ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА КРАЇН-ЧЛЕНІВ ЧЕС В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЇ

Краткое содержание

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і  задачі дослідження, його предмет і об'єкт, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи розвитку інтеграційних процесів і енергетичної безпеки» досліджено теоретичні основи розвитку міжнародної економічної інтеграції; визначено особливості сучасного етапу міжнародної інтеграційної взаємодії в контексті глобальних перетворень; охарактеризовано енергетичну безпеку як категорію економічної безпеки країни.  

В результаті дослідження теоретичних основ розвитку міжнародної економічної інтеграції (як відносин, як процесу) зроблено висновок, що економічна інтеграція виступає засобом подолання розбіжностей між необхідністю ефективного розвитку економіки кожної країни, що беруть участь у взаємному міжнародному поділі праці, і обмеженими можливостями, в яких знаходяться окремі країни.

На основі аналізу існуючих підходів щодо визначення інтеграції (рис. 1), надано визначення інтеграції як об'єктивного процесу формування та розвитку стійких економічних зв'язків та зрощування національних і регіональних господарських систем, який охоплює різні рівні інституціонального розвитку держав-учасниць та призводить до появи нових синергічних зв'язків та нових механізмів взаємодії між економіками країн світу, також призводить до формування наднаціональних утворень.

Встановлено, що за наявності різнопланових обґрунтувань причин розвитку міжнародної інтеграційної взаємодії (В. Хальштейн, Р. Шуман, Ж. Руефф, Я. Вайнер, Б. Баласса та ін.) єдина теорія інтеграції (яка відповідала б на питання щодо конкретних переваг країни, яка вступає в інтеграційне угрупування, над країною, що перебуває поза цим об'єднанням; щодо визначення реального місця, яке посяде держава у світовій економіці після вступу в той або інший блок) відсутня.

В результаті проведеного дослідження встановлено, що на сучасному етапі роз­ви­ток процесів міжнародної інтеграції зазнає потужного впливу глобалізації (посилення взаємодії елементів світової економіки; збільшення міжнародних потоків капіталу; збіль­шення міжнародної мобільності капіталу; зменшення торгівельних бар`єрів між краї­на­ми; розширення ринків збуту; зростання конкуренції між фірмами у світовому масштабі).

В результаті дослідження наукових поглядів щодо визначення глобалізації (рис. 2) обґрунтовано, що глобалізація є новим етапом міжнародної конкуренції, для якого характерне доведення до певного рівня процесу транснаціоналізації світової економіки (нова якість транснаціоналізації виникає в той період, коли завдяки інтенсивному, поставленому на індустріальну основу експорту поведінкових зразків відтворюваність ресурсів (продуктів) збільшується, а територіальні фактори міжнародного поділу праці зводяться до мінімуму, поступаючись місцем чинникам корпоративним, організаційним).