ОРЕНДА ЗЕМЛІ ТА НАПРЯМКИ ЇЇ РОЗВИТКУ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі «Теоретичні основи земельної оренди в сільськогосподарському виробництві» розкрито сутність понять «оренда землі», «орендні відносини», «механізм оренди землі», обґрунтовуються генеральна мета, підцілі та принципи системи оренди землі, охарактеризовано її функціональні підсистеми та елементи організаційно-економічного механізму оренди землі.

Оренда землі історично виникає при відокремленні власності на землю від процесу її безпосереднього використання. Зміст оренди є багатогранним і розкривається на різних етапах процесу відтворення, що об'єктивно визначає існування різноманітних визначень оренди. На рівні мікроекономіки оренда виступає як господарська операція між власником і не власником землі. Об'єктом орендних відносин на цьому рівні виступають земельні фонди домашніх господарств та землі державної і комунальної власності. На рівні мезоекономіки оренда землі виступає як ринок ресурсів. Об'єктом орендних відносин на цьому рівні є земельний фонд регіону та галузі, а суб’єктами – групи орендарів та групи орендодавців. На мезорівні оренда виконує функції відбору орендодавців, також на цьому рівні формуються регіональні особливості оренди в обсягах, термінах, розмірі орендної плати тощо. На рівні макроекономіки оренда виступає державним інструментом регулювання землекористування та відтворення. Об'єктом орендних відносин на цьому рівні є земельний фонд країни в цілому, суб’єктами – загальна сукупність землевласників і землекористувачів.

Авторський висновок полягає в тому, що структуру земельної оренди слід визначити не тільки як поєднання терміну, плати та володіння і користування, а й як поєднання орендних відносин, продуктивних сил орендарів і орендодавців та механізму оренди. Саме ці елементи охоплюють всі грані існування явища, які складаються на різних рівнях економічної системи і в своєму поєднанні представляють оренду як складну соціально-економічну категорію та багатофункціональну економічну систему.

Земельні орендні відносини – це відносини виробництва, обміну, розподілу та споживання, що виникають між власником землі (або особою, що прирівняна до нього) та іншою особою з приводу термінового платного володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою. Господарський механізм оренди землі приводить у відповідність продуктивні сили орендарів і орендодавців та орендні відносини і відображає конкретне поєднання відносин, форм, методів і засобів, які забезпечують функціонування економічної системи оренди землі та підтримання динамічної рівноваги в процесах відтворення, що відбуваються у ній. Господарський механізм складається економічного, організаційного, правового та соціального механізмів оренди. Категорія «організаційно-економічний механізм» представляє собою сукупність економічних методів, прийомів та засобів, які забезпечують функціонування системи оренди, та порядок і організацію їх використання. Головне завдання функціональних підсистем земельної оренди – забезпечити ефективне її функціонування в цілому та на всіх рівнях економічної системи (рис.1).