ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ І МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, сформульовано мету і гіпотезу дослідження та відповідно завдання, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, а також викладено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, публікації і структуру дисертації.

У першому розділі – «Теоретичні засади професійної підготовки фахівців економічного профілю у вищих навчальних закладах» – представлено ретроспективний аналіз історичного досвіду й основних етапів розвитку вищої економічної освіти; проаналізовано теоретичну розробленість проблеми професійної підготовки фахівців економічного профілю в педагогічній теорії; виявлено сучасний стан професійного спрямування вивчення фундаментальних дисциплін у практичній діяльності вищих навчальних закладів; здійснено уточнення понять: «зміст освіти», «якість освіти», «професійна підготовка».

Ретроспективний аналіз показав, що перспективи розвитку сучасної професійної освіти необхідно розглядати, враховуючи історичний досвід. Без вивчення історичного минулого як педагогічного явища не можуть бути глибоко осмислені питання вдосконалення форм і методів навчання і виховання, не можна визначити напрями реформування системи підготовки майбутніх фахівців
(Г.Г. Єфименко, В.М. Красніков, І.К. Лебедєв, Є.Є. Осовський та ін.). 

У результаті вивчення теоретичної розробленості проблеми професійної підготовки фахівців економічного профілю у педагогічній теорії виявлено, що подальший розвиток та удосконалення професійної освіти перебуває в прямій залежності від впливу соціальних умов; з'ясовано, що основою професійної підготовки є зміст освіти; визначено низку невирішених питань сучасної практики професійної підготовки, що потребують наукових досліджень, зокрема: професійне спрямування навчання; створення умов формування інтересу і потреб до майбутньої професійної діяльності; розвиток професійно-значущих якостей; упровадження педагогічних інновацій, спрямованих на реалізацію мети і завдань професійної підготовки. З огляду на це, обгрунтовано гостру необхідність суттєвого підвищення ефективності професійної підготовки сучасного економіста відповідно до зміни пріоритетів у змісті його роботи. В межах дослідження зміст професійної підготовки фахівця економічного профілю розглядається як відображення взаємозв’язку між вимогами суспільства і ринку праці до професійних знань, умінь і навичок та економічною освітою, який повинен вивести фахівця на світовий рівень акредитації, а якість професійної підготовки – як готовність випускника до майбутньої різнопланової й багатоаспектної професійної діяльності (Л.П. Гусак, Т.В. Крилова, О.В. Левчук, Л.І. Нічуговська, Т.Б. Поясок та ін.). З'ясовано, що фахівець економічного профілю успішно працюватиме та буде конкурентоздатним, коли матиме високий рівень економічної освіти, складовою частиною якої є математична підготовка
(Г.М. Булдик, Н.М. Самарук, С.М. Тарасова та ін). У зв’язку з цим, установлено, що важливим чинником формування математичної підготовки майбутнього економіста є якісна підготовка з теорії ймовірностей і математичної статистики, бо саме економіка більш за все використовує ймовірнісно-статистичні методи, а грунтовні знання та вміння застосовувати ймовірнісно-статистичний апарат до економічних розрахунків, аналізу та прогнозу закладає основи успішного засвоєння дисциплін економічного циклу (І.В. Бушуєва, В.В. Глухов,
М.О. Захарченко, А.В. Литвиненко та ін.).

Аналіз сучасної практики професійного спрямування навчання майбутніх фахівців економічного профілю у процесі вивчення фундаментальних дисциплін висвітлив низку недоліків, а саме: невиправдана формалізація навчального матеріалу, відсутність урахування сучасних потреб спеціалізації і виробництва, слабкі навички використання математичних методів під час вивчення економічних дисциплін; недостатнє розуміння значущості математичних знань для професійної практичної діяльності тощо. Виходячи з цього, обгрунтовано необхідність професійного спрямування навчання фундаментальних дисциплін, зокрема теорії ймовірностей і математичної статистики, відповідно до мети і завдань професійної підготовки; доведена можливість посилення інтеграційних процесів; розкрито дидактичні умови реалізації інтеграції: спільна мета і завдання навчально-виховного процесу, подолання розрізненості економіко-математичних знань, комплексне використання організаційного, навчально-методичного і матеріально-технічного забезпечення, уніфікованість термінологічної системи.

У другому розділі – «Спрямування змісту, форм, методів та технологій навчання теорії ймовірностей і математичної статистики на реалізацію мети і завдань професійної підготовки майбутніх економістів» – визначено зміст навчання фахівців економічного профілю з теорії ймовірностей і математичної статистики відповідно до мети і завдань професійної підготовки; висвітлено доцільні методи, форми та технології реалізації професійно спрямованого навчання на лекційних і практичних заняттях; розкрито педагогічні можливості використання прикладних задач у процесі професійної підготовки; обгрунтовано педагогічні умови ефективної організації контролю навчання; з’ясовано психолого-педагогічні засади формування професійно-значущих якостей майбутнього економіста.

Результати дослідження показали, що значну роль у розвитку професійно-значущих якостей відіграє розуміння мотивації навчально-пізнавальної діяльності та створення відповідної ціннісно-мотиваційної сфери. Аналіз наукової літератури свідчить про те, що немає єдиної педагогічної думки щодо класифікації професійних мотивацій (І.Г. Герасимова, І.В. Зайцева, О.Г. Сергієнко,
С.О. Сисоєва та ін). Згідно з авторською позицією, професійні мотивації можна розподілити за факторами впливу на психологічні та соціально-психологічні. До психологічних віднесено об’єктивні, тобто вікові, типологічні та суб’єктивні; до соціально-психологічних – фактори, що характеризують виховне і професійне середовище особистості. Виходячи з цього, до складу умов формування професійної мотивації можна включити як психологічні, так і соціально-психологічні фактори. Підтверджено, що формування особистості майбутнього фахівця забезпечується цілісністю педагогічного процесу, який розглядається як єдність духовно-особистісних, соціально-психологічних компонентів навчання і виховання (Л.О. Данильчук, І.А. Зязюн, Н.Г. Ничкало та ін.). Згідно з цим розроблено модель технології формування професійно-значущих якостей, що передбачає створення педагогічних умов для активної навчально-пізнавальної діяльності студентів, розвитку їх логічного мислення, творчіх здібностей, інтелекту тощо.

У межах дослідження згідно з метою і завданнями математичної підготовки бакалавра економічного профілю визначено зміст навчання теорії ймовірностей і математичної статистики та вимоги, які передбачають систему теоретичних знань, практичних умінь і навичок, необхідних для подальшої професійної діяльності, а саме: вміти застосовувати ймовірнісно-статистичний апарат до розв’язання економічних проблем; аналізувати та науково обґрунтовувати ймовірнісно-статистичні результати економічних розрахунків; використовувати сучасну комп’ютерну підтримку в процесі дослідження та моделювання економічних процесів; мати достатній рівень розвитку математичної інтуіції, логічного мислення та творчих здібностей для майбутньої багатоаспектної практичної діяльності в умовах конкуренції. Оновлений зміст навчальної дисципліни відображено в розробленій робочій програмі, яка врахувала всі аспекти, пов'язані зі змінами навчального плану.

З’ясування педагогічних засад підвищення ефективності професійної підготовки показало, що одним із напрямів удосконалення навчально-виховного процесу є наполегливий пошук і створення навчальних технологій на принципово новій основі, які допоможуть перейти до більш ефективної системи професійної підготовки майбутніх фахівців (Р.С. Гуревич, Н.В. Захарченко, Т.В. Качеровська, Л.Л. Петльована, І.А. Сенча, О.І. Скафа, О.Г. Смілянець та ін.). У зв’язку з цим встановлено, що основою для створення нових технологій освіти мають бути традиційні навчальні системи, потенціал яких є досить потужним і завжди буде базовим у навчанні математики, а розширення їх педагогічних можливостей повинно зумовлювати впровадження інновацій, які передбачають включення студентів у всі види інтелектуальної і практичної діяльності. Виходячи з цього визначено перспективні технології підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців економічного профілю у процесі навчання теорії ймовірностей і математичної статистики.

За результатами педагогічного експерименту доведено, що ефективність процесу вивчення теоретичних основ дисципліни підвищується, якщо надавати перевагу концептуально-аналітичним та проблемним лекціям, елементами яких є колективне дослідження і аналіз конкретних ситуацій; лекції інформативного характеру втратили своє виняткове значення. Виявлено, що застосування якісно нових прийомів активізації розумової діяльності студентів, наприклад, створення інформаційного розриву, висловлювання протилежних думок, діалогічне спілкування, забезпечує розвиток аналітичного мислення та формує тісний зв'язок теорії з практикою.

У дисертаційній роботі доведено, що організація практичних занять з теорії ймовірностей і математичної статистики має свою специфіку. В сучасному розумінні, згідно з авторською думкою, – це комплексне заняття, що передбачає виступи студентів з мінірефератами, проведення навчальних ділових ігор, упровадження методів колективної роботи: раунд, мозковий штурм, робота в парах (відкритих, закритих, у формі піраміди), методів самостійної роботи (наприклад, виконання навчального творчого проекту) тощо. Грунтовно розкрито педагогічну доцільність застосування комп'ютерних технологій у процесі навчання теорії ймовірностей і математичної статистики майбутніх фахівців економічного профілю. Встановлено, що самостійна робота студентів, яка складає 2/3 навчального часу, має бути спрямованою на розширення професійного світогляду, розвиток професійного мислення, формування вмінь здобувати професійні знання та орієнтуватися в інформаційному просторі
(С.М. Кустовський, І.В. Мороз та ін.).

Пошук напрямів удосконалення якості професійної підготовки студентів економічних спеціальностей при навчанні теорії ймовірностей і математичної статистики визначив ефективність використання в навчально-виховному процесі професійно спрямованих задач (Н.В. Ванжа, Т.С. Клебанова, О.Г. Фомкіна та ін.). Під професійно спрямованою задачею розуміємо ймовірнісно-статистичну задачу, фабула якої розкриває можливості ймовірнісно-статистичного аналізу економічної реальності, знайомить з формами застосування результатів дослідження в організації й управлінні сучасного виробництва, у сфері обслуговування, банківській діяльності тощо. Доведено, що розв'язування професійно спрямованих задач сприяє підвищенню мотивації навчання, розвитку професійного мислення та перетворює навчання в творчий процес з глибоким осмисленням і усвідомленням матеріалу, який вивчається.

За результатами дослідження встановлено, що педагогічний контроль – це поняття багатоаспектне, яке треба розглядати в єдності: і як засіб перевірки й оцінювання результатів навчання, і як засіб обліку якості знань, умінь та навичок, і як систематичний цілеспрямований процес здійснення зворотного зв’язку «студент – викладач», і як педагогічну систему, що дозволяє оцінити динаміку формування професійної готовності кожного студента, вносячи при цьому необхідне коректування в навчально-виховний процес (Н.М. Байдацька,
В.А. Козаков, А.О. Лігоцький, Ю.О. Палант та ін.). З'ясовано, що впровадження якісно нових форм, методів і засобів контролю знань дозволяє підвищити ефективність засвоєння навчального матеріалу, формувати мотивації навчання та потреби до самовдосконалення, створювати умови для розвитку професійно-значущих якостей.

Для забезпечення теоретичної та методичної готовності викладачів до впровадження професійно спрямованого навчання теорії ймовірностей і математичної статистики та педагогічних інновацій розроблено й апробовано навчальний посібник «Збірник задач з теорії ймовірностей для студентів економічних спеціальностей»; методичні посібники: «Розробка творчого проекту з випереджаючими завданнями», «Розробка навчальної ділової гри», «Елементи математичної статистики з використанням програмного засобу GRAN1», «Методичні аспекти системи контролю як засобу управління навчальним процесом в умовах особистісно орієнтованого навчання».

У третьому розділі – «Організація і результати педагогічного експерименту» – визначено рівні, критерії та показники ефективності реалізації мети і завдань професійної підготовки у процесі навчання фундаментальних дисциплін; описано етапи й методику проведення педагогічного експерименту, викладено добуті в процесі дослідження статистичні дані, проведено їх обробку й аналіз.

В основу оцінювання ефективності реалізації мети і завдань професійної підготовки у процесі навчання фундаментальних дисциплін покладено припущення того, що критеріями, достатніми для визначення сформованості професійної готовності майбутнього фахівця економічного профілю, є такі: критерій успішності, який відображає рівень сформованості професійних знань, практичних умінь і навичок; критерій мотиваційної готовності, який показує рівень сформованості інтересу і потреб до майбутньої професійної діяльності; критерій професійного розвитку, який розкриває рівень сформованості професійно-значущих якостей майбутнього фахівця. Обгрунтовано показники, що характеризують зміст кожного критерію. Розкрито сутність рівнів прояву критеріїв сформованості професійної готовності майбутніх економістів до різнопланової і багатоаспектної роботи фахівця економічного профілю в умовах конкуренції ринку праці.

Основним методом перевірки висунутої гіпотези і дослідження ефективності реалізації мети і завдань професійної підготовки студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів до практичної діяльності був педагогічний експеримент, який проводився в умовах навчально-виховного процесу під час викладання курсу «Теорія ймовірностей і математична статистика». Педагогічний експеримент проводився на базі Донецького національного університету, Донецького національного університету економіки і торгівлі, Дніпродзержинського державного технічного університету, Горлівського інституту автомобільного транспорту, Української інженерно-педагогічної академії. Базою для експериментального дослідження було обрано спеціальності: «Економіка підприємства», «Банківська справа», «Міжнародна економіка», «Фінанси», «Облік і аудит», «Маркетинг», «Управління персоналом і економіка праці».

Експериментальне дослідження включало три основні етапи, кожний з яких мав свою специфіку. На першому етапі, діагностичному, вивчався сучасний стан професійної підготовки майбутніх економістів до практичної діяльності; аналізувалася навчальна документація, зокрема навчальні плани підготовки студентів економічних спеціальностей у вищих навчальних закладах у контексті проблеми дослідження. На другому етапі, пошуково-експериментальному, впроваджено професійно спрямоване навчання теорії ймовірностей і математичної статистики на економічних факультетах у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації, розроблено і втілено в навчальний процес робочу програму з курсу «Теорія ймовірностей і математична статистика», збірник задач,  методичні посібники для викладачів і студентів економічних спеціальностей. На третьому етапі, корекційно-аналітичному, проведено аналіз одержаних результатів реалізації мети і завдань професійної підготовки майбутніх економістів у процесі навчання теорії ймовірностей і математичної статистики.

Для проведення педагогічного експерименту було здійснено відбір і модифікацію методик, а саме: О.Г. Сергієнко (методика КМ – оцінка мотивації досягнень; методика виявлення мотивів вибору професії; картка контролю за розвитком психологічної професійної компетентності; тест-анкета для визначення здатності до самоосвіти і саморозвитку особистості; опитувальник КОС – оцінка комунікативних і організаторських схильностей; тест «Рівень емпатії» – оцінка міжособової професійної взаємодії); Т.І. Ільїної (методика для визначення мотивацій навчання у вузі); Є.П. Ільїної, Н.О. Курдюкової (методика орієнтована на вивчення мотивацій навчально-пізнавальної діяльності студентів);
Г.Н. Казанцева (методика з’ясування інтересу до дисципліни);  В.І. Селіванова (опитувальник для одержання зведень, що характеризують вольову активність випробуваного); С.С. Бубнова (методика діагностики  індивідуальної структури ціннісних орієнтацій особистості); Ю.М. Орлова (методика з’ясування потреби особистості в комунікації; методика виявлення мотивів до влади);
Т.О. Сцустровой (егоцентричний асоциативний тест на виявлення спрямованості особистості в системі соціальних відношень); Л.Н. Кабардової (опитувальник професійної готовності); розроблено анкети для опитування викладачів з метою визначення кола проблем щодо організації професійної підготовки економістів, стану формування мотивацій навчання, розвитку професійно-значущих якостей майбутнього фахівця, професійно спрямованого навчально-методичного забезпечення; для студентів з метою визначення мотиваційної готовності, мотивів вибору професії, психологічної професійної компетентності, здатності до самовдосконалення.

Кількісний аналіз рівнів сформованості професійної готовності майбутнього фахівця економічного профілю здійснювали за допомогою обчислення коефіцієнта особистісного професійного розвитку; коефіцієнта сформованості навчальної мотивації; коефіцієнта сформованості теоретичних знань, практичних умінь і навичок. Рівень сформованості мотивації навчання в експериментальних (ЕГ) групах зріс на 48,14%, у контрольних (КГ) групах – на 21, 36%; рівень сформованості професійно-значуших якостей в ЕГ – на 44,52%, у КГ – на 20, 82%; рівень успішності в ЕГ – на 35,72%, у КГ – на 18, 15%. Оцінювання рівнів сформованості професійної готовності майбутніх фахівців проводили методом незалежних експертів. Аналіз показників оцінювання сприяв здійсненню педагогічного управління формуванням професійної готовності студентів і надав можливості вносити відповідні корективи у навчально-виховний процес.

Для перевірки основних положень дослідження була сформульована гіпотеза про відсутність впливу впровадженого в експерименті професійного спрямування навчання на ефективність підготовки студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів до практичної діяльності. Сформульовану гіпотезу перевіряли за допомогою критерія згоди Пірсона . Одержане значення критерія згоди () стало підставою для відхилення сформульованої гіпотези і прийняття альтернативної гіпотези про позитивний вплив професійно спрямованого навчання на підвищення ефективності фундаментальної підготовки та формування професійної готовності фахівців економічних спеціальностей вищих навчальних закладів до практичної діяльності в умовах ринку праці.

Аналіз результатів педагогічного експерименту показав, що спрямування змісту, форм, методів і технологій навчання теорії ймовірностей і математичної статистики на реалізацію мети і завдань професійної підготовки майбутніх економістів зумовило перерозподіл студентів за рівнями навчальних досягнень, а саме: перехід значної кількості студентів експериментальних груп на більш високі рівні успішності. В експериментальних групах: змінились розуміння й уявлення студентів щодо значущості прикладного аспекту ймовірнісно-статистичних методів у майбутній професійній діяльності; значно поліпшились показники успішності з теорії ймовірностей і математичної статистики та дисциплін економічного циклу; поширилися вміння студентів у використанні ймовірнісно-статистичного апарата; посилилась мотивація навчально-пізнавальної діяльності студентів; зріс показник прагнення студентів до самовдосконалення та професійного розвитку. В контрольних групах змін майже не відбулося.

Одержані результати дисертаційного дослідження дають підставу вважати, що вихідна методологія правильна, мета досягнута, поставлені завдання розв'язані.