| Краткое содержание: |
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність дослідження й окреслено стан вивченості проблеми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, сформульовано концепцію дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне та практичне значення, визначено методи дослідження, схарактеризовано вірогідність результатів дослідження та їх апробацію.
– «Теоретичні засади дослідження проблеми використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій» – схарактеризовано й проаналізовано генезу й сучасний стан ІКТ і нової галузі наукових досліджень – комп’ютерної лінгводидактики; визначено зміст основних понять сфери ІКТ; окреслено стан дослідженості проблеми підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами ІКТ.
Історія становлення програмованого й комп’ютерного навчання, як засвідчує аналіз вітчизняних і зарубіжних джерел, безпосередньо пов’язана з утіленням на практиці ідей і положень дидактики, психології та кібернетики. Розвиток і взаємодія цих галузей і в подальшому визначали й визначають усе більше проникнення комп’ютерної техніки й програмних засобів у сферу освіти, у тім числі мовної. Це дало змогу в роботі визначити етапи розвитку комп’ютерного навчання іноземної мови: від появи перших комп’ютерів і аж до нині, коли мають місце активні процеси вдосконалення й ускладнення іншомовних комп’ютерних навчальних програм.
Закономірно, що поступовий розвиток нових технологій (мультимедійні, гіпертекстові, мережеві, телекомунікаційні), їх уходження у сферу мовної освіти спричинили появу нового напряму науково-педагогічних досліджень – комп’ютерну лінгводидактику. Метою цього напряму стало забезпечення наукового підґрунтя для використання можливостей комп’ютера в навчанні мов. У ході дослідження встановлено, що на сьогодні розвиток цієї інтегративної наукової галузі відбувається в кількох напрямах: CAI Computer-Assisted Instruction – навчання за допомогою комп’ютера, CAL Computer-Assisted Lea
ing – вивчення за допомогою комп’ютера, CAT Computer-Assisted Teaching – викладання за допомогою комп’ютера, CBE Computer-Based Education – освіта на основі комп’ютерних технологій, CML Computer-Managed Lea
ing – навчання під керівництвом комп’ютера.
Як засвідчує поданий перелік, перспективи застосування комп’ютера в навчанні мов надзвичайні. Відтак, можливість їх реалізації на практиці тісно пов’язана з комп’ютеризацією освітньої галузі в цілому. Це дало підстави говорити про три етапи цього процесу: комп’ютеризація суспільства (поширення комп’ютерної техніки й насичення комп’ютерами всіх сфер життєдіяльності суспільства, і в тім числі сфери вищої освіти), персоналізація комп’ютерного фонду (застосування комп’ютерної техніки на всіх рівнях освіти), соціалізація комп’ютерних фондів (створення інтегрованих комп’ютерних фондів із відкладеним доступом). У такий спосіб удалося ствердити позицію, що на сьогодні комп’ютер можна вважати одним із засобів навчання, рівноправним складником дидактичної системи поряд із метою, змістом, формами, методами навчання.
Такий погляд на комп’ютер дав нам змогу простежити становлення сучасної термінології. У роботі приділена увага історії становлення окремих термінів, здійснено деякі уточнення, а також окреслено поняттєве наповнення цих термінів. Зокрема з’ясовано, що становлення термінологічної системи теорії навчання з використанням комп’ютера пов’язане з появою, зміною та розвитком термінології обчислювальної техніки. Унаслідок цього простежуються процеси занепаду одних і появи інших термінологічних одиниць, співіснування у вітчизняній і зарубіжній методиці різних термінів із рівнозначним наповненням. Показовим у цьому аспекті є один з основних термінів пропонованої роботи – «інформаційно-комунікаційні технології», який поступово витісняє чинні раніше або використовувані ще й сьогодні терміни «комп’ютерні технології», «інформаційні технології», «комп’ютерне навчання», «дистанційне навчання», «електронне навчання», «віртуальне навчання». Цей процес цілком логічний, адже поняттям ІКТ охоплюються всі ті явища й процеси, на позначення яких використовувалися названі вище термінологічні одиниці. Запропоноване розуміння сутності термінів уможливило окреслення в роботі змісту терміна «засоби ІКТ» у застосуванні до підготовки майбутніх учителів іноземної мови. У дослідженні запропоновано таке визначення: засоби ІКТ – це сукупність апаратних (комп’ютер, принтер, мультимедійний проектор, вебкамера тощо) і програмних (комп’ютерні навчальні програми, словники, енциклопедії, перекладачі тощо) засобів комп’ютера й телекомунікацій і способів їх функціонування, що реалізуються для ефективної професійної підготовки майбутнього вчителя іноземних мов. При цьому важливо наголосити, що конверґенція апаратних і програмних засобів, безмежний потенціал комп’ютера й телекомунікацій, у свою чергу, поступово ведуть до розширення значення терміна «інформаційно-комунікаційні технології».
Визначеність у важливих для дослідження теоретичних засадах уможливила надалі в роботі здійснити ґрунтовний аналіз стану дослідженості проблеми наявних на сьогодні теоретичних набутків у галузі підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами ІКТ (теоретичні основи формування готовності вчителя до інноваційної діяльності, сутність, структура, динаміка, основи технолого-педагогічної підготовки вчителя поряд з методичними засадами підготовки з урахуванням психолого-педагогічних аспектів здійснення професійної діяльності). Завдяки цьому вдалося простежити поступово сформовану в теорії та на практиці стратегію та логіку переходу від традиційних технологій до ІКТ.
У другому розділі – «Теоретико-методологічні основи професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій» – схарактеризовано методологічні підходи щодо підготовки майбутніх учителів іноземної мови; обґрунтовано концепцію та розроблено модель професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами ІКТ; схарактеризовано визначальну умову успішного функціонування запропонованої моделі підготовки вчителя.
У розділі визначено методологічні підходи як підґрунтя для підготовки майбутніх учителів іноземних мов. За допомогою системного підходу проаналізовано професійно-педагогічну компетентність учителя, виявлено загальні системні властивості та якісні характеристики елементів моделі, визначено критерії та показники її експериментальної перевірки. На основі особистісного підходу проаналізовано мотиваційно-цільовий компонент моделі, визначено особистісний критерій і систему його показників для експериментальної перевірки запропонованої моделі. На основі діяльнісного підходу визначено провідні способи мовленнєвої діяльності в підготовці вчителя іноземної мови, проаналізовано напрями та форми професійної підготовки майбутнього вчителя іноземних мов, організацію та виконання різноманітних завдань, контрольних робіт, тестів упродовж експерименту. Діяльнісний підхід було покладено також в основу визначення контрольно-оцінювального компонента моделі, аналізу коригувального критерію і його показників. Компетентнісний підхід став основою для аналізу психолого-педагогічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови, визначення загальнопедагогічних і специфічних компетенцій, які окреслено як провідні в підготовці вчителя іноземної мови, підхід став орієнтиром в аналізі змістово-організаційного компонента моделі, а також особистісного й фахового критеріїв її перевірки. Компетентнісний підхід допоміг визначити й фахові компетенції, які й було покладено в основу показників рівня засвоєння та рівня якості знань, умінь, навичок. За допомогою комунікативного підходу було визначено й проаналізовано два типи комунікації – синхронну й асинхронну – у письмовому спілкуванні іноземною мовою засобами ІКТ, а також удосконалено провідну методику професійної підготовки вчителів іноземних мов –
комунікативну – засобами ІКТ. Завдяки інформаційному підходу було визначено етапи та шляхи інформатизації суспільства як активного опанування засобами ІКТ. З опорою на такий підхід було визначено головну умову (інформаційно-навчальне середовище) успішного функціонування пропонованої моделі підготовки, а також проаналізовано класифікацію й виконано каталогізацію педагогічних програмних засобів з іноземних мов. Завдяки синергетичному підходу було визначено реалізацію дидактичних принципів комп’ютерного навчання, проаналізовано напрями взаємодії й інтеграції ІКТ як засобу навчальної та наукової діяльності. Контрольно-оцінювальний компонент моделі й коригувальний критерій її перевірки було засновано на синергетичному підході, а також ураховано сумарний ефект під час аналізу педагогічного експерименту за допомогою методів математичної статистики тощо.
Указані методологічні підходи дали можливість обґрунтувати концепцію професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами ІКТ. При цьому було враховано специфіку професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови, де головним компонентом змісту навчання є способи мовленнєвої діяльності. Їх формування й розвиток забезпечуються системою практичних дій. У свою чергу контроль сприяє осмисленню студентами своєї готовності до втілення цих способів на практиці. Саме тому провідне значення в оволодінні іноземною мовою належить умінням і навичкам діяльності. Пропонована концепція професійної підготовки майбутнього вчителя засобами ІКТ ураховує особливості вивчення іноземної мови й ґрунтується на трьох засадах: меті підготовки вчителя та меті навчання іноземної мови, дидактичних завданнях, особливостях мовленнєвої діяльності під час вивчення іноземної мови. Мету навчання іноземної мови майбутніх учителів визначено стандартами вищої освіти й окреслено як необхідність формування й розвитку в майбутніх учителів іншомовної комунікативної компетенції. Досягнення основної мети забезпечується реалізацією часткових цілей навчання іноземної
мови – загальноосвітньої, виховної, розвивальної та ін. Навчання іноземної мови майбутніх учителів має здійснюватися комплексно, із залученням передових надбань, у тім числі й тих, що пропонуються ІКТ.
З огляду на це в роботі концептуально обґрунтовано необхідність конверґенції педагогічних технологій та ІКТ, оскільки тільки всебічне впровадження нових технологій дасть змогу змінити парадигму вищої педагогічної освіти, а засоби ІКТ, у свою чергу, дозволять ефективніше реалізувати професійну підготовку вчителя. При цьому створення й використання ІКТ мають базуватися на оптимальному поєднанні технічного й педагогічного підходів.
Розроблена концепція лягла в основу побудови моделі професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами ІКТ, яка зображена на рис. 1. Модель складається з трьох компонентів: мотиваційно-цільовий, змістово-організаційний, контрольно-оцінювальний.
Перший компонент відбиває мету професійної підготовки вчителя – готовність до педагогічної праці, а також особистісну готовність майбутнього вчителя до педагогічної роботи, розвиток студента як особистості. Другий компонент відображає формування фахової готовності майбутнього вчителя до педагогічної роботи на основі процесу формування базової комунікативної компетенції. Третій компонент передбачає контроль та оцінювання, формування коригувальної готовності майбутнього вчителя.
|
