ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні основи  інтенсифікації  використання земельних ресурсів у сільськогосподарських підприємствах»  розглянуто   методичні питання визначення економічної ефективності  використання земельних ресурсів різної якості під кутом зору сучасного стану рівня інтенсивності та подальшого розвитку інтенсифікації сільськогосподарського виробництва.  Визначено місце і роль землі в системі сільськогосподарсь­кого виробництва, триєдиного за своєю суттю: як  виробничого базису, засобу  і предмету праці. 

Особливості землі як засобу праці пов'язані з її родючістю. При  належному збереженні та догляді родючість може поліпшуватися, а додаткові витрати коштів  повинні відшкодовуватись виходом продукції. Високоефективне використання землі розглянуто  під кутом зору одержання  якомога більше сільськогосподарської продукції з одиниці земельної площі за умови підвищення родючості землі і постійному зменшенні затрат живої і уречевленої праці з розрахунку на одиницю одержаної продукції  в постійному  тісному зв’язку трьох  факторів  «земля - затрати - продукція». У тісному контексті з досліджуваною проблемою  розглянуто питання знаходження найбільш раціонального рівня інтенсифікації землеробства. Оскільки  продуктивність земельних угідь можна підвищувати шляхом суттєвого інвестування АПК, то під раціональною межею інтенсифікації

сільськогосподарського виробництва треба розуміти, по-перше, оптимальний обсяг інвестицій і, по-друге, співвідношення між приростом продукції від інтенсифікації землеробства і витратами на одержання цієї додаткової продукції.

 Визначення економічної ефективності інтенсифікації використання землі як складного й багатогранного процесу  здійснено з врахуванням факторів прямого та опосередкованого впливу на землекористування. Воно включає три компоненти критеріального підходу до використання земельних угідь у сільському господарстві: а) кількісно-якісну та вартісну оцінку виробничого потенціалу; б) рівень інтенсивності використання землі; в) ефективність використання землі.

Розглянуто питання впливу антропогенного навантаження на рівень інтенсивності  ефективного використання та охорони земель, створення сприятливого  екологічного середовища та поліпшення природних ландшафтів на основі землевпорядкування як функції управління земельними ресурсами.

У другому розділі «Регіональні особливості інтенсифікації використання земельних ресурсів» проведено дослідження  особливостей природно-кліматичних умов підприємств регіону та їх впливу на рівень інтенсивного використання земельних угідь, здійснено аналіз інтенсифікації та визначено рівень ефективності використання земельних ресурсів, як складової сукупного ресурсного потенціалу в сільськогосподарських підприємствах.

 Встановлено, що рівень інтенсивного використання земельних угідь  в Харківському регіоні знаходиться в тісному зв’язку із загальними природно-ресурсними та природно-кліматичними умовами. Найбільш важливими  факторами клімату Харківської області, що лімітують урожайність сільськогосподарських культур, залишається  забезпеченість  рослин вологою. Саме по рівню вологозабезпеченості між господарствами, що розміщуються в чотирьох агрокліматичних підзонах області мають місце і розбіжності, які безумовно, здійснюють суттєвий вплив на урожайність.  Оскільки в окремі періоди випадає достатня кількість опадів, але разом складаються незадовільні температурні умови для вегетації рослин або навпаки, визначено гідротермічний коефіцієнт (ГТК) по чотирьох природно-кліматичних підзонах, який використано в подальшому дослідженні.  

За період 2006– 2010 рр. суттєвих змін у структурі земельних угідь як  по районах, так і по підзонах не відбулося. Проте має місце досить суттєва відмінність питомої ваги ріллі у структурі сільськогосподарських угідь, тобто високий відсоток рівня розораності сільгоспугідь. Встановлено, що в  умовах високого рівня розораності території Харківської області в сільськогосподарському обороті активно використовуються еродовані землі, зокрема,  53,6 % орних земель розміщені на схилах крутизною понад 1°, у тому числі на схилах від 1° до 3° – 47,2 %. Ерозійними процесами охоплені практично всі сільськогосподарські землі Балаклійського району. Фактично кожний другий гектар ріллі еродований у різному ступені.

Оцінку рівня інтенсифікації використання ріллі, як найбільш важливої складової сільськогосподарських  угідь здійснено з використанням індексного методу за такими показниками: індекс використання ріллі, індекс витрат на 

мінеральні добрива в загальній структурі витрат, індекс витрат на меліорацію, індекс кількості працівників зайнятих у рослинництві, індекс використання сільськогосподарської техніки в рослинництві. На підставі чинників інтенсивності використання ріллі запропоновано варіант методики оцінки інтенсивності використання ріллі. Відповідно до отриманих даних складено гістограму, яка відображає динаміку рівня інтенсивності використання ріллі у господарствах Балаклійського району (рис. 1)