ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методи та інформаційну базу дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення результатів, зв’язок роботи з науковими програмами, наведено інформацію про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні засади податкової політики України в умовах інтеграційних процесів” досліджено сутність та складові податкової політики держави, доповнено систему її принципів; розроблено концептуальну схему процесу трансформації податкової політики України на шляху її інтеграції до європейського економічного простору.

Автором узагальнено концептуальні засади податкової політики держави, зокрема: її види, цілі та завдання, принципи, критерії реалізації, методи та інструментарій. Систематизація існуючих науково-методичних підходів до визначення сутності податкової політики держави свідчить про відсутність усталеного розуміння, фрагментарність в акцентах, суб’єктно-об’єктну неузгодженість, неврахування сучасних тенденції і процесів світової глобалізації. З урахуванням цього автором запропоновано визначати податкову політику держави як сукупність цілеспрямованих заходів держави щодо науково-методичного, нормативно-правового, інституційно-організаційного, інформаційно-аналітичного, ресурсного забезпечення процесів встановлення і стягнення податків та їх адміністрування, що спрямовані на задоволення потреб та інтересів суспільства, а також реалізацію об’єктивних функцій податків з урахуванням впливу факторів внутрішнього середовища і зовнішніх векторів економічної інтеграції. При цьому найбільш релевантним фактором зовнішнього середовища, який обумовлює пріоритети у виборі інструментів формування і реалізації внутрішньої податкової політики, автор вважає участь держави в процесах міжнародної економічної інтеграції, що об’єктивно вимагає уніфікації окремих елементів оподаткування держав, що входять до складу міжнародних або регіональних угрупувань, узгодженості їх податкових політик, координації напрямів здійснення національних податкових реформ тощо.

Сучасні геополітичні та геоекономічні вектори зовнішньої політики України обумовлюють актуальність трансформації вітчизняної податкової політики з урахуванням стратегії майбутньої економічної інтеграції держави саме до ЄС. У зв’язку з цим одним із принципів реалізації податкової політики запропоновано вважати принцип інтеграційності, який передбачає необхідність забезпечення трансформації складу, структури та елементів податків, а також загальних напрямів податкових реформ відповідно до вимог міжнародних економічних об’єднань. Цей принцип органічно доповнює існуючу систему усталених принципів реалізації податкової політики держави (еволюційність, обґрунтованість, відповідність, гнучкість, рівність і справедливість, економічна ефективність, стабільність законодавства, системність, єдність, гласність).

Автором встановлено, що в науковій літературі поняття “адаптація”, “гармонізація” та “уніфікація” по відношенню до інтеграційної взаємодії в єдиному податковому просторі зазвичай використовуються як синоніми. Доведено помилковість такого підходу, уточнено сутність цих понять та запропоновано застосовувати їх для характеристики змісту окремих послідовних етапів, за якими відбувається трансформація податкової політики держави на шляху її інтеграції до міжнародного економічного об’єднання, зокрема до ЄС (рис. 1). Як видно з рис. 1, на кожному з виділених етапів запропоновано оцінювати рівень інтегрованості податкової політики за критеріями імплементованості, обґрунтованості, доцільності та повноти, а результати такого оцінювання вважати вихідною базою для визначення конкретних напрямів трансформації неінтегрованої податкової політики держави в інтегровану залежно від глибини та різноманітності інтеграційних зв’язків, а також стратегічних цілей щодо формування єдиного податкового простору на європейському континенті.

Завдяки активним діям європейських інституцій процес трансформації податкових політик держав-членів ЄС сьогодні перебуває на етапі гармонізації, тоді як в Україні поки що відбувається лише адаптація національного податкового правового поля до вимог ЄС. Проведений автором аналіз практики реалізації інтеграційних процесів в ЄС дозволив зробити ряд висновків щодо поточних тенденцій гармонізації податкової політики, зокрема: 1) законодавчі документи ЄС прямо не передбачають гармонізацію, але декларують необхідність вирівнювання національних законодавчих актів, пристосовуючи їх до потреб побудови спільного ринку на європейському континенті; 2) гармонізація повинна бути визнаною і прийняти форму конкретних заходів в межах податкових реформ; 3) етапи гармонізації є послідовними і трудомісткими; 4) гармонізованими на рівні ЄС мають бути лише ті податки, адміністрування яких узгоджується з проблемами функціонування спільного ринку в Європі.

Запропонована автором схема процесу трансформації податкової політики держави вимагає розвитку методичних підходів до комплексного оцінювання рівня інтегрованості податкової політики України до вимог ЄС.

У другому розділі “Науково-методичні підходи до оцінювання рівня інтегрованості податкової політики України в європейський економічний простір” оцінено рівні гармонізації податкової політики в ЄС і адаптації вітчизняного податкового законодавства до європейських стандартів; оцінено рівень оподаткування в Україні та державах-членах ЄС за різними критеріями; здійснено групування країн Європи за критеріями реалізації податкової політики.

У роботі здійснено періодизацію розвитку інтеграційних процесів в Європі та систематизовано пріоритетні напрями гармонізації податкової політики в ЄС за групами податків та механізмами їх адміністрування. Встановлено, що перебуваючи на етапі адаптації податкового законодавства, Україна поступово здійснила імплементацію цілого ряду директивних і рекомендаційних правових норм ЄС у національний податковий простір з урахуванням особливостей вітчизняної правової системи і соціально-економічних реалій