формування і розвитку ринку мобільного зв’язку.