ПЕДАГОГІЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ДО ЗАПОБІГАННЯ І ПОДОЛАННЯ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми та проаналізовано стан її опрацювання у науковій літературі; визначено об’єкт, предмет, мету й основні завдання, розкрито теоретико-методологічну основу, обґрунтовано наукову новизну, розкрито практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження у практику.

У першому розділі – «Педагогічна підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників до роботи з запобігання і подолання девіантної поведінки військовослужбовців, як педагогічна проблема» – визначено сутність, структуру, особливості та зміст підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до діяльності щодо запобігання та подолання девіантної поведінки військовослужбовців, стан сформованості готовності курсантів до превентивної роботи.

Проведений аналіз документальних, дисертаційних і літературних джерел показав, що багатовимірний і комплексний спектр проблем девіантної поведінки став предметом вивчення багатьох наук, зокрема: філософії, соціології, психіатрії, криміналістики, психології та педагогіки. Вчені та практики у своїх наукових дослідженнях звертали особливу увагу на значення вмілих та компетентних дій вихователів щодо профілактики відхилень у поведінці чи перевихованні молоді, яким притаманні ознаки девіантної поведінки (М. Левківський, О. Любар), визначали сутність цього процесу (О. Барабанщиков, М. Видиш, В. Ягупов), особливості роботи з важковиховуваними дітьми і молоддю (О. Дорогіна, І. Козубовська, В. Сагарда); шляхи практичного вирішення профілактичних завдань з перевиховання (Б. Олексієнко, І. Томків, С. Третьяков).

Дослідники зазначають, що до основних видів девіантної поведінки військовослужбовців потрібно зарахувати: самовільне залишення підрозділу, антигромадські насильницькі та корисні дії (бійки, крадіжки, псування та нищення майна, спекуляцію та ін.), ухилення від виконання військового обов’язку та трудової діяльності, нестатутні взаємовідносини (А. Маклаков). Усі зазначені форми мають подібну соціально-негативну спрямованість поведінкових реакцій. При цьому можливе поєднання різних видів девіантної поведінки, яка може мати не тільки індивідуальний, але й груповий характер. Знання майбутніми офіцерами-вихователями типізації важковиховуваних військовослужбовців та форм девіантної поведінки дозволить їм більш глибоко вникнути в розуміння цієї проблеми, визначити основні шляхи запобігання і подолання відхилень у їх поведінці.

Ще один напрям дисертаційних досліджень стосується шляхів і умов запобігання девіантної поведінки військовослужбовців: вивчення психологічних особливостей самооцінки військовослужбовців з девіантною та деліквентною поведінкою (В. Бараннік); своєчасна психологічна діагностика та корекція схильності до девіантної поведінки (Т. Ваврик); формування військово-педагогічної етики і такту (В. Вдовюк); комплексний підхід до виховання (М. Киряшов), вивчення психологічних особливостей військовослужбовців строкової служби з ознаками девіантної поведінки (О. Овчар).

Результати аналізу наукових джерел, практичної діяльності керівного і викладацького складу ВВНЗ дозволили визначити сутність підготовки курсантів до запобігання девіантної поведінки підлеглих. Підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників до запобігання девіантної поведінки військовослужбовців є цілеспрямований та організований процес оволодіння курсантами системою знань, умінь і навичок, формування у них необхідних особистісних якостей для ефективного вирішення превентивних педагогічних завдань відповідно до посадового призначення.

Структура процесу педагогічної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до запобігання девіантної поведінки військовослужбовців включає: мету та завдання, зміст, закономірності, суперечності, принципи, функції, методи, прийоми, засоби і форми її реалізації, види контролю, результати освітньої діяльності, а також шляхи підвищення ефективності цього процесу. Кожна із складових підпорядкована результату – формуванню готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до превентивної роботи з військовослужбовцями.

Педагогічна характеристика сутності процесу підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до превентивної діяльності, особливостей і основних вимог цього процесу, а також його компонентів є необхідним елементом визначення змісту навчання майбутніх офіцерів-прикордонників, основою для організації процесу підготовки до превентивної педагогічної діяльності.

Зміст підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до запобігання девіантної поведінки визначили на основі: поглиблення теоретичної і практичної підготовки майбутніх вихователів до педагогічно доцільної превентивної діяльності; вдосконалення індивідуальної роботи з військовослужбовцями схильними до девіантної поведінки; вмілого використання соціально-психологічних і педагогічних можливостей військового колективу; активізації самовиправлення військовослужбовців з девіантною поведінкою і керівництва ним; формування у курсантів уміння діагностувати і прогнозувати девіантну поведінку військовослужбовців; формування і розвитку в курсантів спрямованості до майбутньої превентивної педагогічної діяльності; підвищення педагогічної майстерності викладацького складу військових закладів; використання такої методики навчання, що передбачала б проектування превентивних навчальних завдань і ситуацій; надання курсантам знань методики превентивної діяльності з військовослужбовцями, які схильні до девіантної поведінки.

За результатами константувального експерименту визначено, що в навчальному процесі не надається достатньої уваги підготовці курсантів до майбутньої превентивної діяльності з військовослужбовцями, які схильні до девіантної поведінки, повною мірою не використовуються проблемний і дослідницький підходи щодо підготовки курсантів до майбутньої превентивної діяльності. Виходячи з цього можна констатувати, що для проведення цілеспрямованої практичної роботи з військовослужбовцями із девіантною поведінкою у підрозділах Державної прикордонної служби України, курсантам, як майбутнім офіцерам, потрібна ґрунтовна теоретична і практична підготовка.

У другому розділі – «Обґрунтування педагогічних умов підвищення ефективності педагогічної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до запобігання і подолання девіантної поведінки військовослужбовців» – теоретично обґрунтовано педагогічні умови, які визначають відповідний зміст і методику підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до запобігання і подолання девіантної поведінки військовослужбовців.

Результати аналізу наукових джерел дали змогу визначити педагогічні умови, які будуть сприяти підвищенню ефективності педагогічної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до запобігання і подолання девіантної поведінки військовослужбовців: удосконалення організаційно-педагогічних засад підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до запобігання і подолання девіантної поведінки військовослужбовців; оптимізація змісту педагогічної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до превентивної діяльності; підвищення педагогічної майстерності викладацького складу та формування суб’єкт-суб’єктних взаємовідносин у процесі підготовки курсантів до превентивної діяльності; використання специфічних методів і прийомів педагогічної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до запобігання і подолання девіантної поведінки військовослужбовців.

Удосконалення організаційно-педагогічних засад підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до запобігання і подолання девіантної поведінки військовослужбовців. Для забезпечення цієї умови було визначено етапи педагогічної підготовки курсантів до майбутньої превентивної діяльності з військовослужбовцями схильними до девіантної поведінки: перший – діагностика рівня педагогічної спрямованості курсантів до превентивної педагогічної діяльності; другий – виділення основних знань, навичок і умінь, що свідчили б про обізнаність курсантів щодо змісту, організації та методики превентивної діяльності; третій – визначення рівня педагогічної готовності курсантів до майбутньої профілактичної і виховної діяльності; четвертий – комплексна підготовка курсантів до практичної педагогічної діяльності яка спрямована на запобігання і подолання відхилень у поведінці військовослужбовців. При реалізації цієї умови значна увага приділялася навчанню курсантів практиці превентивної роботи, процедурі педагогічного діагностування девіантної поведінки у військовослужбовців, а також підготовці та практичному проведенню курсантами індивідуальної роботи з військовослужбовцями схильними до девіантної поведінки в період стажування.

Оптимізація змісту педагогічної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до превентивної діяльності. Реалізація зазначеної педагогічної умови передбачала спеціальну теоретичну підготовку курсантів до майбутньої роботи із запобігання і подолання девіантної поведінки військовослужбовців. З цією метою розроблено та апробовано спецкурс «Запобігання і подолання девіантної поведінки військовослужбовців», у якому передбачено: надання курсантам знань про сутність девіантної поведінки, особливості профілактики і перевиховання військовослужбовців із девіантною поведінкою; ознайомлення з методикою підготовки курсантів до превентивної педагогічної діяльності; вивчення курсантами спеціальної літератури; конференції з обміну досвідом із проблеми. Усі види роботи проводили відповідно до навчальної програми в межах блоку психолого-педагогічних дисциплін, а також в години самостійної роботи та в час, відведений для заходів виховної роботи. У цілому, всі заходи були спрямовані на: надання курсантам теоретичних і практичних основ превентивної педагогіки; формування у майбутніх офіцерів-прикордонників навичків і умінь педагогічної профілактики різних відхилень у поведінці військовослужбовців; виховання і розвиток у курсантів професійно-значущих якостей, що в майбутньому дозволить успішно вирішувати завдання соціальної роботи і профілактики правопорушень; формування у них морально-психологічної готовності до майбутньої роботи із запобігання і подолання девіантної поведінки військовослужбовців.

Оптимізація змісту педагогічної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до запобігання і подолання девіантної поведінки здійснювалася за допомогою спрямування його на превентивну педагогічну діяльність (свідоме ставлення до навчання, розвиток активності курсантів, вивчення передового педагогічного досвіду, формування мотивації, активізація психолого-педагогічного самовдосконалення курсантів). Вагомий акцент було також зроблено на: використання соціально-педагогічних і психологічних можливостей військового колективу; урахування офіційних і неофіційних структур колективів підрозділів, становище в них військовослужбовців з девіантною поведінкою; ознайомлення курсантів з методикою самовиправлення військовослужбовців, схильних до девіантної поведінки і керівництва ним.

Підвищення педагогічної майстерності викладацького складу та формування суб’єкт-суб’єктних взаємовідносин у процесі підготовки курсантів до превентивної діяльності. Визначено, що вирішальний вплив на формування суб’єкт-суб’єктних взаємовідносин у навчальному процесі має педагогічна майстерність викладачів. Педагоги із високим рівнем педагогічної майстерності характеризуються позитивною професійно-педагогічною спрямованістю, педагогічними здібностями, мисленням; їм притаманні професійно важливі риси характеру, загальні психолого-педагогічні та спеціальні знання з превентивної педагогіки, педагогічна техніка як сукупність педагогічних навичок та умінь; мають глибокі та міцні знання з предмету; творчо, педагогічно доцільно використовують педагогічні прийоми, мають індивідуальний стиль вирішення превентивних педагогічних завдань. Для викладачів із середнім та низьким рівнем педагогічної майстерності потрібна спеціально організована та цілеспрямована робота (лекції, практичні заняття з превентивної педагогіки, перепідготовка викладачів на курсах перепідготовки і підвищення кваліфікації).

Для організації суб’єкт-суб’єктної взаємодії між курсантами та професорсько-викладацьким складом важливими є: оптимальне формування у курсантів спеціальних навчальних і педагогічних навиків і умінь; впровадження проблемних, дослідницьких методів для активізації практичної діяльності курсантів, моделювання проблемних превентивних педагогічних ситуацій, ділових ігор; чітке і планомірне переведення активності курсантів з навчальної роботи на практичну педагогічну діяльність з цією категорією військовослужбовців; уміле коректування процесу підготовки курсантів до цього виду діяльності.

Використання специфічних методів і прийомів педагогічної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до запобігання і подолання девіантної поведінки військовослужбовців. З’ясовано, що рівень знань з проблеми девіантної поведінки курсантів буде значно вищим, якщо при їх підготовці до майбутньої роботи з військовослужбовцями, які мають відхилення у поведінці, буде використано спеціальну (інноваційну) методику навчання. З урахуванням цього, важливим шляхом реалізації зазначеної умови було використання викладачами активних методів навчання, проектування превентивних навчальних завдань і ситуацій. У методиці враховувались: особливості організації викладання інноваційної психолого-педагогічної теорії і практики, інтеграція інтелектуальної діяльності курсантів, проектне навчання як система навчальних превентивних завдань і ситуацій. Важливим шляхом реалізації зазначеної педагогічної умови є навчання курсантів методиці майбутньої превентивної роботи, що передбачає оволодіння майбутніми офіцерами-прикордонниками ефективними методами, прийомами, засобами та формами превентивної діяльності.

У третьому розділі – «Дослідно-експериментальне дослідження педагогічної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до запобігання і подолання девіантної поведінки військовослужбовців» – представлено зміст і методику дослідно-експериментальної роботи, результати експериментальної перевірки дієвості педагогічних умов та реалізації комплексної цільової програми підвищення ефективності педагогічної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до роботи з запобігання і подолання девіантної поведінки військовослужбовців.

Урахування запропонованих педагогічних умов, дозволило розробити комплексну цільову програму підвищення ефективності педагогічної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до запобігання і подолання девіантної поведінки військовослужбовців та реалізувати її.

Програму було складено на основі системи заходів щодо педагогічної підготовки курсантів військових ВВНЗ до майбутньої роботи із запобігання і подолання девіантної поведінки підлеглих з урахуванням характеристики педагогічно доцільної превентивної діяльності офіцерів. Комплексна цільова програма призначена для забезпечення цілеспрямованої теоретичної та практичної підготовки курсантів до майбутньої превентивної педагогічної діяльності в підрозділах ДПСУ. Основними завданнями програми було: забезпечення організації підготовки курсантів до майбутньої роботи із запобігання і подолання девіантної поведінки військовослужбовців; оптимізація змісту і методики підготовки курсантів до майбутньої превентивної педагогічно діяльності; відпрацювання алгоритму і системи заходів щодо підготовки курсантів до майбутньої роботи з військовослужбовцями схильними до девіантної поведінки.

Під час експериментальної роботи було конкретизовано критерії та рівні оцінки ефективності педагогічної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до запобігання і подолання девіантної поведінки військовослужбовців, за якими можна робити висновки про зміни в експериментальній групі курсантів, а саме: цільовий, діяльнісний, змістовий, організаційний, результативний. Цільовий критерій характеризується розробленою у ВВНЗ системою цілей підготовки курсантів до майбутньої педагогічної превентивної діяльності, що їх усвідомлено сприймають і реалізують всі учасники навчального процесу. Діяльнісний критерій визначає характер міжособистісних взаємин в різних колективах, а також між викладачами і курсантами ВВНЗ в процесі підготовки курсантів до майбутньої роботи із запобігання і подолання девіантної поведінки військовослужбовців. Змістовий критерій відображає представленість у педагогічній підготовці знань, навичок і умінь, що забезпечують готовність курсантів до майбутньої превентивної педагогічної діяльності. Організаційний критерій передбачає розробленість у ВВНЗ спеціальної методики щодо підготовки курсантів до майбутньої превентивної діяльності або її окремих елементів. Результативний критерій містить дані про ступінь досягнення мети і завдань підготовки курсантів ВВНЗ до майбутньої роботи щодо запобігання і подолання девіантної поведінки військовослужбовців.

Проведений педагогічний експеримент показав, що готовність курсантів до майбутньої роботи з військовослужбовцями, які мають відхилення у поведінці, може виявлятися на трьох рівнях: високий, достатній і низький.

Високий рівень характеризується тим, що розроблено різні види цілей які представлено в нормативних документах; підготовка до превентивної діяльності здійснюється на основі спеціальної педагогічної методики; міжпредметні зв’язки встановлені; у курсантів сформовані усебічна готовність до майбутньої педагогічної діяльності з військовослужбовцями, які мають відхилення у поведінці; є необхідні знання з превентивної педагогіки, сформовані навички та уміння вирішення різних превентивних завдань.

Достатній рівень педагогічної готовності курсантів до превентивної педагогічної діяльності характеризується тим, що розроблені лише окремі цілі, компоненти функціонують роз’єднано; мотивація курсантів до цього виду діяльності недостатня; у навчально-виховному процесі реалізовані лише окремі елементи методики підготовки до превентивної педагогічної діяльності; сформована переважно загальна готовність до превентивної педагогічної роботи, меншою мірою – ситуативна.

Низький рівень готовності курсантів до роботи щодо запобігання і подолання девіантної поведінки у військовослужбовців характеризується невизначеністю зазначених ознак, а результатом підготовки курсантів є лише накопичення ними початкового досвіду педагогічної діяльності, спрямованої на запобігання і подолання девіантної поведінки у військовослужбовців.

Після визначення початкових значень готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до превентивної педагогічної діяльності було розпочато безпосередню експериментальну роботу. На цьому етапі групи були практично рівнозначні за показниками. Експеримент полягав у тому, що в ЕГ впроваджувалась комплексна цільова програма підготовки курсантів до превентивної діяльності та педагогічні умови, які забезпечували її дієвість. Для цього з ними проводили комплекс заходів, що передбачав отримання педагогічних знань, вироблення та формування навичок превентивної діяльності, умінь аналізувати свої дії і результати процесу профілактики та перевиховання.