Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовані мета, завдання і предмет дослідження, представлено методи дослідження наукової проблематики, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, наведено інформацію про зв’язок дисертації із науковими програмами, темами і планами, а також відображено ступінь апробації основних положень дисертаційної роботи.

У першому розділі “Теоретичні основи податкового регулювання економіки та його роль у забезпеченні соціально-економічного розвитку держави” проведено ретроспективний аналіз розвитку теорій податкового регулювання; визначено податки як інструмент вирівнювання фінансових результатів діяльності суб’єктів господарювання; надано теоретико-методичне обґрунтування податкового навантаження.

В ході ретроспективного аналізу розвитку теорій оподаткування дисертантом було з’ясовано, що податкове регулювання є однією з форм державного регулювання економіки. Податкове регулювання є непрямим методом втручання, метою якого є створення стимулів, здатних впливати на економічні інтереси суб'єктів господарювання та громадян й обумовлювати їхню поведінку. Елементи податків, зокрема, суб’єкти, об’єкти оподаткування, ставки податків, податкові пільги, належать до інструментів економічних методів державного регулювання економіки. Систематизуючи положення теорій податкового регулювання було згруповано основні підходи щодо оптимального оподаткування: державницький та підприємницький.

Характеризуючи податки як інструмент вирівнювання фінансових результатів діяльності суб’єктів господарювання, було відмічено, що з одного боку, податки повинні забезпечити надходження до державної скарбниці коштів у розмірах, достатніх для повного задоволення державних потреб, а з іншого - надмірні фіскальні вилучення можуть спричинити занепад і руйнування базової основи наступних податкових надходжень - сукупного виробництва, господарської діяльності. Встановлення відносної рівноваги між вказаними двома цілями і є оптимальним оподаткуванням. Особливості механізму прямих та непрямих податків дозволяють використовувати їх для досягнення різних результатів і виконання як фіскальної, так і регулюючої, стимулюючої функції оподаткування.

Застосування інструментів податкового регулювання має відповідати стану соціально-економічного розвитку держави та забезпечувати гармонійне

поєднання фіскальних та регулюючих завдань. Використання податкових пільг, диференціація ставок податків повинні мати позитивний ефект як для відповідного суб’єкта оподаткування, так і для економіки в цілому.

Особливим аспектом податкового регулювання є, так званий, “ефект перекладання податків”, дія якого проявляється в більшій мірі при застосуванні непрямого оподаткування. Тому збалансованість застосування прямих та непрямих податків є основою принципу соціальної справедливості при здійсненні податкового регулювання економіки.

В ході дослідження податкового навантаження та методів його визначення на макро - та мікрорівні було встановлено наступне. Для визначення податкового навантаження на економіку держави в цілому доцільно використовувати показники ефективної ставки податків на капітал, працю, споживання. Однак загальний показник не дозволяє визначити реальний вплив податків на діяльність суб’єктів оподаткування. Тому слід використовувати систему показників, що характеризуватимуть податкове навантаження на конкретниі фінансові показники суб’єктів господарювання: собівартість, прибуток, виручку тощо.

Визначення податкового навантаження на економіку має за мету коригування дії податкової політики, зміну пріоритетів при здійсненні податкового регулювання. Крім того, співставлення показників ефективної ставки оподаткування дозволяє звернути увагу на створення та обсяги тіньового сектору економіки.

У другому розділі дисертації - “Сучасний стан податкового регулювання економіки в Україні” - проведено аналіз фіскального прояву прямих податків у системі податкового регулювання в Україні; проаналізовано фіскальну ефективність непрямого оподаткування в Україні; надано оцінку податкового регулювання як чинника впливу на підприємницьку діяльність; охарактеризовано залежність ВВП та обсягів податкових надходжень.

За результатами проведеного аналізу було встановлено, що податкові надходження справляють суттєвий вплив на економічні процеси в державі, і є потужним фактором формування ВВП (рис. 1).

Аналіз фіскального прояву прямих податків дозволив зробити висновок про їх високу ефективність як джерела наповнення бюджетів. При цьому з урахуванням європейського досвіду формування податкових систем та з огляду на стан системи оподаткування в Україні за досліджувані 11 років слід виділити такі недоліки. По-перше, надмірна концентрація: загалом 5 платежів забезпечують левову частку податкових надходжень. По-друге, зменшення фіскальної ефективності податків, зокрема податку на додану вартість через недосконалу систему відшкодування його з бюджету. По-третє, неефективне використання потужного регулятора економічних процесів – податкових пільг.

Крім того, в ході аналізу було порівняно ставки основних бюджетоутворюючих податків в Україні та державах-учасницях ЄС. Зокрема з’ясовано, що в Європейському Союзі ставки оподаткування доходів громадян є значно вищими, ніж в Україні.