ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЦІННОСТЕЙ МАЙБУТНІХ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, гіпотезу, методи дисертаційного дослідження,  розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наведено відомості про апробацію та впровадження отриманих результатів дослідження.

У першому розділі – “Теоретичні питання формування професійних цінностей медичних сестер у процесі фахової підготовки” – на основі аналізу філософської, педагогічної, психологічної літератури з проблеми дослідження визначено основні підходи до визначення сутності поняття цінностей, розкрито значення формування професійних цінностей у професійному становленні майбутніх медсестер, схарактеризовано систему професійних цінностей медсестри, обґрунтовано педагогічні умови їх формування в процесі фахової підготовки.

Фахова підготовка майбутніх медичних сестер у вищому навчальному закладі входить до структури професійної підготовки і передбачає оволодіння студентами комплексом спеціальних знань з теорії та історії медицини. Доведено, що важливою складовою цієї підготовки є формування професійних цінностей, яке зумовлене демократизацією і гуманізацією всіх сфер суспільного життя.

Установлено, що в наукових працях поняття «цінність» трактується неоднозначно. Так, у представників трансцендентних концепцій (Е. Жильсон,     А. Камю, Ж. Мартен, К. Ясперс та інші) цінності пов’язуються з деякою потойбічною, божественною сутністю, що забезпечує їм незмінний, абсолютний характер. В інших концепціях (Р. Г. Лотце) цінності виступають відбиттям суб’єктивного сприймання людини оточуючого світу і відображають результат оцінки (схвалення або несхвалення) індивідуумом змісту досвіду чи судження. Звідси цінності правлять людиною за життєві орієнтири, оскільки вони дозволяють структурувати реальність за ступенем її значущості.

 Отже, цінності, з одного боку, тісно пов’язані з реальним буттям людини й виступають його відображенням, опосередковуючи будь-які взаємодії людей. З іншого, – цінності є найважливішим елементом духовної культури, котрий звеличує людину, формує її духовні орієнтири, надає життєдіяльності певного сенсу.

Не  випадково  більшість  сучасних  науковців (С. Анісімов,  А. Ладигіна, В. Гринін, В. Москаленко, В. Сагатовський, В. Сержантов та інші) у системі цінностей традиційно виділяють дві групи: матеріальні (речові) й духовні цінності. До матеріальних цінностей належать предмети споживання, засоби та знаряддя праці та ін. Духовними цінностями є правові й моральні  норми, політичні ідеї, світоглядні позиції тощо. 

В окремих наукових працях (В. Петленко, В. Москаленко, В. Сержантов та інші) у системі цінностей виокремлено три компоненти: загальносуспільні; групові; індивідуальні  цінності. Перший компонент включає цінності, що мають загальнолюдський характер. Групові цінності є значущими тільки для  спільноти людей, об’єднаних за певною ознакою. Індивідуальні цінності є особистим надбанням конкретного індивідуума, вони є відображенням його власних життєвих цілей, потреб і  прагнень. Утім людина як член суспільства може успішно діяти в суспільстві тільки в разі узгодження власних інтересів та інтересів усього суспільства.  Отже, з одного боку, при різноманітті власних позицій, установок  члени суспільства мають виходити з деякої загальної системи цінностей, що мають для всіх людей однакові значення. З іншого боку, ця система перетворюється кожною особою на її власну систему особистісних цінностей. Тільки у випадку певної узгодженості між загальносуспільними, груповими й індивідуальними цінностями існує можливість досягти взаєморозуміння між різними суб’єктами, забезпечити їх успішну взаємодію.

Як з’ясовано  з  наукових праць (І. Кон, Г. Царегородцев та інші), система індивідуальних цінностей є ядром психологічної структури особистості. Тому тип особистості характеризується тією чи іншою ціннісною домінантою. Саме в цінностях людини виявляються її здатність до суб’єктивізації об’єктивного, специфіка її світорозуміння, життєві принципи, очікування, переконання тощо, тобто те, що складає зміст життєвої спрямованості особистості. Цінностями опосередковуються різні сторони людської життєдіяльності як сукупності практичних взаємодій, у тому числі  професійна праця, що є особливо важливою сферою для людини. Цим пояснюється те, що професійні цінності як предмет наукового пошуку мають давню історію.

 Це  повною мірою  стосується професійних цінностей медика. Так, перші уявлення про професійні цінності лікаря, що дійшли до нашого часу, представлені ще в староіндійському творі «Аюрведа». Питання про професійні цінності порушувалося і в працях Гіппократа.

Для з’ясування сутності поняття «професійні цінності» для медика нами враховувалася класифікація професійних цінностей І. Ісаєва, яка включає такі види цінностей: цінності-цілі, цінності-засоби, цінності-відношення, цінності-знання, цінності-якості. Провідним компонентом цієї системи, через яку виявляються всі інші її складники, є цінності-відношення (цінності-відносини). Більше того, цінність узагалі можна визначити як специфічну форму прояву відношень (Ю. Гранін, В. Гриньова, І. Фролов та інші).    

З урахуванням різних поглядів науковців (А. Москаленко,  В. Сержантов та інші) професійні цінності медичної  сестри визначено як сукупність певних когнітивних утворень (уявлень, понять, ідей, переконань, ідеалів, заборон), що зумовлюють специфіку функціонування її емоційно-вольової сфери й виявлення певного ставлення до своїх професійних обов’язків, а також виступають регулятором здійснення нею професійної діяльності.

Установлено, що історично (ще з часів стародавніх слов’ян) лікувальна справа в нашій країні завжди ґрунтувалася на гуманістичних цінностях: співчутті, безкорисливості, любові до людей, самопожертвуванні, милосерді, служінні ближньому тощо. Актуальність гуманістичних цінностей у сфері медицини зумовлюється загальною спрямованістю професійної діяльності медичного працівника на людину, збереження її здоров’я, а нерідко й життя. Тому важливим завданням для викладачів медичних навчальних закладів є залучення студентів до гуманістичних цінностей, переведення цих цінностей на рівень провідних індивідуальних орієнтирів, реальних регуляторів фахової діяльності медичної сестри.

 У дослідженні показано, що чільне місце серед працівників системи охорони здоров’я займають медсестри, роль яких у сфері надання медичної допомоги та проведення профілактичної роботи серед населення постійно зростає. При цьому пацієнти очікують від медсестри не тільки надання кваліфікованої медичної допомоги, а і виявлення нею розуміння, людської доброзичливості, психологічної підтримки, співчуття тощо.

На основі вивчення наукових праць (І. Блауберг, А. Катренко, В. Садовський, А. Уйомов та інші) зроблено висновок про те, що сукупність професійних цінностей медсестри має являти собою цілісну систему, бо тільки в цьому випадку вони зможуть виконувати роль головних орієнтирів для їхньої фахової діяльності.

Виходячи з того, що професійно-особистісні властивості медика виявляються  насамперед у  його чотирьох ставленнях (до навколишньої реальності взагалі, до хворого, до медичного колективу, до себе), зроблено загальний висновок про необхідність формування в медичних сестер системи професійних цінностей, яка включає чотири основні  групи. Перша група включає ключові, базові цінності, що мають світоглядний характер і забезпечують загальну соціальну спрямованість особистості медика (людина, життя, здоров’я, гуманізм, благо та ін.). Друга група – це цінності, що регламентують взаємовідносини медичної сестри з людьми, які потребують її професійної допомоги, а також з їхніми рідними та іншими близькими людьми (соціальна зрілість, доброта, альтруїзм, порядність, милосердя, любов до людей, емпатія, відповідальність тощо). Третя група як складник професійних цінностей медичних сестер включає ті цінності, які регламентують їх взаємовідносини з колегами по роботі (колегіальність, доброзичливість, професійна репутація, вимогливість та ін.). Четверту групу складають цінності, котрі зумовлюють ставлення медсестри до себе як до фахівця медичної справи (любов до медичної професії, професійне достоїнство, самокритичність, совісність тощо). Для зручності опису результатів дослідження групи цінностей, що утворюють систему професійних цінностей медсестер, назвали відповідно: базові, соціально-регламентувальні, колегіально-регулювальні, особистісно-рефлексивні.

Як доведено науковцями (І. Бех, Б. Бітінас, В. Сластьонін та інші), формування цінностей передбачає переведення соціально значущих цінностей на індивідуальний рівень особистості, тобто їх інтеріоризацію, під час якої відбувається «перетворення узагальненого соціального досвіду у внутрішню силу» особистості, котра спонукає її до «соціально цінної поведінки та діяльності» (Б. Бітінас).

З’ясовано, що існує два основні шляхи інтеріоризації суспільно значущих цінностей. Перший  полягає в тому, що створені певні умови (стихійні чи спеціально організовані), котрі викликають у особистості певні ситуативні спонукання, у разі систематичної активізації  переходять у стан  сталих мотиваційних структур людини. Другий спосіб забезпечення інтеріоризації цінностей виявляється в пред’явленні особистості цілей, ідеалів, цінностей «у готовому вигляді». У цьому випадку за допомогою педагогів у молодих людей формується відповідна мотивація, що забезпечує виявлення активних зусиль у напрямі переведення запропонованих ззовні домінант у внутрішньо діючі  цінності. 

Разом із тим установлено, що успішність формування професійних цінностей людини більшою мірою залежить від її мотиваційної сфери (потреб, інтересів, позитивного ставлення до професійної діяльності, сформованості  переконання про те, що визначені професійні цінності є дійсно гідним ідеалом, зразком для наслідування тощо).

На підставі наведених положень першою умовою формування професійних цінностей визначен формування мотиваційної сфери майбутніх медсестер, спрямованої на інтеріоризацію професійних цінностей.

На основі аналізу наукових праць (І. Бех, В. Гриньова, Н. Тимченко,                Н. Ткачова та інші) з’ясовано, що всі організаційні форми освітнього процесу  у ВНЗ мають значні потенційні можливості щодо впливу на розвиток ціннісної сфери особистості, але для цього необхідно забезпечити відповідне змістовне наповнення. Утім під час пілотажного дослідження було з’ясовано, що в процесі навчання в сучасних медичних коледжах недостатня увага приділяється формуванню професійних цінностей майбутніх медсестер. Так, на думку 63% викладачів (усього опитано 123 особи), головним  показником професіоналізму медсестри є володіння нею сучасними лікувальними технологіями, а сформованість професійних цінностей вважають другорядним у професійно-медичній підготовці. Відвідування занять із фахових дисциплін, індивідуальні бесіди зі студентами засвідчили, що викладачі не приділяють належної уваги формуванню професійно-ціннісної позиції студентів, зосереджуючи увагу на суто теоретичній стороні викладу навчального матеріалу. Як наслідок, тільки 24% майбутніх медсестер (опитано 268 осіб) вважають, що сформованість професійних цінностей є необхідним показником професійної компетентності медсестри. Стосунки викладачів і студентів здебільшого (у 86% з 320 відвіданих занять) складаються на авторитарній основі, що в майбутньому медсестри наслідують у професійних стосунках як з хворими, так і з колегами.

Це дало можливість визначити другу умову формування професійних цінностей майбутніх медсестер: забезпечення професійно-ціннісної спрямованості навчального процесу, що передбачає відбудову змісту  навчання на аксіологічних засадах та гуманізацію взаємодії суб’єктів педагогічного процесу.

Зазначимо, що поняття гуманізації взаємодії суб’єктів педагогічного процесу розуміємо як спрямованість її на створення комфортних умов для навчання, професійного розвитку і саморозвитку особистості. До суттєвих ознак гуманізації віднесено: навчання студентів у дусі гуманістичних цінностей; стимулювання їх розвитку й гармонізацію індивідуальності; повагу до студентів з боку викладачів; зміну відносин «викладач – студент» на партнерські.

Спираючись на положення діяльнісного підходу, згідно з яким діяльність людини є процесом, у якому здійснюються переходи між полюсами суб’єкт-об’єкт, тобто відбувається перехід об’єкта в його суб’єктивну форму  і, разом із тим, у діяльності здійснюється також перехід до об’єктивних результатів (О. Леонтьєв), а також поділяючи думку І. Беха про те, що особистісні цінності людини стають показником сформованості її особистісних якостей у тому випадку, якщо стан володіння цими цінностями дозволяє реалізовувати їх у практичній життєдіяльності, визначили третю умову формування професійних цінностей майбутніх медсестер: забезпечення підготовки до реалізації професійних цінностей у практичній діяльності.

У другому розділі – «Експериментальна перевірка умов формування професійних цінностей майбутніх медсестер у процесі фахової підготовки» – висвітлено хід експериментальної роботи, визначено ефективність упровадження визначених умов для формування професійних цінностей майбутніх медсестер. 

Для перевірки висунутого припущення стосовно організації цього процесу нами було проведено педагогічний експеримент, який проводився у природних умовах функціонування медичних коледжів. Експериментальною базою для проведення дослідження виступили Медичний коледж Харківського національного медичного університету і Сумський медичний коледж. Для перевірки гіпотези дослідження в цих медичних навчальних закладах було обрано експериментальну групу Е (246 осіб) і  контрольну групу К (242 особи).

Головною метою констатувального етапу експерименту було з’ясуваня вихідного рівня сформованості професійних цінностей майбутніх медсестер. Це потребувало уточнення відповідних критеріїв і показників, серед яких виділили: 1) мотиваційний (сформованість професійного інтересу; виявлення потреби щодо засвоєння  професійних цінностей); 2) когнітивно-діяльнісний (якість знань про професійні цінності медсестри: повнота, глибина, системність; сформованість умінь і навичок реалізовувати професійні цінності в практичній діяльності; 3) особистісно-рефлексивний (сформованість рефлексивних умінь та особистісно-професійних якостей).

Сформованість професійних цінностей визначали за трирівневою градацією: високий, середній, низький рівні.

Із метою отримання об’єктивної оцінки рівнів сформованості професійних цінностей майбутніх медсестер було створено групу незалежних експертів, яку склали  викладачі Харківського національного медичного університету, медичного факультету Харківського національного університету                    імені В.Н. Каразіна, Медичного коледжу Харківського національного медичного університету та Сумського медичного коледжу. 

Результати констатувального етапу експерименту дозволили дійти висновків, що рівень сформованості професійних цінностей майбутніх медсестер знаходиться переважно на середньому (64% - група Е і 66% - група К) і низькому (24% - група Е і 25% - група К). Це свідчить про відсутність мотиваційної настанови і чіткої орієнтації студентів у питаннях аксіологічного професійного зростання; про поверхові знання щодо професійних цінностей медичного працівника; про незнання методики реалізації професійних цінностей на практиці; про несформованість особистісних якостей, що характеризують сучасного медичного працівника високої кваліфікації.

У процесі формувального етапу експерименту в групі К, на відміну від експериментальної групи, мета формування професійних цінностей студентів спеціально викладачами  не  ставилася. Зазначимо, що фахова підготовка студентів у групах Е і К відбувалася в межах єдиних навчальних планів і програм, за однаковими базовими підручниками й навчальними посібниками.

Реалізація першої з визначених умов вимагала запровадження заходів, спрямованих на формування потреб і професійного інтересу до опанування професійними цінностями, позитивного ставлення майбутніх медсестер до обраної професії, переконання їх у необхідності оволодівати професійними цінностями.

За результатами пілотажного дослідження, 87 % респондентів (усього було опитано 368 студентів медичних коледжів і медсестер, які працюють) не замислювалися раніше  над тим, якими професійними цінностями треба їм керуватися під час здійснення фахової діяльності. Такі результати дозволили дійти висновку, що починати формувальний експеримент слід із проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи. Для цього застосували методи переконання, навіювання, прикладу, які використовували в різних формах (бесіди, лекції, «круглі столи» тощо). Студентам пояснювалося, що в сучасних складних соціальних умовах  кожна медсестра повинна не тільки оволодіти необхідними знаннями та вміннями зі своєї спеціальності, але й опанувати актуальні для сьогодення професійні цінності, що є не тільки загальносвітоглядною основою для її самовизначення як професіонала та як особистості, але й головним орієнтиром під час здійснення фахової діяльності, зокрема структурування відносин з іншими людьми (пацієнтами та їх рідними, медиками-колегами  тощо). 

Ефективний вплив на формування мотиваційно-ціннісної сфери майбутніх медсестер мала організація обговорення питань стосовно специфіки висвітлення художніми засобами процесу хвороби в людей та її лікування,  відображення певних  деонтологічних мотивів у працях видатних письменників (М. Пирогова, Л. Толстого та інших), історії хвороб відомих  людей (зокрема                                  М.  Коцюбинського, І. Тургенєва) і медичних засобів їх лікування, таємниці смерті А. Моцарта тощо. Студенти брали активну участь у доборі матеріалу для таких дискусій, використовуючи для цього різні джерела (книги,  документальні й художні кінофільми тощо). Такі  обговорення стимулювали розвиток професійно-ціннісного інтересу в студентів до проблем медицини.  

Значні потенційні можливості щодо формування в студентів потреби засвоєння означеної системи професійних цінностей мали і матеріали з історії розвитку  освітніх закладів, у яких вони навчаються. Добір таких матеріалів активно використовувався на заняттях у Медичному коледжі Харківського національного медичного університету.

Для стимулювання позитивної мотивації студентів щодо засвоєння означених цінностей у навчально-виховному процесі використовувалися і письмові спогади колишніх випускників училища про свої студентські роки. У цьому плані значний інтерес у майбутніх медсестер викликали спогади випускниці першого випуску фельдшерів Н. Гречко-Старкової.

Використання історичних матеріалів такого плану викликало емоційний відгук у серцях студентів, відчуття духовної єдності з випускниками минулих поколінь, які навчалися в цьому навчальному закладі, гордість за виявлену ними професійну порядність, самовідданість і мужність, а водночас сформувало в них усвідомлення відповідальності за якість власної підготовки до майбутньої професійної діяльності й необхідність керуватися під час її здійснення прогресивними професійними цінностями.

Сильні позитивні емоції стосовно питань історично-ціннісного плану виступали для студентів джерелом нових особистісних спонукань, прагнень, стимулювали глибокі світоглядні пошуки щодо формування їхньої професійної позиції й загальної спрямованості особистості кожного студента. Загалом це суттєво впливало на формування в майбутніх медсестер відповідної потреби щодо засвоєння визначеної системи професійних цінностей.  

Реалізація другої умови формування професійних цінностей майбутніх медсестер передбачала насамперед забезпечення професійно-ціннісної спрямованості  змісту навчального матеріалу з фахових дисциплін.

 Для цього було проаналізовано зміст освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника вищого навчального закладу за спеціальністю «Сестринська справа», а також розподіл змісту освітньо-професійної програми підготовки фахівця та максимальний навчальний час за циклами підготовки майбутніх медсестер, що дозволило виокремити найбільш перспективні теми для формування професійних цінностей студентів, зокрема «Сестринська педагогіка як основа навчання пацієнта», «Майстерність спілкування медсестри», «Сестринська справа, її цілі й завдання», «Професійна етика та сестринська деонтологія» та інші.

Наприклад, під час вивчення студентами теми «Професійна етика та сестринська деонтологія» студенти засвоювали основні правила медсестринської деонтології, а також основи зовнішньої й  внутрішньої культури поведінки медпрацівника. На лекції з теми «Зміст діяльності медсестри» викладач підкреслював, що для кваліфікованого виконання своїх службових обов’язків медсестра повинна  прагнути постійно вдосконалювати свої фахові й психологічні  якості, персональні професійні цінності як необхідну передумову забезпечення кваліфікованого догляду за пацієнтом, задоволення його потреб у лікуванні й збереженні здоров’я, а також формування відповідних для цього вмінь. Значне місце у формуванні професійних цінностей студентів займали і лекційні заняття з курсу «Історія медицини та медсестринства».

У світлі формування професійних цінностей майбутніх медсестер із попередніми темами тісно пов’язана тема «Майстерність спілкування медсестри».  Під час вивчення цієї теми майбутні медсестри опановували, зокрема,  основні знання, які забезпечують уміння успішно спілкуватися із хворими.

З метою забезпечення організації педагогічно доцільної взаємодії суб’єктів процесу навчання насамперед провели роботу з підвищення професійно-педагогічної компетентності викладачів. Для цього було запроваджено науково-методичний семінар «Організація взаємодії педагога і студентів у процесі навчання», у якому взяли участь фахівці з педагогіки вищої школи, запрошені з кафедр педагогіки. Це допомогло викладачам педагогічно правильно підійти до організації навчальних занять.

Викладачі постійно стимулювали виявлення всіма учасниками педагогічного процесу доброзичливого ставлення один до одного,  пропонували висловлювати критичні зауваження стосовно думок чи ідей опонентів тільки в коректній формі, що дозволяло кожній особі зберігати власну гідність і відчувати свою значущість як особистості. Педагоги також наголошували, що висловлена критика повинна підкріплюватися переконливими аргументами й відрізнятися  конструктивністю пропозицій.

Слід зазначити, що впровадження цих ідей у навчально-виховний процес навчального медичного закладу підкріплювалося  адекватною поведінкою самих викладачів, які намагалися структурувати педагогічне спілкування з майбутніми медсестрами в демократичному стилі. З огляду на це наприкінці кожної дискусії професійно-ціннісного спрямування вони виділяли й позитивно оцінювали цікаві ідеї з виступу кожного студента, а також, обстоюючи  власну позицію з певних питань, підкреслювали, що вона не претендує на абсолютну істинність і виступає рівноправним варіантом серед інших позицій учасників навчального  діалогу. У разі виникнення конфліктних ситуацій у відносинах між студентами викладачі намагалися пропонувати оптимальні шляхи їхнього вирішення, пропонуючи при цьому керуватися гуманістичними професійними цінностями.

Підготовка майбутніх медсестер до реалізації професійних цінностей на практиці, тобто реалізація третьої з визначених умов, відбувалась насамперед під час проведення семінарсько-практичних занять та лабораторних робіт. Ці види навчальних занять були спрямовані на перевірку й закріплення теоретичних знань на практиці, відпрацювання необхідних для майбутніх медсестер умінь та навичок, набуття досвіду найбільш доцільної професійної поведінки на основі засвоєних професійних цінностей.

Реалізуючи третю умову, широко застосовували різноманітні активні методи і форми навчання: диспути, дискусії, ділові та рольові ігри, тренінги, інтерактивні практичні вправи, творчі самостійні завдання тощо. Чільне місце в навчальному процесі займав метод проблемних ситуацій, який дозволяв моделювати різні фрагменти фахової діяльності, що, у свою чергу, вимагало звернення майбутніх медсестер до визначених професійних цінностей  як провідних орієнтирів.

Вагоме місце на практичних заняттях займала робота в мікрогрупах, коли студенти спільно вирішували певні діагностичні й  лікувальні завдання з подальшим колективним обговоренням запропонованих варіантів на основі визначених професійних цінностей.  Широко застосовувалися й інші варіанти роботи в межах малих груп, наприклад, «мозкова атака», яка вимагала швидкого вирішення студентами нестандартних ситуацій.

У контексті формування професійних цінностей майбутніх медсестер на практичних заняттях з фахових дисциплін також  застосовувалися різноманітні комп’ютерні технології, зокрема робота з електронними підручниками, вирішення електронних варіантів тестових завдань та ситуаційних задач тощо.

У ході проведення експериментальної роботи значна увага приділялася  організації лабораторних робіт як необхідного складника професійної підготовки. Під час проведення лабораторних робіт забезпечувалося раціональне поєднання колективної, групової та індивідуальної форм діяльності, що дозволяло відпрацьовувати на практиці соціально значущі професійні дії, закріплювати виправдане, з точки зору професійних цінностей, ставлення до різних аспектів професійної діяльності медсестри.

Отримані в процесі навчальних занять знання і вміння удосконалювалися під час медичної практики.

На контрольному етапі було проаналізовано результати експериментальної роботи. Динаміку рівнів сформованості професійних цінностей за визначеними критеріями і показниками відбито в таблиці (с.15). Як свідчать наведені в таблиці дані, за всіма визначеними критеріями і показниками більш суттєві зміни відбувалися у студентів експериментальної групи  порівняно зі студентами контрольної групи, що дає підстави для висновку про підтвердження висунутої гіпотези.

Вірогідність результатів експериментальної роботи доведена засобами математичної статистики за допомогою критерію Пірсона.