УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНИМ КАПІТАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ

Краткое содержание

Актуальність теми. Більшість акціонерних підприємств в агропромисловому виробництві на сучасному етапі демонструють фінансову нестабільність, низьку ефективність використання акціонерного та позиченого капіталу, практично не реалізують свій потенціал на фондовому ринку та досить рідко здійснюють повторні емісії акцій з метою залучення додаткових інвестицій.

Основною причиною такої ситуації є низький рівень фінансового менеджменту, відсутність фінансового планування та недосконалість методик управління капіталом, які пропонуються вітчизняною фінансовою наукою для практичного використання.

Одним з найбільш дискусійних у сучасному фінансовому менеджменті є питання управління  капіталом, які ґрунтуються  на  різнопланових концептуальних підходах  зарубіжних  вчених  –  Р. Брейлі,  Ю. Брігхема,  Дж. Ваховича,  Д. Гарнера,

Л. Гапенськи,   А. Гропеллі,    А. Кінга,   Л. Крушвіца,    М. Майєрса,    Ф. Модільяні,

М. Міллера, Е. Нікбахта, Р. Оуєна, Ф. Лі Ченга, Дж. Фіннерті, В. Хорна, Р. Холта та ін.

Вітчизняна фінансова наука немає нині системного підходу до вирішення питань управління формуванням та ефективним використанням акціонерного капіталу в агропромисловому виробництві.

Серед відомих українських та російських вчених в галузі менеджменту акціонерного капіталу найбільш ґрунтовні праці написали В.Андрійчук, О.Ареф’єва, І. Бланк,І. Балабанов,  М. Берзон,  В. Бочаров,  М. Грідчина,  О.Іванов,   В. Ковальов,

О. Мендрул, Є. Мних, Ю. Петруня, О. Поддєрьогін, В. Суторміна, Е.Стоянова та ін. Проте теоретичні наробки цих науковців ґрунтуються в основному  на здобутках зарубіжних вчених, які розраховані на розвинутий фондовий ринок та сталі умови  розвитку економіки.

Оригінальні наукові підходи до управління капіталом підприємств окремих галузей  запропонували  вітчизняні  науковці  А. Білоченко, С. Галузинський, О.Єранкін,

Е. Камілова, Г. Куліш, В. Суржик, О. Ярощук та ін.

Разом з тим, окремі наукові питання щодо конкретизації економічного змісту фінансового механізму управління капіталом, обґрунтування методики вартісної оцінки капіталу в умовах неефективно працюючого фондового ринку, удосконалення методичних підходів до прогнозування потреби в додатковому капіталі та можливостей оптимізації його структури з врахуванням факторів зовнішнього впливу, ризиків операційної та фінансової діяльності, потребують подальшого дослідження. Наукове та практичне значення вирішення окреслених наукових завдань визначають актуальність обраної теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі податкової та страхової справи відповідно до плану науково-дослідних робіт Навчально-наукового інституту бізнесу Національного університету біоресурсів і природокористування України, і є складовою частиною теми дослідження: „Теоретичні та методичні засади удосконалення форм господарювання, економічного механізму, інфраструктури ринку в агропромисловому виробництві та розвитку сільських територій” (номер державної реєстрації 0101U003619).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретичних засад управління капіталом акціонерних підприємств, розробка методичних та практичних рекомендацій для підвищення ефективності його використання агропромисловими підприємствами та збільшення доходів акціонерів.

Для досягнення визначеної мети були поставлені та вирішені такі наукові завдання:

– поглибити сутність фінансових категорій „капітал” та „акціонерний капітал”, систематизувати та доповнити  класифікаційні ознаки капіталу;

– уточнити зміст фінансового механізму управління капіталом акціонерних товариств;

– узагальнити методологічні  підходи  до управління  капіталом та обґрунтувати  зв’язок структури капіталу з ринковою вартістю підприємства;

– оцінити ефективність управління капіталом акціонерних молокопереробних підприємств та обґрунтувати критерій мотивації праці менеджерів;

– уточнити методичний підхід до визначення ціни власного капіталу;

– обґрунтувати критерії оптимізації цільової структури капіталу акціонерних підприємств;

– розробити пропозиції щодо формування емісійної і дивідендної політики акціонерних підприємств;

– побудувати імітаційну модель, яка дозволяє удосконалити алгоритм прогнозування потреби підприємства в зовнішньому фінансуванні та управляти процесом оптимізації цільової структури капіталу акціонерного підприємства з врахуванням операційних та фінансових ризиків.

Об’єктом дослідження є процес управління операційною та фінансовою діяльністю акціонерних агропромислових підприємств.

Поглиблені дослідження проводились на матеріалах акціонерних молокопереробних підприємств Київської, Вінницької, Полтавської та Черкаської областей.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних засад, методичних та практичних розробок з фінансового менеджменту  капіталу акціонерних товариств в агропромисловому виробництві.

Методи дослідження. Для наукового  вирішення поставлених завдань використовувалися загальнонаукові та методи економічних наук. Методи аналізу і синтезу, індукції та дедукції використовувалися для виявлення та узагальнення теоретико-методичних підходів до управління  капіталом, визначення змісту фінансового менеджменту капіталу акціонерних товариств; методи конкретизації й аналогії – для уточнення та доповнення понятійного апарату акціонерного капіталу; монографічний метод – для вивчення діяльності окремих молокозаводів; метод статистичних групувань для виявлення тенденцій у формуванні та використанні капіталу; методи трендового аналізу – для прогнозування потреби в капіталі; методи факторного та кореляційно-регресійного аналізу – для виявлення найбільш суттєвих чинників впливу на рентабельність власного капіталу, при визначені планової потреби в зовнішньому капіталі; дисперсійного аналізу – для оптимізації рівня прибутковості капіталу та операційно-фінансових ризиків; імітаційного моделю-вання – для формування цільової структури капіталу.

Інформаційна база наукового дослідження ґрунтується на статистичних матеріалах Державного комітету статистики України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, даних фінансової звітності акціонерних молоко-переробних підприємств Київської, Вінницької, Полтавської та Черкаської областей, нормативно-законодавчій базі, даних офіційних сайтів Верховної Ради України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Національного банку України, наукових працях вітчизняних і зарубіжних вчених з питань фінансового менеджменту капіталу акціонерних товариств, результатах власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретичних, удосконаленні методичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення фінансового менеджменту капіталу акціонерних підприємств в агропромисловому виробництві.

Основними результатами дослідження, що визначають їх наукову новизну, і виносяться на захист є:

вперше:

– запропоновано методичний підхід щодо оцінювання ефективності управління власним капіталом акціонерного товариства, який виражається позитивною різницею рентабельності та ціни власного капіталу, що досягаються застосуванням кваліфікованого менеджменту, та слугує критерієм мотивації праці управлінського персоналу (С.9–10);

удосконалено:

– методичний підхід до визначення ціни власного капіталу, який полягає у обґрунтуванні доцільності її розрахунку кумулятивним методом з використанням  в якості мінімальної норми прибутку депозитної ставки банків у національній валюті , скоригованої на інфляційну премію (С.9);

– алгоритм управління капіталом в прогнозованому періоді та імітаційну модель формування цільової структури капіталу, яка дозволяє визначити діапазон залученого капіталу, в якому  досягається оптимальне співвідношення між доходністю власного капіталу акціонерів та операційно-фінансовим ризиком, та дає можливість управляти цим процесом з врахуванням зміни факторів (С.11-13);

методики формування емісійної політики молокопереробного підприємства залежно від рівня його капіталізації, обсягів виробництва продукції, інвестиційної привабливості і популярності за торговими брендами та дивідендної політики з врахуванням ефективності  використання власного капіталу (С.11, 13);

набули подальшого розвитку:

– визначення суті капіталу, в якому враховано його двоїстий характер як джерела фінансового забезпечення підприємства та інвестиційного ресурсу, включення якого до економічного кругообороту в товарній, грошовій та інтелектуальній формах забезпечує його зростання (С.5);

– систематизація класифікаційних ознак капіталу з позицій його формування та використання, що відповідає вимогам фінансового менеджменту капіталу, та доповнено за формою інвестування людський капітал, за формою прояву в обороті – інтелектуальний капітал з метою врахування їх ролі в ефективному управлінні капіталом (С.5);

– поняття акціонерного капіталу в частині виділення його особливої ознаки – делегування акціонерами функцій управління і розпорядження капіталом професійним менеджерам, які через механізм адекватної мотивації їх праці зобов’язані забезпечити отримання прибутку акціонерами від функціонування його в реальній та фіктивній формах (С.6);

– зміст фінансового менеджменту акціонерного капіталу, як складової корпо-ративного управління, що є процесом прийняття і реалізації управлінських рішень за допомогою запропонованого фінансового механізму з метою максимізації ринкової вартості підприємства та доходів акціонерів (С.6–7);

– обгрунтування доцільності використання в якості критеріїв оптимізації структури капіталу коефіцієнта збільшення ринкової вартості та показника приросту економічної доданої вартості підприємства, які дозволяють виявити зв’язок структури капіталу, його ціни, прибутковості та ринкової вартості підприємства (С.12).

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні запропонованих автором методичних підходів та практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності управління акціонерним капіталом агропромислових підприємств і пропозицій щодо внесення змін до нормативно-законодавчих актів.

Запропоновані рекомендації теоретичного, методичного та практичного харак-теру прийняті до впровадження Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку і використані при підготовці пропозицій щодо стратегічних напрямів розвитку фондового ринку та удосконалення державної політики у сфері корпоративного управління (довідка №11-31-01-08 від 21.01.2008р.), у ВАТ „Яготинський маслозавод” Київської області при плануванні  потреби в додаткових джерелах зовнішнього фінансування та оптимізації цільової структури капіталу, обґрунтуванні емісійної політики та проведенні емісії облігацій в 2007 році (довідка № 159 від 25.03.2008 р).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею автора. Висунуті на захист положення  теоретичного, методичного та практичного характеру щодо удосконалення управління капіталом акціонерних підприємств в агропромисловому виробництві розроблені здобувачем особисто та викладені в одноосібних друкованих наукових працях.

Апробація результатів дисертації. Результати та основні наукові положення, що виносяться на захист, доповідалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Розвиток аграрного ринку та продовольча безпека України” (м.Київ, Національний аграрний університет, 8–9 квітня 2005 р.); міжнародній науково-практичній  конференції  „Проблемы    развития   финансовой   системы   Украины”,

(м. Сімферополь,  Таврійський  національний  університет  ім. І. Вернадського, 15–17 березня 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Концептуальні напрями стратегічного розвитку нової аграрної політики України” (м. Луганськ, Луганський національний аграрний університет, 11–12 травня 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Економічні проблеми сільськогоподарського виробництва в контексті забезпечення продовольчої безпеки держави”(м. Кам’янець-Подільський, Подільський державний аграрно-технічний університет, 18–19 травня 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Євроінтеграція та конкурентоспро-можність продукції агропромислового комплексу України (м. Київ, Національний аграрний університет, 5–6 жовтня 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених „Напрямки реструктуризації АПК регіону в умовах ринку” (м. Вінниця, Вінницький державний університет, 16–17 жовтня 2008 р.), міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми розвитку обліку, аудиту, фінансів і менеджменту в агропромисловому виробництві України” (м. Харків,  Харківський   національний   аграрний   університет   ім. В.В. Докучаєва,

20-21 листопада 2008 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані в 9 наукових працях загальним обсягом 2,35 друк. арк., в тому числі у фахових виданнях 7 одноосібних праць обсягом 2,1 друк. арк. і 2 у матеріалах конференцій обсягом 0,25 друк. арк..

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел, який включає 211 найменувань. Основний зміст дослідження викладено на 206 сторінках комп’ютерного тексту. Робота містить 55 таблиць, 8 рисунків та 14 додатків.