МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАХИСТУ ГРОМАДЯН ВІД НЕГАТИВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВПЛИВІВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, проаналізовано рівень і напрями наукової розробки тематики, окреслено мету, об’єкт та предмет дослідження, розкрито методологію і наукову новизну, практичну та теоретичну значимість отриманих результатів, наведено дані про їх апробацію.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні засади захисту громадян від негативних інформаційних впливів” – розкрито теоретико-методологічні основи державного управління з питань захисту громадян в інформаційній сфері; сутність інформаційних впливів як механізмів розвитку інформаційного суспільства у контексті сучасних дослідницьких підходів; стан та тенденції інформаційних впливів з огляду на сучасний рівень суспільного розвитку України.

На основі аналізу з’ясовано, що в Україні поняття “захист громадян” вживається переважно в контексті соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. В деяких нормативно-правових актах життєво важливі інтереси особи (суспільства, держави) виражаються через захищеність від реальних та потенційних загроз, серед яких визначаються і негативні інформаційні впливи. Але в жодному з них немає чіткого комплексного визначення терміна “негативний інформаційний вплив” (принаймні, у відкритих джерелах) попри часту вживаність словосполучення “інформаційний вплив” у негативному контексті засобами масової інформації (ЗМІ), державними службовцями, науковцями. Останні більше уваги приділяють захисту інформації від різного роду небезпек: розголошення, незаконного поширення, втрати тощо.

У процесі розкриття сутності поняття інформаційних впливів виявлено, що телебачення справляє великий інформаційний вплив на людину, оскільки забезпечує можливість наочно-образного сприйняття світу, а отже, сильну емоційну дію. Широкомасштабністю поширення інформації через телебачення користуються маніпулятори, щоб непомітно змінити власне уявлення людини про світ. Їх маніпуляційні технології, швидко втілюючись у суспільне життя, перестають бути подразником, а тому, звикаючи до негативної повсякденності, людина перестає помічати їх небезпечний вплив. Ураховуючи, що розвиток технологій інформаційних впливів завжди тісно пов’язаний з еволюцією ЗМІ, можна стверджувати, що, поєднуючи комунікації в єдиний ресурс, можна забезпечити можливість масового інформаційного впливу на суспільну свідомість. Таким чином, одна й та сама інформація у різному вигляді (відео, звук, друк) різними засобами (Інтернет, телебачення, друковані ЗМІ, радіо) охоплює всі верстви населення. З огляду на це завдяки популярності телебачення та використанню маніпуляторами різних засобів для впливів можливості уникнути негативної інформації в наш час практично немає.

Дослідження праць вітчизняних і зарубіжних вчених показало, що особливу роль у технологіях маніпуляції відіграє реклама. Сьогодні реклама перебуває на вершині своїх можливостей, а соціальна реклама, яка покликана формувати нові соціальні цінності в Україні, – тільки на стадії розвитку, тому державне регулювання в цій сфері вкрай важливе. Доведено, що державне регулювання захисту громадян від негативних інформаційних впливів соціальної реклами має здійснюватися шляхом залучення до її виготовлення та розповсюдження виключно фахівців у цій галузі, а бізнесові і політичні структури можуть брати у цьому участь лише на засадах благочинності.

Аналіз стану, в якому перебуває нині сфера інформаційних відносин, показав, що сталий розвиток державної інформаційної політики України викликає у деяких впливових в інформаційному просторі держав бажання підкорювати українських громадян і психологічно впливати на їхню свідомість і тим самим маніпулювати нею. Не останню роль у поширенні інформаційних впливів відіграє Інтернет, де сконцентрована інформація, яка характеризується надмірністю, хаотичністю, інколи – невірогідністю, а отже, перешкоджає управлінню різними процесами і ухваленню ефективних і безпомилкових рішень. І “здорова цензура” такої інформації має бути складовою справедливої регуляторної політики з боку державних інституцій.

Розуміння впливу як будь-якого явища об’єктивної дійсності може бути як позитивним, так і негативним, а отже, існує і позитивний інформаційний вплив телебачення, Інтернету, реклами тощо. Але в сучасних умовах суспільного розвитку країни (боротьби за владу, жорсткої нечесної конкуренції, соціальної кризи) цей вплив майже непомітний. Проблема полягає не у відкритості інформаційного простору, а в тому, що цей простір заповнюється продукцією сумнівної якості переважно іноземного виробництва і за рахунок офшорного капіталу. У процесі теоретико-методологічного дослідження дії складових негативних інформаційних впливів в умовах розвитку інформаційного суспільства доведено, що захист громадян від негативних інформаційних впливів має бути пріоритетним напрямом у науці, а державне регулювання захисту громадян – основою державної політики України у всіх сферах національної безпеки.

У другому розділі – “Механізми подолання негативних інформаційних впливів” – конкретизовано сутність державного регулювання захисту громадян шляхом розкриття змісту терміна “державне регулювання захисту громадян від негативних інформаційних впливів”; охарактеризовано основні механізми державного регулювання захисту громадян від негативних інформаційних впливів; узагальнено зарубіжний і вітчизняний досвід нормативно-правового та інституційного забезпечення механізмів подолання негативних інформаційних впливів; класифіковано негативні інформаційні впливи, систематизовано фактори їх формування і засоби поширення.

З’ясовано, що в зарубіжних джерелах відсутнє наукове обґрунтування терміна “негативний інформаційний вплив”. У нормативно-правових актах різних країн вживаються поняття “шкідлива інформація”, “шкідливий вплив”, “негативна дія суспільної інформації” тощо. Але в кожній країні влада намагається захистити своїх громадян, і державна інформаційна політика у цій сфері постійно вдосконалюється.

У зв’язку з цим у роботі розширено понятійно-категорійний апарат науки державного управління в галузі інформаційної політики України, зокрема наведено авторське визначення терміна “негативний інформаційний вплив” як цілеспрямованої та опосередкованої дії деструктивного характеру, що здійснюється за допомогою будь-якої інформації або засобу її передачі і в процесі взаємодії з будь-яким об’єктом впливу без взаємної згоди змінює його властивості та положення, що, врешті-решт, призводить до появи у нього зовсім інших установок, намірів, уявлень, оцінок. Під цілеспрямованою мається на увазі дія, що характеризується визначеним середовищем, напрямом реалізації і конкретною метою, а під опосередкованою, або непрямою, – дія, що характеризується рефлекторністю і впливає на невизначене середовище.

Під механізмами подолання негативних інформаційних впливів розуміються методи державного регулювання інформаційних процесів, які здатні забезпечити вплив держави в особі законодавчих і виконавчих органів на інформаційні та телекомунікаційні відносини з метою створення умов для їх діяльності відповідно до державної інформаційної політики. Крім того, основне завдання держави – створити необхідні умови для розвитку в цій сфері приватних ініціатив із залученням іноземних та міжнаціональних компаній і вдало поєднувати державне регулювання з ринковими механізмами, щоб забезпечити зростання інформаційного сектору економіки.

Узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду нормативно-правового та інституційного забезпечення механізмів подолання негативних інформаційних впливів переконливо свідчить про те, що сучасні держави добре розуміють значення інформації, особливо в кризових ситуаціях. В урядових органах багатьох країн сформовано спеціальні структури щодо ведення інформаційної боротьби, захисту від інформаційної агресії, в тому числі з боку організованих злочинних формувань. Ці структури також активно досліджують новітні технології боротьби з антисоціальними проявами у сфері суспільних інформаційних відносин.

Зважаючи на те, що сьогодні у світі постійно впроваджуються нові засоби впливу на психіку людей і управління їх поведінкою, у дисертаційному дослідженні звертається увага на необхідність розв’язання інформаційно-психологічних проблем забезпечення національної безпеки та захисту психічного здоров’я населення України, а в модель розвитку країни пропонується включити такі механізми і засоби, які були б безпосередньо спрямовані на захист індивіда, його прав та інтересів в інформаційній сфері.

Аналіз рівня наукової розробки питань захисту громадян підтверджує, що багато з них мають дискусійний характер, вимагають більш поглибленого опрацьовування та нових підходів до їх пізнання. Найважливішою проблемою, від розв’язання якої безпосередньо залежить ефективність правового механізму захисту громадян, є усунення суперечностей між положеннями, закріпленими в Конституції України, та іншими нормативно-правовими актами.

У розділі класифіковано негативні інформаційні впливи за масштабністю, об’єктами, способом дії на людину та визначено засоби їх поширення і фактори формування.

Систематизовано найпоширеніші фактори формування негативних інформаційних впливів (безконтрольність держави в питаннях захисту громадян, невизначеність національної ідеології, пріоритетів, економічна криза, безробіття, низький рівень соціального і матеріального забезпечення, духовний занепад, безкарність відповідальних осіб і відсутність дієвих механізмів покарань в інформаційній сфері тощо).

Виявлено, що особливо важливим при цьому є те, що засобами поширення негативних інформаційних впливів можуть бути всі засоби масової комунікації залежно від того, яке завдання ставить перед собою ініціатор впливу.

У третьому розділі – “Механізми оптимізації державного регулювання захисту громадян від негативних інформаційних впливів” – систематизовано форми та методи захисту громадян від негативних інформаційних впливів; запропоновано механізми оптимізації державного регулювання захисту громадян від негативних інформаційних впливів засобів інформатизації, Інтернету та телебачення; розроблено концептуальні засади державного регулювання захисту громадян від негативних інформаційних впливів.

Механізми оптимізації державного регулювання захисту громадян від негативних інформаційних впливів засобів інформатизації та Інтернету передбачають цілий комплекс рекомендацій і пропозицій, які мають системно впроваджуватись і активно використовуватися для поступового зменшення негативного інформаційного впливу на громадян України, а особливо молодь як на більш вразливу і схильну до різноманітних впливів категорію населення. Зважаючи на те, що природа впливів, зокрема інформаційних, нематеріальна, повністю викорінити негативний вплив навряд чи вдасться, хоча амбіційність держави у досягненні повноцінного захисту особи, суспільства загалом від негативних інформаційних впливів має сприяти успішності вирішення цього питання.

З огляду на викладене Верховній Раді України (її профільним комітетам) як головному органу, що визначає внутрішню і зовнішню інформаційну політику та формує законодавчу базу України, доцільно внести поправки до чинних законів або ініціювати розробку нових для уточнення термінології, зокрема поняття “негативний інформаційний вплив”, та впровадження механізмів державного регулювання захисту громадян від негативних інформаційних впливів, а також розробити програми запобігання зовнішнім і внутрішнім негативним інформаційним впливам, у тому числі визнання інформаційних хвороб (залежності) та необхідності їх профілактики на загальнодержавному рівні. Раді Національної безпеки і оборони України, що координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у цих сферах, необхідно внести пропозиції Президентові України як гаранту Конституції України і уповноваженому в забезпеченні національної безпеки України для уточнення Доктрини інформаційної безпеки України, зокрема в питаннях державного регулювання захисту громадян від негативних інформаційних впливів. Кабінету Міністрів України, що розробляє Концепцію державної інформаційної політики України, у своїй роботі потрібно враховувати заходи і механізми оптимізації державного регулювання захисту громадян від негативних інформаційних впливів. Навчальним закладам як осередкам, що формують і розвивають світогляд нації, слід проводити роз’яснювальну роботу з батьками, а батькам, у свою чергу, – бесіди з дітьми щодо небезпеки інформаційних впливів та дотримання принципів моральності, духовності, сімейного благополуччя і здорового способу життя.

Установлено, що оптимізувати державне регулювання захисту громадян від негативних інформаційних впливів телебачення можливо через повноцінне реформування телевізійно-медійного простору. Чітка редакційна політика усіх телеканалів (як державних, так і приватних) має бути спрямована на подачу якісного, толерантного, певною мірою дозованого і якомога більш позитивного телевізійного продукту.

Для підтвердження того, що Україна є справді європейською державою, де цінують свободу слова та шанують традиції і права громадян, пропонується, нарешті, створити суспільне телебачення, яке має неупереджено “відображати” суспільне життя, а головне, бути незалежним від держави і бізнесу. Нині Рада Національної безпеки і оборони України ініціює розробку Концепції суспільного телебачення і радіомовлення і Координаційної ради з питань створення суспільного телебачення і радіомовлення на чолі з Віце-прем’єр-міністром України, тому пропозиції, викладені у дисертаційному дослідженні, можуть бути використані в їх діяльності в цій сфері.

У розділі пропонується модель упровадження механізму оптимізації державного регулювання захисту громадян від негативного інформаційного впливу телебачення (на прикладі суспільного телебачення) з урахуванням перспектив і недоліків, можливостей і загроз. Зокрема зазначається, що на заваді створенню суспільного телебачення можуть стати такі чинники, як: недостатнє матеріальне та соціально-побутове забезпечення, малоефективна організаційна структура управління, низький рівень оплати праці, плинність кадрів, великі витрати на експертну роботу. І все ж перспективи суспільного телебачення очевидні Це ефективні комунікації та інформаційні системи, висока творчо-організаційна культура, відпрацьована та результативна система роботи з аудиторією, розвинуті зв’язки з громадськістю, можливості реалізації інноваційних спроможностей, висока компетентність персоналу.

Для України як демократичної європейської держави з глибоким національним корінням не підлягає сумніву пріоритетність інформаційної безпеки у системі забезпечення національної безпеки України і її визначальна роль в усіх сферах суспільного життя.

У концептуальних засадах (концепції) державного регулювання захисту громадян від негативних інформаційних впливів визначено цілі, завдання, об’єкти, основні напрями і механізми, очікувані результати і можливі проблеми державного регулювання захисту громадян від негативних інформаційних впливів в Україні.

Обґрунтовано, що національна ідея стосовно розвитку інформаційного потенціалу України на загальнодержавному рівні має трансформуватися в програмні документи внутрішньої політики сучасної постіндустріальної країни. Така концепція подальшої розбудови національного інформаційного простору має передбачати особливе сприяння підвищенню добробуту, іміджу успішності представників середнього класу, які працюють у сфері новітньої інформаційної індустрії, програмного забезпечення, створення інформаційного контенту тощо. Потрібно створити умови для застосування інформаційних технологій з метою надання громадянам можливостей для творчого навчання протягом усього життя, особливо тим, які раніше не мали доступу до освіти та професійної підготовки.