ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, наукову новизну роботи; викладено концепцію дослідження, сформульовано гіпотезу, охарактеризовано методологічну основу, теоретичне й практичне значення, експериментальну базу та етапи роботи; подано відомості про апробацію й упровадження отриманих результатів.

У першому розділі дисертаційної роботи «Теорія та методологія оптимізації професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах» показано, що в теорії й практиці термін оптимізація має універсальне значення і широке застосування в різних сферах. Перехід на ринкові відносини вимагає одночасно поєднувати оптимізацію з покращанням виробничих відносин і з використанням науково-технічного прогресу.

У педагогіці на сьогодні ідея оптимізації отримала найбільший розвиток стосовно навчально-виховного процесу школярів та наукової організації педагогічної праці вчителів, про що свідчить велика кількість публікацій з цього напрямку, а саме: Ю.К. Бабанського, А.М. Дорошевича, І.В. Лопаткіної,      М.М Поташніка, Т.А. Соколової, В.С. Яснєцова та ін. Їхні положення залишається повністю правомірними, оскільки оптимізація навчання й виховання школярів дає можливість закласти більш міцний фундамент знань, необхідних для подальшого навчання випускників у вищих закладах освіти з метою отримання достатніх знань та умінь, що сприятимуть їх професійному й соціальному росту.  

Однак умови функціонування ВНЗ і навчально-виховного процесу в ньому відрізняються від загальноосвітнього навчального закладу організацією як педагогічної праці, так і всім процесом навчання та виховання у вищій школі. Це пов’язано зі специфікою діяльності професорсько-викладацького і студентського складу, а саме: ВНЗ – це складна структурна система, вона значно більша за розмірами, ніж загальноосвітня школа, і під час управління нею виникають певні труднощі; діяльність викладачів і студентів передбачає, крім здійснення навчально-виховного процесу, проведення науково-дослідної роботи; однією із форм професійної підготовки є наявність у навчальному плані виробничої практики, яка пов’язана з майбутньою професією фахівця. 

Таким чином, професійна підготовка фахівця передбачає проектування навчально-виховної системи, складання навчально-програмної документації, кваліфікаційних характеристик, навчальних планів, програм, підручників; наукову організацію педагогічної праці професорсько-викладацького складу; управління науково-дослідною роботою тощо. Природно, що при цьому необхідно переглянути (або доповнити) критерії оптимізації професійної підготовки фахівця, можливості реалізації педагогічною теорією своїх прогностичних функцій по відношенню  саме до цього об’єкта – професійної підготовки та її елементів. У зв’язку з цим необхідна організація спеціальних досліджень, пов’язаних з оптимізацією педагогічного процесу на основі прогнозування цілей і змісту професійної підготовки з урахуванням довготривалих змін у соціально-економічній і науково-технічній сфері суспільного життя.

У другому розділі «Конструювання змістової моделі оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури» розкрито сутність терміна оптимізація професійної підготовки та розроблено комплексну, структурно-функціональну модель оптимізації професійної підготовки вчителя фізичної  культури у ВНЗ. Під оптимізацією професійної підготовки ми розуміємо цілеспрямований вибір педагогами найкращого варіанта побудови процесу, який забезпечує за певний час максимальний результат, що відповідає потребам суспільства стосовно підготовки фахівців.

Аналіз науково-методичної літератури засвідчує, що для оптимізації професійної підготовки велике значення має формулювання чітких критеріїв, за якими буде здійснюватись оцінка оптимальності  системи професійної підготовки фахівця. Вона повинна включати в себе систему управління його підготовкою та процес навчання і виховання студентської молоді.

Крім відношення досягнутих результатів до затрат часу, до критеріїв оптимізації необхідно включити й відповідність результату соціально значимим цілям, тобто ввести ще один - оптимальності. В даному контексті ця мета виконує роль ідеальної моделі й максимальних результатів, до досягнення яких потрібно прагнути. Нами показано, що оптимально функціонуючою слід вважати таку систему професійної підготовки, яка одночасно відповідає трьом критеріям: 1) досягненню максимально можливих для конкретних умов результатів професійної підготовки фахівця, 2) виконанню нормативів часу, який відводиться на професійну підготовку в цілому і на проведення аудиторних занять зокрема, 3) максимальній відповідності результатів соціально обумовленим цілям, які поставлені суспільством перед вищою школою. Введення третього критерію виключає можливість  спекуляцій з визначенням оптимального рівня при практичному застосуванні ідей оптимізації, а також стимулює  професорсько-викладацький склад до постійного прагнення досягнути оптимального рівня.

Що стосується моделі оптимізації професійної підготовки вчителя фізичної культури, то вона має дві складові (рис. 1):

1.    Наукова організація педагогічної праці в вищій школі.

2.    Навчально-виховний процес у вищій школі. 

При цьому оптимізація наукової організації  педагогічної праці в вищій школі складається  з двох компонентів:

а) управління вищим навчальним закладом (струтурним підрозділом);

б) діяльність керівника ВНЗ (структурного підрозділу).

До оптимізації управління вищим навчальним закладом (струтурним підрозділом) належать: планування й організація, регулювання й корекція діяльності, спортивна та матеріально-технічна база, поточний і підсумковий