ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ В МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ТА ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА ЗАСОБАМИ ДЕКОРАТИВНОЇ СИМВОЛІКИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь дослідження обраної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету дослідження, сформульовано гіпотезу й завдання, методологічну та теоретичну основу, охарак-теризовано методи дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення роботи, наведено дані про апробацію й упровадження отриманих результатів.

У першому розділі „Теоретичні засади формування національної художньої культури майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва засобами декоративної символіки” пред-ставлено аналіз теоретичних засад досліджуваної проблеми, розкрито сутнісні характеристики декоративної символіки та можливості її використання як засобу формування національної художньої культури майбутніх учителів, теоретично обґрунтовано педагогічні умови означеного напрямку підготовки майбутніх учителів.

Сутність поняття „національна художня культура майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва” обґрунтовано шляхом аналізу змісту його базових категорій – „культура”, „національна культура”, „художня культура” в контексті формування загальної та педагогічної культури майбутнього вчителя.

Спираючись на визначення М. Кагана, художня культура розгляда-ється як сукупність художніх цінностей, усталених способів художньої діяльності зі створення, збереження, поширення та споживання цих цінностей. Національна художня культура особистості уявляється як спо-сіб засвоєння та перетворення дійсності через систему художніх образів (Г. Богатирьова), яка інтегрує уявлення особистості про національні художні цінності, своєрідність національної культури. З’ясовано, що національна художня культура майбутнього вчителя – це інтегроване, динамічне, цілісне особистісне утворення, яке характеризує гуманістичну спрямованість його національно-ціннісних ставлень, усвідомлення, пере-живання ним цінностей національної художньої культури суспільства; здатність до трансформації суспільної національної художньої культури в особистісно значущу, до творчого її відтворення в процесі художньої та професійно-педагогічної діяльності.

Сформованість національної художньої культури майбутнього вчителя передбачає ідентифікацію індивіда з національною культурою етносу, усвідомлення механізмів етнокультурного розвитку, уособлення себе як представника певної культури, мови, етносу та дозволяє реалізовувати розвивальний і виховний потенціал національної культури в професійно-педагогічній діяльності вчителя.

Твори народного мистецтва варто розглядати як „джерело моральних і художньо-естетичних національних цінностей, як систему соціальних цінностей, як світовий соціокультурний процес і як чинник художньо-творчої активності” (Г. Богатирьова).

Аналіз декоративної символіки як елементу національної худож-ньої культури здійснено на підставі інформаційно-семіотичного підходу (Ю. Лотман), згідно з яким людина живе у створеному нею інформацій-ному середовищі – у світі предметів та явищ, що є знаками, у яких зако-дована різноманітна інформація. Відповідно, декоративну символіку можна розглядати як світ специфічних смислів (знання, цінності, регулятиви), що відбивають накопичену суспільством соціокультурну інформацію.

Сутнісні характеристики засобів декоративної символіки виявля-ються в естетичній та прикладній спрямованості, сюжетному розмаїтті, специфічному кольоровому рішенні, технологічній відтворюваності. Ураховуючи багатозначний характер декоративної символіки, розроблено її класифікацію: за інформаційним змістом; за її втіленням в орнаменті; за етноісторичним походженням; за функціональним призначенням. Засоби декоративної символіки поділяються на символи-знаки (графічна, ідейна, образна форма), символи-образи (процес перевтілення), символи-прийоми структурної побудови.

Засвоєння декоративної символіки як елементу національної художньої культури сприяє оволодінню майбутніми вчителями практич-ними вміннями, необхідними для організації сприйняття молодшими школярами творів декоративно-прикладного мистецтва на уроках читання, математики, „Я і Україна”, навчання декоративно-прикладної творчості на уроках образотворчого мистецтва та художньої праці, удосконалення позакласної виховної роботи, привнесення в навчально-виховний процес школи національних традицій народів України.

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури визначено структурні й функціональні компоненти національної художньої культури майбутнього вчителя початкових класів та образотворчого мистецтва, а саме: ціннісно-мотиваційний, художньо-когнітивний, професійно-змістовний, діяльнісно-творчий.

Можливості використання декоративної символіки як засобу формування національної художньої культури майбутніх учителів поля-гають у розвитку художньо-когнітивного компонента національної художньої культури вчителя (оволодіння понятійно-категоріальним апаратом декоративної символіки, національної художньої культури), ціннісно-мотиваційної сфери майбутнього педагога (виникнення позитив-них емоцій, підвищення пізнавального інтересу та ціннісного ставлення до декоративної символіки, національної художньої культури), творчого потенціалу майбутнього вчителя (закріплення набутих знань, умінь і навичок на практичних заняттях з фахових дисциплін під час викорис-тання на різних рівнях засобів декоративної символіки). Важливим постає орієнтація студентів на застосування засобів декоративної символіки в подальшій професійній діяльності (професійно-змістовний компонент).

Аналіз наукової літератури з проблеми дослідження та практики професійної підготовки майбутнього педагога, ролі мистецтва у станов-ленні педагогічної культури вчителя дозволив констатувати, що форму-вання національної художньої культури розглядається як складний про-цес набуття особистістю оцінних суджень, ставлення, художніх уявлень, знань, умінь і навичок художньо-творчої діяльності, творчого розвитку (утілення знань у творчу художню та майбутню педагогічну діяльність), які відображають особливості культури нації, до якої вона належить.

Процес формування національної художньої культури майбут-нього вчителя початкових класів та образотворчого мистецтва передбачає розвиток емоційної сфери студентів (ціннісне ставлення та пізнавальний інтерес), формування загальнокультурних, спеціальних (художніх, у тому числі знання про засоби декоративної символіки) та педагогічних знань (шляхи, форми та методи використання засобів декоративної символіки в професійній діяльності), залучення студентів до використання засобів декоративної символіки на різних рівнях у процесі художньої й педагогічної діяльності.

У розділі теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування національної художньої культури в майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва засобами декоративної символіки:  комплексний підхід до використання різноманітних форм і методів формування національної художньої культури майбутніх учителів; системне використання засобів декоративної символіки в процесі формування компонентів національної художньої культури під час професійної підготовки; інтеграції знань, умінь і навичок з галузі національної художньої культури в зміст дисциплін гуманітарного циклу й фахової спрямованості; різнорівневе використання засобів декоративної символіки в процесі підготовки майбутніх учителів (поетапного переходу від репродуктивного до творчого рівня).

Комплексний підхід передбачає певну послідовність застосування традиційних та інноваційних форм і методів (лекція, у тому числі бінарна, міжпредметна, інтегроване практичне заняття, диспут, виконання проектів, практичних творчих завдань) у процесі вивчення гуманітарних та фахових дисциплін, що спрямовано на формування національної художньої культури особистості майбутнього вчителя.

Інтеграційний підхід передбачає можливість використання знань з культурології, історії, релігієзнавства, історії української культури та інших дисциплін гуманітарного циклу в процесі вивчення професійно орієнтованих курсів. Важливим постає інтегрування різного рівня понять (культурологічних, художніх, спеціально-художніх знань про засоби декоративної символіки) у єдину категоріально-понятійну систему, де визначаються базові й суміжні поняття, що дозволяє цілісно аналізувати засоби декоративної символіки в мистецтві (з позицій смислового змісту, інтерпретації, стилізації, композиції, художньо-естетичної цінності та історичного розвитку декоративного символу в мистецтві), установити між ними взаємозв’язки, визначити можливості використання засобів декоративної символіки в професійно-педагогічній діяльності.

Згідно із системним підходом відносно самостійні компоненти про-цесу формування національної художньої культури особистості розгляда-ються не ізольовано, а в їх взаємозв’язку (принципи, підходи, зміст роботи, етапи формування, сукупність організаційних форм і методів).

У другому розділі „Експериментальна перевірка педагогічних умов формування національної художньої культури в майбутніх учителів засобами декоративної символіки” визначено критерії, показ-ники та рівні сформованості національної художньої культури студента, проаналізовано сутність і результати педагогічного експерименту.

На підставі аналізу наукової літератури виділено такі критерії сформованості національної художньої культури майбутнього вчителя початкових класів та образотворчого мистецтва з відповідними показни-ками: знання національної художньої культури, засобів декоративної символіки та способів їхнього використання у професійно-педагогічній діяльності; наявність пізнавального інтересу до національної художньої культури; ціннісне ставлення до декоративної символіки та національної художньої культури; здатність застосовувати знання про національну художню культуру, декоративну символіку у творчій художній та професійній діяльності.

Визначення критеріїв і показників дозволило здійснити змістовне наповнення рівнів сформованості національної художньої культури в майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва (початковий, середній, достатній, високий).

У дослідженні брали участь студенти Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (факультет початкового навчання та  художньо-графічний факультет) і Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (факультет початкового навчання). 

У ході констатувального етапу педагогічного експерименту було встановлено, що переважна більшість студентів як контрольної (КГ), так й експериментальної групи (ЕГ) виявила середній рівень сформованості національної художньої культури. Так, середній рівень у КГ факультету початкової освіти становив 53,13 % студентів, в ЕГ – 53,66 %. Відповідно, середній рівень виявлено у 50,93 % студентів КГ та 49,32 % ЕГ художньо-графічного факультету.

Реалізація теоретично визначених та обґрунтованих педагогічних умов у ході формувального етапу експерименту передбачала наповнення змісту навчальних дисциплін художньо-графічного циклу „Композиція”, „Основи декоративного мистецтва”, „Історія образотворчого мистецтва”, культурознавчих дисциплін знаннями засобів декоративної символіки, відповідними вміннями та навичками. У ході оволодіння студентами цими дисциплінами було запропоновано спеціально розроблені теми реферативних повідомлень, курсових робіт та дипломних досліджень. Було впроваджено в навчально-виховний процес авторський спецкурс „Національна художня культура” (з використанням засобів декоративної символіки), що мав на меті не тільки поглиблене вивчення засобів декоративної символіки, оволодіння понятійно-категоріальним апаратом національної художньої культури, а й формування в студентів стійкого пізнавального інтересу та ціннісного ставлення до українського мистецтва, художньої культури. Структура процесу формування націо-нальної художньої культури представлена у вигляді розробленої функціо-нальної моделі за такими етапами: когнітивно-інформаційний, аксіологіч-ний, трансформації (перенесення знань, цінностей у нову площину – особистісну та професійно-педагогічну) та діяльнісно-творчий. 

Ефективними формами та методами експериментальної реалізації теоретично обґрунтованих педагогічних умов є: лекції, семінарські та практичні заняття, диспути (для формування художньо-когнітивного компонента національної художньої культури); моделювання навчальних ситуацій як естетичного, так і художньо-педагогічного змісту, тематичні вечори, ігрові технології (для забезпечення ціннісно-мотиваційного компонента); диспути, ігрові технології, мікровикладання (для формування професійно-змістовного компонента); самостійна робота, виконання художніх творчих вправ та завдання, підготовка рефератів, презентація творчих проектів  (діяльнісно-творчий компонент).

Аналіз результатів формувального етапу експерименту підтвердив правильність висунутої гіпотези про ефективність реалізації педагогічних умов щодо формування національної художньої культури. Визначено більш значні позитивні зміни в зростанні показників за всіма критеріями в експериментальних групах порівняно зі студентами контрольних груп. Зокрема, на кінець експерименту за таким критерієм, як ціннісне ставлення до національної художньої культури, декоративної символіки українського мистецтва – у студентів експериментальної групи факультету початкової освіти підвищився достатній рівень на 40 %; високий рівень підвищився на 12,2 %; у контрольній групі – достатній рівень підвищився лише на 7,3 %, високий – на 3,5 %. Аналогічно підвищилися рівні знання, пізнавального інтересу до національної художньої культури, відтворення й застосування знань про національну художню культуру, декоративну символіку у творчій діяльності. Порівняльний аналіз показників груп художньо-графічного факультету також показав суттєву динаміку зростання в експериментальній групі рівнів сформованості показників порівняно з контрольною. Узагальнені результати дослідно-експериментальної роботи представлено в таблиці 1.