ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ПОЗАКЛАСНОЇ МУЗИЧНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ З МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ

Краткое содержание

                                        ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дослідження, визначено мету, об’єкт, предмет дослідження, сформульовано гіпотезу та завдання роботи, визначено основні методи експериментального дослідження, розкрито наукову новизну роботи, її теоретичне і практичне значення. Вказано на зв’язок дисертаційного дослідження з науковими програмами і планами, її методологічну основу, подано відомості про впровадження та апробацію основних положень дослідження.

       У першому розділі „Музично-педагогічна підготовка вчителя початкових класів як педагогічна проблема”  розкрито художньо-виховний потенціал учителя початкових класів, визначено роль музичного мистецтва у вихованні особистості,   проаналізовано педагогічну творчість як запоруку реалізації виховних можливостей музичного мистецтва. У розділі обґрунтовано  взаємозв’язок  загальнопедагогічної та  художньої підготовки  вчителя початкових класів до виховної  роботи в школі у контексті історії розвитку вітчизняної педагогічної освіти та презентовано проблему комплексності  мистецько-педагогічної підготовки вчителя початкових класів у контексті професіографічного підходу. Здійснено дефінітивний аналіз ключового поняття дослідження “музично-виховна робота в початковій школі”, виокремлено її аксіологічний аспект.  У межах аналізу стану підготовки майбутніх учителів початкових класів до музично-виховної роботи з молодшими школярами презентовано позитивний досвід ВНЗ України та близького зарубіжжя щодо форм і методів здійснення такої підготовки фахівців для початкової школи. У розділі розкрито суть і структуру професійної готовності вчителя початкових  класів до музично-виховної роботи в школі 1 ступеня,  виокремлено її  критерії та рівні. 

     Оновлені концептуальні підходи до професійної освіти передбачають формування в майбутніх учителів початкових класів уміння самостійно й цілеспрямовано творити власний виховний потенціал. Утім його успішне формування  стане можливим лише за умов адекватного розуміння і оцінювання вчителем такого могутнього виховного засобу, як   музичне мистецтво.

       Сучасний педагог має  усвідомлювати, що найрезультативнішою формою впливу музики на дитину є світоглядна. Сприймаючи музику, вихованці   стають учасниками естетичного діалогу з автором, у якому відбувається корекція ціннісних орієнтацій шко­лярів. Тому вчителю початкових класів конче потрібно опанувати в процесі фахової підготовки алгоритми музично-педагогічної діяльності, аби вміти грамотно організувати процес взаємодії дитини з музичним мистецтвом.

     Художньо-виховний потенціал учителя початкових класів є підсистемою його виховного потенціалу в широкому розумінні,  своєрідним субліматом  його розвиненої професійної культури, в межах розвитку і функціонування якої відбувається реалізація виховного змісту мистецьких образів та уможливлюється повноцінна взаємодія вихователя з вихованцями на культуротворчій основі. Система професійної освіти вчителя повинна враховувати взаємообумовленість художньо-виховного потенціалу педагога та його професійної культури, постійно дбаючи про належне культурологічне наповнення змісту, методів та форм фахової підготовки майбутніх учителів.

      Проблеми підготовки вчителя початкових класів до музично-педагогічної діяльності невід’ємні від проблем педагогічної творчості. Таку діяльність апріорі кваліфікують як творчу, адже вона оперує художніми образами, які уособлюють результативність мистецького процесу. Підготовка ж майбутнього  вчителя початкових класів до творчого оперування музичними засобами в контексті компетентнісного підходу до освіти  посилює практичне  спрямування фахової підготовки педагога  на реалізацію освітньо-виховних завдань.

       Художня підготовка вчителя початкових класів має відбуватися в безпосередньому зв’язку із загальнопедагогічною. Ізольований підхід до різних аспектів фахової підготовки (як замкнених освітніх галузей) неминуче призводить до  обмеженості як художнього, так і загальнопрофесійного мислення вчителя, обумовлює низьку його компетентність  у розумінні виховних можливостей музичного мистецтва. Своєрідним модулем, який об’єднає ці дві площини фахового становлення вчителя початкових класів,  повинна   стати педагогічна творчість.

      Історія розвитку вітчизняної педагогічної освіти, аналіз наявних професіографічних підходів до фахової підготовки вчителя початкових класів переконливо засвідчують потрібність і плідність його музично-естетичної підготовки до роботи з молодшими школярами. Саме така підготовка забезпечує комплекс педагогічних умінь, який має своєю основою художньо-ціннісне підґрунтя і збагачує як когнітивно-знаннєву, так і операційно-технологічну вправність педагога. Особливої ваги це набуває для грамотної організації  позакласної музично-виховної роботи з дітьми.

     Позакласну музично-виховну роботу в початковій школі тлумачимо як системне включення дітей у художньо-творчу діяльність зі сприймання, оцінювання, творчої інтерпретації  музики на основі оптимальної реалізації її ціннісно-виховного потенціалу, варіативного пошуку організаційно-виховних форм подачі музичного матеріалу, постійного емоційного збагачення виховних ситуацій та забезпечення рефлексивної реакції вихованців на зміст музичних образів.

    Професійну готовність учителя початкових класів до позакласної музично-виховної роботи  у дослідженні визначено як складову загальної готовності  до організації виховного процесу, як інтегративне професійно-особистісне утворення, що включає усвідомлення педагогом  виховного потенціалу музичного мистецтва та власного художньо-виховного потенціалу на основі розуміння  цілей і завдань  музично-виховної роботи з дітьми (цілепокладальний компонент), здатність до адекватної передачі учням ціннісно-виховного сенсу музичних образів (трансляторно-ціннісний компонент), сформованість умінь і навичок   проектування змісту та форм позакласної художньо спрямованої виховної роботи на музичному матеріалі  (креативно-проектувальний компонент). 

     Результати констатувального дослідження дозволили з’ясувати критерії готовності майбутніх учителів початкових класів до позакласної музично-виховної роботи з дітьми:  характер мотивації студентами музично-виховної роботи з дітьми; ступінь їх особистої сприйнятливості до музичних видів діяльності; здатність до творчої інтерпретації музичного образу; глибина втілення художньо-виховної цінності музичного твору в цілепокладання музично-виховної роботи; якість проектування музично-виховної діяльності у системі позакласної виховної роботи в початковій школі.

     На  основі  зазначених критеріїв були визначені рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до позакласної музично-виховної роботи з молодшими школярами:

       Формально-номінальний рівень, для якого характерні:  схильність  до виховного негативізму; відсутність позитивних мотивів музично-виховної роботи; елементарно-прикладний ступінь особистої сприйнятливості до музичних видів діяльності (принагідно до  ситуації); відсутність здатності до будь-якої інтерпретації музичних образів; індиферентність до художньо-виховного потенціалу музичних творів; формальне цілепокладання музично-виховної роботи в контексті професійного самопримусу; відсутність культури педагогічного транслювання художніх цінностей;  аморфність проектувальної діяльності в контексті пошуку змісту і форм позакласної музично-виховної роботи з учнями. 

      Інтуїтивно-продуктивний рівень, про який свідчать:  наявність пізнавально-розвивальних мотивів музично-виховної роботи з молодшими школярами; зацікавлено-емоційний ступінь особистої сприйнятливості до музичних видів діяльності; збіднено-наслідувальна реакція на музичний образ  у намаганнях його інтерпретації;  часткова продуктивність оцінки художньо-виховного потенціалу музичних творів; традиційно-стереотипне цілепокладання музично-виховної роботи; зацікавлений пошук інноваційних прийомів педагогічного транслювання художніх цінностей; проектування музично-виховної роботи з учнями   здебільшого на рівні репродукції. 

    Усвідомлено-креативний рівень, який передбачає: наявність культуротворчих мотивів музично-виховної діяльності; особистісно-рефлексивний ступінь особистої сприйнятливості до музичних видів діяльності; виражена здатність до інтерпретації музичного образу із застосуванням виразних засобів суміжних мистецтв; належна продуктивність усвідомлення художньо-виховної цінності музичних творів; системно-творче цілепокладання музично-виховної роботи; належна аксіологічна та технологічна культура педагогічного транслювання художніх цінностей;   креативність проектувальної діяльності в контексті пошуку змісту і форм позакласної музично-виховної роботи з учнями.   

      Аналіз результатів діагностичного обстеження виявив, що рівень готовності майбутніх учителів початкових класів до позакласної музично-виховної роботи з дітьми не відповідає сучасним   вимогам, а тому потребує певних змін в організації навчально-виховного процесу підготовки майбутніх фахівців. Так,  формально-номінальний рівень готовності виявлено у 31,45%  студентів експериментальної групи,  інтуїтивно-продуктивний – у 44,36% ;   усвідомлено-креативний – у 24,19%  обстежених студентів.

      Результати констатувального дослідження засвідчили, що музична творчість у процесі професійної підготовки вчителя початкових класів ще, на жаль, не набула достатньо високого статусу, що часто зумовлює „ремісницький” підхід до оперування художніми образами в практичній роботі вчителя та нівелювання їхнього культурологічного та виховного потенціалу. В той самий час можна однозначно стверджувати, що музична підготовка вчителя початкових класів створює абсолютно необхідне підґрунтя  для  його майбутньої педагогічної творчості. Втім це відбувається не автоматично (внаслідок ознайомлення з музичним матеріалом), а лише завдяки  кореляції загальнопедагогічних, методичних та мистецьких аспектів фахової освіти.

       Процес цілепокладання музично-виховної роботи, як правило,  є збідненим внаслідок його формалізації. Проектування студентами музично-виховної роботи з молодшими школярами у більшості випадків не враховує специфіку педагогічного транслювання художніх цінностей, спирається на досить примітивізований процес формотворчості щодо використання музики у позакласній виховній роботі.

      Серед причин, які стримують підготовку майбутніх учителів початкових класів до позакласної музично-виховної роботи, виокремлені наступні:

ü    гуманітаризація змісту вищої освіти вчителя початкових класів відбувається менш потужно, ніж того потребує культурно-виховна ситуація в школі 1 ступеня, а забезпечити культуротворчі цілі виховної роботи з дітьми зможе лише вчитель зі сформованим гуманітарним мисленням;

ü    загальнопедагогічна підготовка вчителя початкових класів, організаційно-методичне забезпечення педагогічної практики побіжно враховують специфіку орієнтування студентів на позакласну музично-виховну роботу з дітьми;

ü    викладання дисциплін художнього спрямування в системі фахової підготовки вчителя початкових класів недостатньо зорієнтоване на збагачення виховного потенціалу майбутнього вчителя початкових класів взагалі і з виходом у площину позакласної виховної роботи з молодшими школярами зокрема (що  обумовлено переважною орієнтацією на  інтелектуальну сферу студентів, ігноруванням емоційно-образних механізмів  формування  особистісного ставлення майбутнього вчителя до художнього матеріалу);

ü     в практиці навчально-виховної роботи з майбутніми вчителями початкових класів  епізодично  використовується синтез мистецтв   як основа формування їхнього  художнього мислення, що гальмує  створення в педагогічній свідомості майбутнього фахівця, з одного боку, цілісного образу мистецтва з його широкими виховними можливостями, з іншого – уповільнює розуміння ролі і місця музики у вихованні;

ü    викладання предметів музичного циклу традиційно хибує на звуження освітніх завдань до вироблення у майбутніх учителів початкових класів спеціальних умінь і навичок (співу, диригування,   виконання   музики на музичному інструменті та ін.) без потрібної адаптації змісту і форм музичної підготовки до  майбутньої культуротворчої діяльності в початковій школі;

ü    позааудиторна музично спрямована виховна робота з майбутніми педагогами не завжди є достатньо професійно зорієнтованою, тобто пов’язаною з розширенням художньо-творчого діапазону майбутніх учителів на основі постійної взаємодії з дитячою аудиторією в умовах студентських гуртожитків, клубів, студій, дитячих бібліотек тощо.

       У другому розділі “Методика професійної підготовки вчителів  школи 1  ступеня до позакласної  музично-виховної роботи з  молодшими школярами”  обгрунтовано  педагогічні умови успішної фахової підготовки майбутніх  учителів початкових класів до музичного виховання молодших школярів у позакласній роботі, обґрунтована та експериментально перевірена методика підготовки майбутніх фахівців до досліджуваної діяльності, проаналізовано та узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи.

      На основі теоретичного аналізу та вивчення практичного досвіду фахової підготовки вчителя початкових класів визначені педагогічні умови їхньої ефективної підготовки   до музичного виховання  дітей у позакласній роботі: забезпечення цілепокладальної активності студентів у процесі  формування в них мотивів музично-виховної діяльності; формування музично-професійного мислення майбутніх учителів початкових класів  у контексті інтегральної дії антиципації та рефлексії; розвиток здатності студентів до комплексної реалізації художньо-аксіологічних та загальнопедагогічних умінь в умовах контекстного підходу до  музичної підготовки майбутніх учителів школи 1 ступеня.

  У дослідженні створено організаційно-педагогічну модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до позакласної музично-виховної роботи з молодшими школярами (рис. 1), яка реалізується в етапній   методиці підготовки студентів до досліджуваної діяльності.     

        Пропедевтично-мотиваційний етап підготовки зумовлює формування музично-професійного мислення майбутніх учителів початкових класів; розвиток у студентів мотивів музично-виховної роботи з молодшими школярами; формування навичок цілепокладання музично-виховної роботи з дітьми. Технічно-операційний етап  підготовки  націлює студентів на  оволодіння методами музично-виховної роботи з учнями початкових класів; підготовку до формотворення в контексті організації позакласної музично-виховної роботи в початковій школі; формування елементарних навичок музично-виконавської діяльності. Практично-проектувальний  етап  підготовки передбачає формування навичок синтезування різних видів художньої діяльності дітей у процесі ігрової діяльності; підготовку до аналізу і проектування художньо-виховних ситуацій у позакласній роботі з молодшими школярами; моделювання і практичну реалізацію студентами музично-виховних комплексів  у позакласній роботі в школі 1 ступеня.