УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИМ РИЗИКОМ У ГАЛУЗІ М’ЯСНОГО ПТАХІВНИЦТВА

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ дисертаційної РОБОТИ

У першому розділі – «Теоретичні та методологічні основи оцінки та управління інвестиційним ризиком» – розглянуто сутність інвестиційного ризику підприємства як економічної категорії. Досліджено фактори, що  впливають на інвестиційну привабливість провідних галузей сільського господарства і місце цієї категорії в економічному механізмі господарювання, обґрунтовано основні важелі й методи управління ризиком з метою забезпечення рентабельності, окупності капітальних вкладень у галузі м’ясного птахівництва. На підставі вивчення літературних джерел обґрунтовано теоретико-методологічні аспекти економічних категорій: «інвестиція», «інвестиційний ризик», «оцінка інвестиційного ризику», «управління ризиком» з урахуванням сучасних умов розвитку фінансового ринку, проаналізовано й узагальнено існуючі положення про оновлення матеріально-технічної бази птахівництва за рахунок інвестицій. Дослідженнями поставленої проблеми встановлено, що інвестиції слід розглядати з позицій розширеного відтворення матеріальної бази в руслі інноваційного напряму і, як наслідок, цього процесу, впровадження ресурсо- й енергозберігаючої технології, зменшення витрат виробництва, зростання норми прибутку, покращання навколишнього середовища та умов життя селян.

Об’єктивна необхідність дослідження та вивчення сукупного ризику підприємства пояснюється тим фактором, що будь – яка його операційна, інвестиційна та фінансова діяльність у ринковому середовищі здійснюється винятково в умовах загрози формування негативних (або ж неочікуваних позитивних)  фінансово – економічних результатів – скорочення прибутків (формування збитків), падіння ринкової вартості підприємства або, в найгіршому випадку, оголошення неплатоспроможності підприємства із подальшого його ліквідацією вслід за процедурою банкрутства.

«Фінансовий ризик» більш широке поняття ніж «інвестиційний ризик», оскільки при першому виникає загроза неповернення не тільки вкладених ресурсів (грошей) на розвиток підприємства, але й відрахування податку до бюджету на соціальні потреби суспільства, і як наслідок – банкрутства суб’єкта підприємницької діяльності. Інвестиційний ризик більше пов’язаний з неповерненням кредиту, зниженням інвестиційної привабливості підприємства (галузі), неможливістю оновлення матеріально-технічної бази, а найголовніше в сучасних умовах – впровадженням новітніх технологій. Це, своєю чергою, дає змогу говорити про існування своєрідних центрів формування ризиків (аналогічних до центрів затрат або центрів доходів підприємства), на основі яких можна структурувати три узагальнюючі рівні (напрями) центрів формування ризику