ВИСТАВКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання дослідження, розкрито об’єкт предмет, методи дослідження, висвітлено наукову новизну отриманих результатів, їх практичне значення, визначено особистий внесок здобувача, наведено результати апробації дослідження, повноту викладених результатів в опублікованих працях, структуру роботи.

У першому розділі «Теоретичні засади виставкової діяльності промислового підприємства» на основі наукового узагальнення та систематизації міждисциплінарних підходів розглянуто концептуальні засади виставкової діяльності промислових підприємств: цілі, функції, принципи та концепції, на яких базується виставкова діяльність. Розвинуто методологію управління виставковим процесом у відповідності до множини цілей машинобудівного підприємства в умовах висококонкурентних ринків.

На основі вивчення, аналізу та узагальнення новітніх досліджень вчених різних шкіл маркетингу та принципового висновку Р.Коуза щодо ефективності співробітництва підприємства з координатором у ринковому середовищі автором показано, що сьогодні  основними транзакційними витратами  є витрати маркетингу, які спрямовуються на просування продукції і позиціювання підприємства. Обґрунтовано, що виставкова діяльність являє собою не тільки інструмент зниження транзакційних витрат, але одночасно є одним з головних інструментів реалізації комунікаційно - інформаційної політики сучасного промислового підприємства.

У роботі доведено, що становлення та еволюція концепцій виставкової діяльності підприємства зумовлюється ускладненням процесів формування результатів його ринкової діяльності. З метою поглиблення осмислення i вдосконалення оцінки реалізації виставкових можливостей і цілей підприємства запропоновано методологічний підхід, який дозволяє використовувати у маркетингу моделі багатомірного вибору. Доведено, що за своєю сутністю виставку доцільно розглядати як сукупність певних корисностей, характеристики яких можливо представити у вигляді деяких атрибутів, різні набори яких необхідні підприємству для досягнення різних цілей участі у виставках (рис. 1). Дослідження вчених стосовно мультиатрибутивної теорії корисності дозволили автору ідентифікувати зміст проблеми загальної корисності виставкового процесу підприємства як суми часткових корисностей від виставкових заходів та спрямувати наукові дослідження на обґрунтування способів формування системи атрибутів, які є індикаторами того, яку корисність для підприємства надає окрема виставка та певна кількість виставок, а також на обґрунтування обрання підприємством оптимальної кількості виставкових заходів в умовах багатоваріантного вибору та обмеженого бюджету.

У роботі доведено, що основні  причини диференціації рішень щодо участі підприємств  у виставках мають методологічний характер і обумовлюються,