УПРАВЛЕНИЕ НАЦИОНАЛЬНЫМ ХОЗЯЙСТВОМ С УЧЕТОМ ПРИНЦИПОВ И МЕТОДОВ ЭВОЛЮЦИОННОЙ ЭКОНОМИКИ

Краткое содержание

1.                ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У розділі 1 - «Теоретичні основи еволюційної економіки» -  визначено місце еволюційної економіки в розвитку економічної теорії; проведено аналіз методологічного апарата еволюційної економіки, виявлено його загальні та дискусійні положення.

         Аналіз розвитку економіки як науки дає можливість розділити наукові підходи на магістральні напрямки економічної думки (мейнстрим) та периферійні. У якості основних економічних напрямків виділяються дві протилежні теорії – марксизм та лібералізм.  Обидві зазначені теорії є одночасно і філософією, і ідеологією, в обох - економічний чинник є основним. Важливою особливістю цих теорій є пріоритет господарської логіки перед всіма іншими чинниками (національними, культурними, релігійними, історичними й іншими складовими). Виходячи з особливостей магістральних напрямків, вони названі ортодоксальними. При цьому в економіці ортодоксальним вважається «економізм», абсолютизація власне економічного чинника у порівнянні зі всіма іншими.

Еволюційну економіку відносять до напрямку економічної теорії, що активно розвивається, - інституціоналізму. Інституціоналізм, на відміну від класичних напрямків економічної теорії, постулірує рівень і характер розвитку формальних і неформальних інститутів як істотний чинник економічного розвитку, що характеризує домінанту системного підходу при дослідженні економічних процесів. Проте, еволюційна теорія базується не тільки на системному підході, але враховує також положення синергетики і теорії еволюції, чим істотно збагачує теоретичну базу сучасного інституціоналізму. Методологічний апарат еволюційної економіки – як неортодоксального напрямку розвитку економічної думки можна представити в такий спосіб (рис. 1).