ОРГАНІЗАЦІЯ РЕГУЛЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РИНКУ РОБОЧОЇ СИЛИ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, встановлено зв'язок дослідження з науковою проблематикою установи, у якій виконано дослідження, визначено мету і завдання, об’єкт, предмет, методи, інформаційну базу і логіку дослідження. Сформульовано наукову новизну одержаних результатів, розкрито теоретичне значення та практичну цінність роботи. Визначено особистий внесок аспіранта, наведено дані щодо форм апробації результатів дослідження, публікацій за темою роботи, подано структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – «Теоретико-методологічні засади державного регулювання ринку робочої сили» – автором представлені результати дослідження методологічної основи державного регулювання ринку робочої сили, узагальнено риси моделі українського ринку робочої сили, запропоновано напрями щодо її реформування. Здійснено критичний аналіз постулатів різних економічних шкіл та відомих економістів сучасності щодо регулювання ринку робочої сили на національному рівні, що дозволило виокремити теоретичні підґрунтя вдосконалення методологічних засад державного регулювання ринку робочої сили в Україні.

Генезис соціально-трудових відносин дозволяє більш точно трактувати поняття «ринок праці», «ринок робочої сили» та «ринок трудових ресурсів» за ресурсним, резервним та потенційним підходами. Так, поняття «ринок робочої сили» (як система суспільних|суспільних| відносин, у яких бере участь усе економічно активне населення країни, а товаром виступає не сама праця, а лише її пропозиція) є ширшим порівняно з поняттям «ринок праці» (що обмежується стосунками роботодавців|роботодавців| і|та| найманих працівників та характеризується продажем праці), а «ринок трудових ресурсів» – ще ширше, адже|тому що| визначає трудові ресурси суспільства|товариства|. Оскільки регуляторна політика держави, поряд із зайнятим, охоплює безробітне населення, в межах організації регулювання національної економіки доцільно використовувати категорію «ринок робочої сили».

Критичний аналіз еволюції поглядів на проблематику регулювання ринку робочої сили як найважливішу складову|складову| системи економічної рівноваги показав, що жодна з розглянутих|розглядувати| у дисертації концепцій не має підстав претендувати на звання загальної|спільною| теорії. В той же час|разом з тим|, у сучасних умовах структурної економічної трансформації найбільш прийнятними|допустимими| для України є переконання прибічників|прихильників| активної державної політики зайнятості (кейнсіанців і|та| інституціоналістів),| ключовими|джерельними| напрямами якої|направленнями| є: досягнення ефективного сукупного попиту; перерозподіл прибутків в інтересах уразливих|вразливих| соціальних груп; проведення заходів, спрямованих|направлених| на забезпечення повної|цілковитої| зайнятості, запобігання масовому безробіттю, розвиток системи соціального забезпечення.

Дослідження світових моделей ринку робочої сили дозволило авторові сформувати модель українського ринку робочої сили (рис. 1), яка має специфічні риси, а також властивості трьох ринків – зовнішнього, внутрішнього і|та| гнучкого – з|із| домінуванням частки|частки| останнього. Узагальнення світового досвіду дало змогу визначити окремі шляхи посилення  кожного з чотирьох напрямів як передумови розвитку зайнятості на макроекономічному рівні: підвищення ефективності роботи Державної служби зайнятості України; створення|створіння| сприятливих умов для розвитку в країні малого та|та| середнього підприємництва; ведення активної політики зайнятості; а також ефективне поєднання стабільних і|та| гнучких режимів праці, яке дозволить раціонально використовувати, реалізовувати та|та| розвивати трудовий потенціал у всіх сферах економіки.