ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ КОНТРОЛЮ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ З ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ КУРСАНТІВ ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету та основні завдання, гіпотезу та методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, відображено апробацію і впровадження одержаних результатів, особистий внесок здобувача.

У першому розділі дисертації – «Теоретичні основи організації контролю навчальних досягнень у педагогічному процесі сучасної вищої школи» – викладено результати наукового аналізу досліджуваної проблеми, обґрунтовано теоретичні засади організації контролю навчальних досягнень з урахуванням сучасних тенденцій вітчизняної і світової педагогічної практики.

Вивчення педагогічної літератури дозволяє констатувати, що не зважаючи на різнопланове дослідження проблеми контролю навчальних досягнень у вітчизняній педагогіці, до цього часу не існує загальноприйнятого тлумачення ключових понять «перевірка», «оцінювання», «діагностика» і «контроль», єдності щодо розуміння завдань контролю, етапів його організації. Завдання контролю розглядаються досить вузько і у більшості робіт зводяться лише до виявлення та оцінювання знань студентів; досить часто до етапів організації контролю не включають визначення необхідних результатів навчання, аналіз результатів перевірки і внесення корективів у навчальний процес. Це зумовлює необхідність уточнення категоріально-поняттєвого апарату дослідження. У розділі уточнюються поняття «перевірка», «оцінювання», «діагностика» і «контроль», завдання, функції контролю навчальних досягнень та етапи його організації.

Аналіз досліджень зарубіжних науковців свідчить, що контроль здійснює істотний вплив на характер організації навчальної діяльності, мотивацію до навчання, пізнавальну активність, самооцінку, тривожність студентів. Цей вплив може бути як позитивним, так і негативним, що значною мірою залежить від організації контролю. Негативний вплив тестів із завданнями закритого типу, які набули поширення у освітніх системах західних країн, зумовлює відхід від тих типів вимірювання, в основу яких покладено психометрію, теорію тестів і перехід до педагогічного оцінювання, що дозволяє оцінювати не тільки правильність одержаної відповіді, але й способи рішення, логіку міркувань, обґрунтованість думок і багато інших навчальних умінь. Заслуговує на увагу досвід застосування у навчальному процесі методів оцінки динаміки індивідуальних досягнень студентів (навчальне портфоліо). Зміщення акценту на самостійну роботу студентів у зв’язку з приєднанням України до Болонської декларації зумовлює актуальність досвіду організації контролю самостійної роботи студентів за допомогою навчальних проектів.

Аналіз «традиційної» моделі організації контролю навчальних досягнень студентів у вітчизняних ВНЗ показує, що поряд з позитивними особливостями (різноманітність методів контролю; систематизація і глибоке осмислення навчального матеріалу, що забезпечує заліково-екзаменаційна система; можливість отримання даних про когнітивний розвиток студента, рівень його проблемного мислення тощо) їй властиві істотні недоліки, зокрема суб’єктивізм і пов’язана з ним упередженість оцінок викладачів; відсутність науково обґрунтованих якісних критеріїв оцінювання індивідуальних навчальних досягнень студентів; відсутність таксономії навчальних цілей; орієнтація на репродуктивний тип навчальної діяльності; недостатнє використання навчального, розвивального і виховного потенціалу контролю тощо. Впровадження модульно-рейтингової системи, використання тестів дозволяє істотно підвищити об’єктивність оцінювання навчальних досягнень студентів, систематичність їх навчальної діяльності, але не вирішує проблеми врахування індивідуальних пізнавальних особливостей студентів. Стандартизація процедури перевірки суперечить тенденції до гуманізації, адаптивності, альтернативності сучасної освіти. Отже, «традиційна» модель організації контролю навчальних досягнень, не втрачаючи свого значення в сучасних умовах, потребує оновлення. Світовий і вітчизняний досвід свідчить, що у процесі впровадження інноваційних методів перевірки у навчальний процес з викладачами ВНЗ необхідно проводити спеціальну роботу, спрямовану на підвищення їх теоретичної і практичної готовності до ефективної реалізації контролю навчальних досягнень.

У другому розділі – «Організація контролю навчальних досягнень курсантів ВВНЗ з гуманітарних дисциплін» –  здійснено аналіз особливостей організації контролю навчальних досягнень з гуманітарних дисциплін у ВВНЗ, розроблено критерії готовності викладачів до організації контролю навчальних досягнень курсантів з гуманітарних дисциплін, виявлено педагогічні умови, що сприяють ефективній організації контролю навчальних досягнень курсантів ВВНЗ з гуманітарних дисциплін, проаналізовано розроблену технологію організації контролю навчальних досягнень курсантів з гуманітарних дисциплін.

Особливості навчального процесу у ВВНЗ та специфіка гуманітарних дисциплін визначають особливості компонентів системи контролю навчальних досягнень. Специфічним завданням контролю є забезпечення дидактичної адаптації курсантів молодших курсів до особливостей навчання у ВВНЗ. Поряд з традиційними принципами організації контролю особливої актуальності у ВВНЗ набуває принцип забезпечення паритетності викладачів і курсантів. Специфіка навчального процесу у ВВНЗ зумовлює необхідність більш широкого, у порівнянні з іншими ВНЗ, застосування самоконтролю і взаємоконтролю курсантів, їх розумного поєднання з контролем викладача. Особливості мети вивчення і змісту гуманітарних дисциплін обмежують застосування тестів із завданнями закритого типу в якості методу перевірки і зумовлюють більш широке використання таких методів, що дозволяють оцінити не тільки правильність одержаної відповіді, але і способи рішення, логіку міркувань, обґрунтованість думок тощо (проекти, ділові ігри тощо). Традиційні методи перевірки (усне й письмове опитування) не втрачають свого значення за умови їх оптимального поєднання з інноваційними методами перевірки.

Істотні зміни у вимогах до викладачів, які працюють в умовах становлення нової освітньої парадигми, визначають особливу роль готовності викладача ВВНЗ до організації контролю. Дослідження мотиваційного, змістового та процесуального компонентів готовності дозволило сформулювати критерії готовності і дослідити стан готовності викладачів до організації контролю навчальних досягнень курсантів з гуманітарних дисциплін. За результатами дослідження, до якого було залучено 45 представників 8 ВВНЗ до групи з низьким рівнем готовності було віднесено 65% викладачів, до групи з середнім рівнем – 31%, до групи з високим рівнем – лише 4%. Дослідження процесу професійної підготовки викладачів з гуманітарних дисциплін у вищих педагогічних закладах освіти показало, що однією з причин низького рівня готовності є недостатня увага до цього аспекту підготовки майбутніх викладачів.

Оскільки проблема впливу контролю є недостатньо дослідженою у вітчизняній педагогічній науці, нашим завданням було розробити критерії визначення ступеня і характеру впливу контролю навчальних досягнень на ефективність фахової підготовки курсантів ВВНЗ з гуманітарних дисциплін. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури було виділено такі показники впливу: рівень навченості, мотивація, пізнавальна активність, сформованість професійно важливих якостей особистості, дидактична адаптація, тривожність.

Дослідження характеру і ступеня впливу контролю навчальних досягнень на ефективність фахової підготовки курсантів показало, що існуюча система контролю навчальних досягнень певною мірою сприяє стимулюванню навчання, але не забезпечує об’єктивність перевірки, її професійну спрямованість, індивідуалізацію і диференціацію, повноцінну реалізацію навчальної, розвивальної і виховної функції контролю, недостатньою мірою сприяє підвищенню рівня навченості, розвитку пізнавальної активності курсантів, формуванню у них професійно важливих якостей, успішній дидактичній адаптації курсантів. Недоліки в організації контролю призводять до конфліктів між викладачами і курсантами, збільшення емоційної напруженості, психологічного дискомфорту, тривожності. Отже, можна констатувати наявність певного негативного впливу контролю навчальних досягнень на курсантів в сучасній системі навчання.

Результати констатувального експерименту дозволили зробити висновок про те, що існуюча система контролю навчальних досягнень не відповідає сучасним вимогам до його організації. Вдосконалення потребує як організація професійної підготовки викладачів до здійснення контролю навчальних досягнень, так і сама система контролю. За результатами констатувального експерименту було визначено педагогічні умови ефективної організації контролю навчальних досягнень у навчальному процесі ВВНЗ.

Аналіз педагогічної літератури показав, що найбільш оптимальною формою організації контролю навчальних досягнень є педагогічна технологія, оскільки координоване і поетапне виконання дій, спрямованих на досягнення необхідного результату та однозначність виконання процедур і операцій, що є неодмінними і вирішальними ознаками технології, дозволяє уникнути значної кількості недоліків у організації контролю навчальних досягнень, виявлених у ході констатувального експерименту. На основі аналізу основних методологічних вимог до педагогічної технології, закономірностей створення комплексу навчально-методичного забезпечення процесу вивчення гуманітарних дисциплін у ВВНЗ було розроблено технологію організації контролю навчальних досягнень. У розділі викладено детальний опис технології, яка передбачає такі етапи організації контролю навчальних досягнень: цілепокладання, проектування перевірки, підготовка засобів контролю, вхідна перевірка з дисципліни, вхідна модульна перевірка, виконання навчальної роботи, поточний модульний контроль, підсумкова модульна перевірка, підсумкова перевірка з дисципліни, пов’язані прямими (А) та зворотними (Б) зв’язками (рис. 1).