У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, проаналізовано сучасний стан проблеми, яка розробляється, сформульовано мету, задачі, об’єкт і предмет дослідження, відображено наукову новизну й практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі «Аналіз стану галузі гірничошахтного устаткування в Україні та визначення проблем її розвитку»– проаналізовано стан галузі та тенденції її розвитку, запропоновано методичний підхід до ідентифікації проблем у виробничо-господарській діяльності машинобудівних підприємства на основі системи збалансованих показників, на прикладі ВАТ «ХМЗ «Світло шахтаря» визначено проблеми у виробничо-господарській діяльності машинобудівного підприємства, обґрунтовано напрямки їх вирішення.
Однією з основних підгалузей машинобудування в Україні є «Гірничошахтне i гірничорудне машинобудування», яка станом на 1 січня 2011 р. нараховує 12 підприємств – виробників елеваторів, конвеєрів і підйомників безперервної дії для підземних робіт та займає одне з провідних місць у країні. Порівняння обсягів імпорту та експорту з внутрішнім виробництвом дозволяє стверджувати, що українські виробники елеваторів, конвеєрів і підйомників безперервної дії для підземних робіт конкурують на внутрішньому ринку лише між собою, практично не виходячи на зарубіжні ринки.
Аналіз рейтингової оцінки довів, що за двома критеріями, а саме: частка ринку та середній індекс зростання прибутковості ВАТ «ХМЗ «Світло Шахтаря» є лідером ринку, але показник рентабельність активів вивів підприємство на друге місце в рейтингу. Таке положення може відповідати умовам не дуже ефективного управління активами підприємства. Тому для подальшого аналізу розглянуто його внутрішнє середовище та проаналізовано показники, які характеризують виробничу діяльність та їх ефективність.
Аналіз внутрішнього стану й оцінка ефективності підприємства в роботі здійснюється багатоаспектно на підставі збалансованої системи показників (ЗСП). У роботі запропоновано методичний підхід щодо побудови моделі розрахунку системи збалансованих показників за основними напрямками: розвиток, бізнес-процеси, клієнти і фінанси, яка включає в себе чотири етапи: 1) визначення напрямків оцінки ефективності діяльності підприємства, 2) вибір показників, які характеризують основні напрямки оцінки ефективності діяльності підприємства, 3) встановлення причинно-наслідних зв’язків між сформованою системою показників, 4) побудова стратегічних карт і визначення проблемних зон у діяльності підприємства. На підставі використання цієї моделі визначаються проблеми в функціонуванні підприємства та пропонуються напрямки їх вирішення.
Аналіз літературних джерел, присвячених розробці й впровадженню системи збалансованих показників, дозволив виявити, що ключові показники ефективності для кожного підприємства повинні бути обрані свої, залежно від специфіки його діяльності й стратегічних цілей, які досягаються. Вибору системи показників необхідно приділити максимум уваги, тому що від ступеня їх адекватності залежить якість усієї моделі. Однак аналіз показав, що не існує достатньо обґрунтованого підходу щодо вибору показників, які використовуються для розробки моделі ЗСП. З метою використання в моделі обираються типові або найбільш доступні для аналізу показники. Задля вирішення цієї проблеми було запропоновано методичний підхід, який включає в себе такі етапи: 1) формування гіпотези про значущість деяких показників по напрямках: фінанси, клієнти, бізнес-процеси, розвиток у результаті попереднього аналізу діяльності підприємства й літературних джерел; 2) проведення аналізу точок зору багатьох експертів за допомогою методу рангової кореляції (формування матриці рангів, розрахунок й аналіз коефіцієнтів конкордації, побудова гістограми й полігону розподілу, визначення виду функції розподілу); 3) формування попереднього списку показників для побудови моделі ЗСП; 4) встановлення зв’язків між сформованою системою показників на основі використання кореляційно-регресійного аналізу; 5) остаточне формування системи показників та побудова моделі ЗСП з урахуванням структури причинно-наслідкових зв’язків.
Запропонований методичний підхід будо апробовано на прикладі ВАТ «ХМЗ «Світло Шахтаря».
Аналіз фінансового стану підприємства довів, що підприємство перебуває в задовільному фінансовому стані, хоча відзначається скорочення обсягів виробництва.
При аналізі ринків збуту підприємства було визначено, що йому належить істотна частка ринку, близько 52%, який характеризується своєю закритістю (частка нових клієнтів низька при високій поінформованості клієнтів про торговельну марку й задоволеність споживачів). Необхідно відзначити зниження обсягів реалізації продукції в період 2008 – 2009 рр. у порівнянні з 1990 – 1991 рр. (зниження обсягів реалізації більше, ніж в 31 раз).
Аналіз бізнес-процесів підприємства дозволив зробити висновок про їх незадовільний стан. Було доведено істотне зниження обсягів виробництва, яке викликало диспропорції у виробничих бізнес-процесах (зниження ритмічності виробництва, завантаження устаткування й коефіцієнта використання виробничих потужностей та ін.). Крім того, спостерігається суттєве зростання трудомісткості на одиницю продукції, що випускається (більш ніж у 30 разів). Тривалість виробничого циклу виготовлення виробу збільшилася в 3,7 рази. Інші показники також знаходяться в незадовільному стані. Експерти визначають невідповідність існуючої системи оперативно-календарного планування та управління щодо умов функціонування на підприємстві, особливостей замовлень на продукцію, ритмічності, періодичності її випуску та інших характеристик.
Підбиваючи підсумок, можна визначити необхідність більш детального вивчення причин незадовільного стану виробничих бізнес-процесів і методів щодо їх планування та управління на машинобудівних підприємствах.
У розділі 2 – «Методичний підхід до оцінки та вибору системи оперативного управління основним виробництвом на машинобудівному підприємстві» – уточнено сутність поняття «бізнес-процес», удосконалено методичне забезпечення оцінки діючої системи оперативного управління основним виробництвом (ОУОВ) на машинобудівних підприємствах; запропоновано методичний підхід щодо вибору необхідної системи ОКП залежно від специфіки виробничого процесу та особливостей надходження замовлень на виробництво.
У роботі проаналізовано сутність дефініції «бізнес-процеси», доведена необхідність її вдосконалення. Проведено контент-аналіз компонентного составу існуючих визначень терміна «бізнес-процес», які запропоновано різними вченими та практиками. На підставі проведеного аналізу бізнес-процес визначається як послідовність взаємозалежних процедур і дій, що мають кінцеву мету здійснення та пов'язані зі створенням певної цінності на основі перетворення вхідних ресурсів у вихідні в ході управління відповідальною особою – координатором процесу. Запропоновано нові класифікаційні ознаки, що описують існуючі бізнес-процеси з погляду їхньої ефективності й відповідності поставленим цілям, а також за ступенем новизни й обсягу перетворень. Подальший розвиток набуло методичне забезпечення оцінки діючої системи ОУОВ на машинобудівних підприємствах. Визначення рівня системи ОУОВ є першочерговим завданням для підвищення ефективності функціонування підприємства в цілому. Для цього в роботі пропонується застосовувати таку послідовність етапів: 1) розробка основних вимог до науково-технічного рівня підсистеми оперативного управління виробництвом; 2) оцінка ступеня виконання плану з номенклатури й обсягу; 3) розрахунок рівня ритмічності виробництва та її оцінка в порівнянні з еталонним значенням; 4) розрахунок і обґрунтування підсумкової оцінки рівня системи оперативного управління основним виробництвом (ОУОВ); 5) визначення рівня ефективності діючої системи оперативного управління основним виробництвом.
Визначення рівня діючої системи ОУОВ здійснюється на основі нормативних значень, наведених у табл. 1. Шкалу оцінки визначено на основі застосування методу «золотий перетин» і числа PHI, яке дорівнює 1,618. Інтервали оцінки розраховано на підставі такої системи рівнянь:
