ФОРМУВАННЯ ГУМАНІСТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь дослідженості проблеми, сформульовано об’єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання роботи, описано теоретико-методологічну основу й охарактеризовано методи дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення роботи, наведено інформацію щодо апробації та впровадження отриманих результатів.

У першому розділі „Теоретичні аспекти формування гуманістичних цінностей майбутніх учителів” здійснено аналіз проблеми формування цінностей особистості в історико-генетичному аспекті, уточнено сутність гуманістичних цінностей, сутність, структурно-ієрархічну будову системи гуманістичних цінностей учителя, наведено перелік базових гуманістичних цінностей особистості вчителя, уточнено ознаки гуманістичної спрямованості літературного твору та можливості зарубіжної літератури у формуванні гуманістичних цінностей майбутніх учителів-словесників.

Аналіз проблеми формування ціннісної системи особистості в історико-генетичному аспекті засвідчив, що перші звернення до аксіологічної сфери особистості мають місце ще за часів первісної людини, коли цінності фіксували споріднені смисли та були своєрідним поясненням загадкових для людини фактів і явищ навколишньої дійсності. В епоху античного світу виникають перші антропологічні концепції (Сократ, Аристотель, Цицерон та ін.), що згодом стануть основою принципів антропоцентризму та гуманізму епохи Відродження (Б. да Монтеманьо, Ф. Петрарка, В. да Фельтре та ін.). Ідеї наближення ціннісної системи до потреб, інтересів та нахилів окремої особистості знаходять своє продовження в концепціях учених першої половини ХVII ст. (Б. Спіноза та ін.) і Просвітництва (І. Кант, Дж. Локк та ін.) і призводять до виникнення у ХХ столітті так званої реформаторської педагогіки (М. Монтессорі, С. Френе та ін.), основним принципом якої був гармонійний розвиток людини на принципах гуманізму та людської свободи.

Сутність поняття „гуманістичні цінності” розглядається шляхом аналізу змісту його базових категорій – „гуманність” та „цінність”. Аналіз поглядів учених (Р. Овчарова, І. Тимощук, М. Ткаченко та ін.) засвідчив, що переважна більшість науковців розглядає „гуманність” як  спрямованість на ставлення до людини як до найвищої цінності. Натомість, у науковій літературі не існує єдиного погляду на сутність категорії „цінність”. Незважаючи на неоднозначність трактувань ученими (С. Анісімов, В. Василенко, А. Гулига, О. Дробницький, М. Кузнецов, В. Тугаринов та ін.) її сутності, науковці наголошують на значущості як провідній ознаці „цінності”. 

Поняття „гуманістичні цінності” в дисертаційному дослідженні отримує наукове трактування як сукупність  значущих ідей, норм, принципів та ідеалів суспільної та особистої діяльності, які, виступаючи зразками добра, людяності, милосердя, визначають поведінку людини та покликані формувати усвідомлене, співчуваюче й виключно позитивне ставлення особистості до навколишньої дійсності. Система гуманістичних цінностей учителя визначається як складне особистісне утворення, що включає в себе сукупність значущих ідей, норм, принципів та ідеалів суспільної й особистої діяльності, які формують активну життєву позицію та позитивне ставлення до людини й навколишнього світу та спрямовані на творче перетворення навколишньої дійсності відповідно до принципів та ідей добра, людяності, милосердя.

Структурно-ієрархічна будова системи гуманістичних цінностей учителя представлена духовними, соціоцентричними та антропоцентричними цінностями. У якості структурного критерію було обрано сферу застосування (реалізації) гуманістичних цінностей учителя, а саме: життя людства, життя суспільства, життя особистості. Внутрішня будова системи гуманістичних цінностей учителя складається з мотиваційного (наявності стійкої потреби особистості в гуманістичних цінностях), гностичного (пізнання особистістю сутності гуманістичних цінностей), емоційного (переживання та „привласнення” особистістю гуманістичних цінностей) та поведінково-цільового компонентів (виявлення особистістю у своїй поведінці  набутого ціннісного досвіду та його спрямування на досягнення поставленої мети).

У контексті завдань з підготовки гуманістично зорієнтованої особистості майбутнього вчителя особливої актуальності набуває проблема визначення базових гуманістичних цінностей учителя, тобто цінностей, що визнаються всіма педагогами або переважною їх більшістю. До таких цінностей особистості вчителя було віднесено доброту, толерантність, людяність, громадянськість, свободу, чутливість, естетичність, альтруїзм, справедливість, креативність, моральність, пізнання.

Гуманістичний виховний потенціал літератури полягає в актуалізації прочитаного у сфері реального (література показує життя таким, яким воно є), сфері ідеального (література показує життя таким, яким воно має бути), сфері діяльнісного (література показує шляхи перетворення життя з такого, яким воно є, на таке, яким воно має бути). Ознаками гуманістичної спрямованості літературного твору виступають емоційна забарвленість (пробудження в читача емоцій, сприяння духовному очищенню), естетична спрямованість (формування читачем власного ціннісного ставлення до навколишньої дійсності), соціальна значущість (орієнтація твору на гуманістичні суспільні ідеали).

Можливості використання зарубіжної літератури як засобу формування гуманістичних цінностей майбутніх словесників полягають у розвитку гностичних здібностей учителя зарубіжної літератури (здатності розуміти сутність та характерні ознаки гуманістичних цінностей як основи європейської освітньої традиції), розвитку духовної та чуттєво-емоційної сфери педагога (підвищення інтересу до внутрішнього світу особистості, виникнення позитивних емоцій та досягнення духовного катарсису), гуманістичній орієнтації комунікативної сфери майбутнього вчителя зарубіжної літератури (здатності будувати процес спілкування з вихованцями й  колегами на принципах гуманізму, толерантності й поваги до особистості, що є особливо актуальним в умовах полікультурного виховання й організації процесу педагогічної взаємодії на засадах „діалогу культур”) і розвитку творчого потенціалу майбутнього вчителя-словесника (творчого втілення власних ідей, що з’явилися після ознайомлення з твором).

У другому розділі „Експериментальна перевірка педагогічних умов формування гуманістичних цінностей майбутніх учителів у процесі вивчення зарубіжної літератури” визначено критерії, показники та рівні сформованості гуманістичних цінностей майбутніх словесників, теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування гуманістичних цінностей майбутніх учителів зарубіжної літератури, проаналізовано сутність і результати педагогічного експерименту, розроблено методичні рекомендації з формування гуманістичних цінностей майбутніх учителів зарубіжної літератури в процесі фахової підготовки.

Проведення педагогічного експерименту вимагало визначення критеріїв та показників сформованості гуманістичних цінностей. Серед критеріїв сформованості було виділено такі: пізнання гуманістичних цінностей, спрямованість ціннісної системи та реалізація гуманістичних цінностей. Показниками пізнання особистістю гуманістичних цінностей виступають пасивно-споглядальне, активно-ситуативне,  активно-регулярне пізнання гуманістичних цінностей. Спрямованість ціннісної системи особистості характеризується „Я-спрямованістю”, „Ми-спрямованістю”, „Вони-спрямованістю”. Серед показників реалізації особистістю гуманістичних цінностей було виділено такі: емоційна,  логіко-гностична, поведінково-діяльнісна реалізація гуманістичних цінностей. Визначення критеріїв та показників сформованості гуманістичних цінностей дозволило здійснити змістове наповнення рівнів сформованості гуманістичних цінностей у майбутніх учителів зарубіжної літератури (низький, середній, високий). Низький рівень відзначається пасивно-споглядальним пізнанням гуманістичних цінностей, „Я-спрямованістю” ціннісної системи особистості, емоційною реалізацією гуманістичних цінностей. Середній рівень сформованості гуманістичних цінностей майбутніх учителів зарубіжної літератури передбачає активно-ситуативне пізнання гуманістичних цінностей, „Ми-спрямованість” ціннісної системи особистості, логіко-гностичну реалізацію гуманістичних цінностей. Високий рівень характеризується активно-регулярним пізнанням гуманістичних цінностей, „Вони-спрямованістю” ціннісної системи особистості, поведінково-діяльнісною реалізацією гуманістичних цінностей.  

У ході констатувального етапу педагогічного експерименту було встановлено, що лише від 10 % до 13 % студентів експериментальної та контрольної груп своїм життєвим орієнтиром обрали гуманістичні цінності. Результати контент-аналізу засвідчили, що чинні навчальні програми із зарубіжної літератури та значна частина наявної навчально-методичної літератури (В. Івашева, М. Самохвалов та ін.) орієнтовані виключно на інформативне забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів зарубіжної літератури. Натомість, формування гуманістичних цінностей майбутніх словесників здебільшого зумовлюється педагогічною позицією окремих викладачів.

У розділі теоретично обґрунтовано такі педагогічні умови формування гуманістичних цінностей майбутніх учителів зарубіжної літератури в процесі фахової підготовки: усвідомлення викладачем необхідності формування в майбутніх учителів гуманістичних цінностей; опора на актуальні потреби та проблеми студентської молоді; взаємодія викладача й студентів як співдослідників гуманістичних цінностей;  створення в навчально-виховному процесі ситуацій „Я-включення” майбутніх педагогів у ціннісне поле твору; формування в майбутніх учителів потреби в застосуванні досвіду, набутого в процесі вивчення зарубіжної літератури, для гуманізації суспільних відносин.

Доведено, що найбільш ефективними формами та методами експериментальної реалізації теоретично обґрунтованих педагогічних умов виступають: ретельний підбір викладачем навчального матеріалу (реалізується в процесі організації викладачем своєї роботи); засвоєння викладачем принципів гуманізму й основ аксіології (реалізація відбувається через забезпечення викладачів орієнтовною програмою формування гуманістичних цінностей майбутніх словесників та обговорення питання на засіданнях випускаючої кафедри); апелювання до проблематики твору в контексті потреб та інтересів студентської молоді (форма реалізації – питання та завдання, що передують читанню); проблемне вивчення літератури (форма реалізації – дискусія / диспут);  перенесення загальнолюдських гуманістичних цінностей твору на ситуацію „Я-існування” (форма реалізації – дискусія / диспут); творче осмислення майбутніми вчителями зарубіжної літератури гуманістичного ціннісного навантаження літературного твору, творча діяльність (методи реалізації – використання комплексу мистецтв, творчих завдань, ігрових технологій навчання); самостійна творча робота (форма реалізації – творчі роботи студентів на актуальну тематику сьогодення).

Реалізація педагогічних умов формування гуманістичних цінностей майбутніх учителів зарубіжної літератури здійснювалася, по-перше, у процесі вивчення студентами таких курсів, як: „Історія зарубіжної літератури. Середні Віки та Відродження”, „Історія зарубіжної літератури XVII – XVIII століть”, „Історія зарубіжної літератури ХІХ століття”, „Історія зарубіжної літератури ХХ століття”, „Історія англійської літератури”, „Література Англії та США”; та в процесі проходження студентами педагогічної практики. По-друге, експериментальна перевірка теоретично обґрунтованих педагогічних умов формування гуманістичних цінностей майбутніх учителів зарубіжної літератури відбувалася шляхом упровадження в навчально-виховний процес авторського спецкурсу „Humanity Fair” („Ярмарок гуманності”), що мав на меті не тільки поглиблене вивчення літературної спадщини Англії та США й забезпечення молоді відповідними фаховими знаннями з теорії та історії літератури, але й формування в студентів стійкого бажання до керування гуманістичними цінностями у своєму житті та професійній діяльності.

Шляхи використання зарубіжної літератури у формуванні гуманістично зорієнтованої особистості майбутнього словесника також було відображено в розробленому та впровадженому навчально-методичному посібнику „Гуманістичні цінності майбутніх учителів зарубіжної літератури: проблеми та шляхи формування”.

Застосування критерію Пірсона c² свідчить про статистично значущу різницю щодо сформованості гуманістичних цінностей (ГЦ) майбутніх учителів зарубіжної літератури в експериментальній та контрольній групах (див. табл. 1). Значущість зростання показників сформованості базових гуманістичних цінностей особистості вчителя в студентів експериментальної групи після формувального етапу педагогічного експерименту було підтверджено за допомогою t-критерію Стьюдента.