ПОДАТКОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

Актуальність теми. Промисловий сектор економіки України – один із основних секторів національної економіки ‑ займає визначальне місце у створення ВВП, наповненні державного бюджету та забезпеченні потреб суспільства товарами та послугами. Статистика останніх років показує, що внесок промисловості України у валову додану вартість знаходився в межах 40-42%. Така значущість та багато вимірність підвищує рівень уваги до нього не лише інвесторів, підприємців, а також держави як регулятора соціально-економічного розвитку.

Сьогодні українська економіка потребує невідкладної модернізації виробничої бази, радикального оновлення основних фондів, масштабного запровадження нових технологій та інновацій. Цей шлях розвитку немає альтернативи, оскільки у сучасному конкурентному середовищі постійно, з новою силою, загострюється потреба підвищення ефективності виробництва, зокрема за рахунок економії матеріальних і трудових ресурсів, збільшення результативності їхнього застосування. Екстенсивний шлях економічного розвитку себе повністю вичерпав, а майбутнє – за інтенсифікацією виробництва і розумним використанням результатів праці попередніх поколінь. За цих обставин в значній мірі актуалізується й проблема податкового регулювання діяльності промислових підприємств з метою підтримки інтенсивного шляху розвитку та знецінення екстенсивного розвитку, за яким ми донедавна рухалися.

Сучасна наукова думка у галузі податків сягнула суттєвих висот як у напрямі виключно теоретичного розуміння їх сутності та впливу на діяльність економічних агентів, так і в сфері прикладних емпіричних досліджень. Фундаментальні принципи, критерії та концепції теорії оподаткування були сформульовані в роботах А. Сміта, Дж.С. Міля, А. Пігу, Ф. Еджуорта, Ф. Рамсея та інших авторів у ХІХ та першій половині ХХ століть. Їхні ідеї отримали подальший розвиток завдяки нашим сучасникам. Серед зарубіжних вчених це Е. Аткінсон, Дж. Стігліц, Дж. Шлемрод, Л. Каплов, серед провідних вітчизняних науковців ‑ це В. Геєць, В. Вишневський, Ю. Іванов, А. Крисоватий, І. Луніна, П. Мельник, В. Опарін, С. Онишко, А. Соколовська, В. Федосов, С. Юрій, К. Швабій та багато інших. Незважаючи на відчутні здобутки перед економічною наукою продовжує стояти завдання поглиблення теоретичних концепцій та розробки практичних рекомендацій, спрямованих на пошук оптимальних, найбільш ефективних шляхів розвитку економіки та суспільства в цілому, а зокрема, впливу на їхній перебіг податків. Невідкладного вирішення потребують питання ефективності податкового регулювання в умовах глобалізації, суттєвого рівня відкритості економіки, впливу зовнішніх факторів, значних транскордонних потоків товарів, капіталів, робочої сили. Українська економіка поряд з цим має таку особливість як наявність великого тіньового сектору, що приховує значні обсяги трансакцій, які підлягають оподаткуванню. Неефективним як з регулятивної, так і фіскальної точок зору залишається акцизне оподаткування.

Важливість вивчення цих питань та недостатній рівень їх практичної розробки зумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до плану наукових досліджень: 1) кафедри фінансів Національного університету ДПС України ‑ тема дослідження «Фінансові важелі соціально-економічного зростання України та її  регіонів» (номер державної реєстрації 0107U004128); 2) Науково-дослідного центру з проблем оподаткування Національного університету ДПС України ‑ науково-дослідна робота за темою «Розробка моделі планування податкових надходжень на базі показника податкового навантаженні окремих видів економічної діяльності» (номер державної реєстрації 0108U000439). Особистий внесок автора полягає в розробці шляхів удосконалення системи оподаткування підприємств української промисловості, а також аналізу відповідності результатів їхньої діяльності обсягу сплачених податків.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в удосконаленні теоретичних основ та розробці науково-практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності податкового регулювання розвитку промисловості України. Досягнення цієї мети зумовило необхідність розв’язання наступних завдань:

§  узагальнити теоретико-методологічні засади функціонування податків та податкового регулювання господарських процесів в умовах ринкової економіки;

§  виявити специфіку формування механізму податкового регулювання та його застосування в економіках трансформаційного типу;

§  вивчити міжнародний досвід податкового регулювання діяльності промислового сектору економіки;

§  проаналізувати стан та умови оподаткування промисловості України;

§  оцінити рівень податкового навантаження та ефективність податкового регулювання розвитку вітчизняної промисловості;

§  дослідити особливості та специфіку податкового регулювання діяльності суб’єктів господарювання в умовах відкритої економіки;

§  розробити науково-практичні рекомендації щодо формування і підвищення ефективності механізму податкового регулювання діяльності вітчизняної промисловості;

§  визначити основні напрями податкового стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності промисловості України.

Об’єктом дослідження є фінансово-економічні відносини, що виникають в процесі оподаткування діяльності промисловості.

Предметом дослідження є механізм податкового регулювання діяльності та розвитку промисловості України.

Методи дослідження. В процесі дослідження використано загальнонаукові методи пізнання, методи економічного аналізу та економіко-математичного моделювання. Серед них: аналіз і синтез ‑ при дослідженні сутності та ефективності дії механізму податкового регулювання в ринковій економіці; порівняльний міжнародний аналіз ‑ при виявленні особливостей реалізації податкової політики та дослідженні властивостей фіскальної політики в трансформаційній економіці; метод групування та ретроспективного аналізу – при оцінці ефективності податкового регулювання промисловості України; регресійний, факторний та індексний аналіз ‑ при визначенні впливу фактору оподаткування на динаміку іноземних інвестицій; математичне моделювання – при визначенні аналітичних властивостей функції попиту на підакцизні товари.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти, що забезпечують процес реформування податкової системи в Україні, звітні дані Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Державної податкової адміністрації України, монографічні дослідження і публікації в періодичних виданнях вітчизняних і зарубіжних авторів.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш значущі результати дисертаційного дослідження, що містять наукову новизну, полягають у такому:

уперше:

-                 обґрунтована доцільність градаційного зменшення нормативної ставки податку на прибуток підприємств в Україні з 25 до 20% об’єкта оподаткування протягом 5 років, що в сукупності забезпечить можливості для стимулювання інвестиційно-інноваційних процесів у вітчизняній економіці, мінімізації фіскального ризику державного бюджету та виникнення конкурентних переваг діяльності іноземних інвесторів в Україні;

удосконалено:

-                 концепцію впливу ставок акцизу на попит підакцизних товарів через встановлення причин низької еластичності сукупного попиту, зокрема, внаслідок заміщення в умовах вітчизняної економіки попиту на продукцію легального виробництва продукцією контрабандного або контрафактного походження. Це вимагає удосконалення механізму державного контролю за обігом підакцизних товарів та в цілому сприятиме підвищенню ефективності державної акцизної політики в Україні;

-                 підхід до реформування системи оподаткування України в частині виявлення реальних умов для переходу промисловості на інвестиційно-інноваційну модель розвитку, що ґрунтуються на макроекономічній збалансованості трьох компонент – потреб держави, спроможності платників та оптимізації макроструктурних пропорцій;

набули подальшого розвитку:

-         аргументація теоретичної тези про те, що у країнах трансформаційного типу фіскальна, а в її межах й податкова, політика держави є проциклічною. Застосування моделі «одночасного фіскального правила» («a contemporaneous …fiscal rule»), підтвердило висновок, що держава за допомогою автоматичних стабілізаторів не здатна згладжувати макроекономічні шоки, ефективно коригувати макроекономічні дисбаланси та диспропорції. Це зумовлює необхідність прийняття адекватних заходів для усунення детермінантів проциклічності фіскальної політики;

-         заходи, що забезпечать остаточний перехід вітчизняної промисловості на систему змішаного акцизного оподаткування в поєднанні її специфічної та адвалорної компонент, що в умовах розвитку національної економіки є більш ефективним і убезпечує державний бюджет від суттєвих фіскальних втрат.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення та висновки дисертаційної роботи можуть бути використані в процесі підготовки законопроектів, що регламентують розвиток системи оподаткування в Україні, зокрема Податкового кодексу України, в практичній діяльності державних органів (Міністерства фінансів, Міністерства промислової політики, ДПА України) при визначенні напрямів економічної політики, а також при розробці відповідних навчальних курсів у вищих навчальних закладах.

Окремі результати дослідження, що містяться в роботі, враховано Державною податковою адміністрацією України в процесі розробки проектів нормативно-правових актів з питань оподаткування (довідка № 9025/6/99-5 від 18.09.2007 року); Науково-дослідним центром з проблем оподаткування Національного університету ДПС України при підготовці аналітичних матеріалів та розробці моделі планування податкових надходжень (акт про результати впровадження від 14.09.2008 року); Національним університетом ДПС України (№3338/01-12 від 30.12.2008) та Європейським університетом при підготовці методичних рекомендацій і програм для вивчення дисципліни «Податкова політика» (акт про впровадження № 1/12-275-В2 від 06.09.2007 року).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, сформульовані висновки, рекомендації і пропозиції, що виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження пройшли апробацію на науково-практичних конференціях, зокрема: «Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій» (м. Вінниця, 2004 р.); «Бюджетно-податкова політика: проблеми та перспективи розвитку» (м. Ірпінь, 2008 р.); «Тенденції та перспективи розвитку податкової системи України» (м. Ірпінь, 2008 р.).

Публікації. Результати дисертаційної роботи викладено у 8 одноосібних публікаціях загальним обсягом 2,7 друк. арк., з них 5 ‑ в наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,3 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 195 с. Матеріали дисертації містять 8 рисунків і 16 таблиць, 7 додатків на 32 сторінках. Список використаних джерел складає 185 найменувань на 16 сторінках.