Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність наукового дослідження з обраної проблеми, розкрито стан її вивчення, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, охарактеризовано теоретико-методологічні засади, методи й етапи, наукову новизну, теоретичне та практичне значення дослідження, наведено відомості про апробацію і впровадження одержаних результатів та бази дослідно-експериментальної роботи.

У першому розділі – “Теоретичні аспекти формування громадянської позиції підлітків у контексті їх соціалізації в молодіжних організаціях” – проаналізовано позиції вчених із філософських, психологічних, соціально-педагогічних та педагогічних аспектів соціалізації, її механізми та чинники; доказано, що громадянське виховання є складовою соціалізації в контексті формування громадянської позиції; проаналізовано сутність та роль молодіжних організацій щодо формування громадянської позиції підлітків; розкрито громадянську позицію як умову їх входження в соціальне середовище.

У процесі дослідження формування громадянської позиції через призму соціалізаційних процесів з’ясовано, що досить важливим є трактування соціалізації в педагогічному контексті (О. Бодальов, В. Давидов, Н. Заверико, Н. Лавриченко, В. Сухомлинський та ін.). Педагогічний аспект соціалізації передбачає спеціально організований вплив на особистість, яким є виховання, для підвищення ефективності формування в неї соціальної зрілості.

Аналіз процесу соціалізації дає змогу стверджувати, що виховання є частиною процесу соціалізації, а це надає їй скоординованості та цілеспрямованості. Розбудова демократії в державі ставить на часі громадянське виховання як соціально контрольовану соціалізацію, що має на меті сформувати громадянські задля формування громадянських якостей, які забезпечать активну громадянську позицію підростаючого покоління.

Оскільки громадянська позиція проявляється і формується в конкретних справах, то діяльність виступає основною умовою та засобом її прояву. Завдяки їй і через неї підлітки реалізують своє “Я” , пізнають світ і себе, формують свою самосвідомість, моральні та соціальні установки.

Основним середовищем, де підліток може формувати громадянську активність, є дитячі та молодіжні організації. Соціалізаційні чинники в цьому середовищі щодо набуття громадянських якостей є домінантними. Вони більше, ніж інші інститути виховання акцентують увагу на розвитку самостійності, ініціативи, управлінських навичок, виховання свідомого громадянина з активною життєвою позицією, виховують своїх членів духовно й соціально розвиненими особистостями. Саме в них підлітки отримують навички міжособистісного спілкування, набувають лідерських якостей, ініціатив у прийнятті рішень, практики в реалізації індивідуальних і колективних справах що сприяє активному формуванню громадянської позиції.

Із урахуванням того, що громадянська позиція виявляється в соціально-комунікативній, громадсько корисній, суспільно-політичній активності та самовдосконаленні, молодіжні організації є тим соціальним інститутом, який допомагає підліткам успішно інтегруватися в суспільство, бути готовим до праці в нових соціально-економічних умовах державного розвитку.

Громадянська позиція особи є найважливішим компонентом, який забезпечує її активність як суб’єкта всіх соціально-економічних, політичних перетворень у державі, а відтак забезпечує формування демократичного, суверенного суспільства. Громадянська позиція передбачає усвідомлене та відповідальне ставлення до суспільства, уміння орієнтуватися в сучасному глобалізованому світі, планувати свої дії, прогнозувати результати й відповідати за прийняття тих чи інших рішень. Проявом громадянської позиції особистості є її ставлення до суспільства, до дійсності, до людей, до самої себе, яке проявляється в їх діяльності.

Виходячи із аналізу означених підходів з’ясовано, що громадянська позиція – це система ціннісних і соціальних орієнтацій та настанов, які набуває особистість в процесі її входження в суспільство.

Громадські організації відіграють позитивну роль у процесі формування громадянської позиції підлітків.

На основі аналізу поглядів дослідників щодо компонентів соціалізації підлітків у молодіжних організаціях (Л. Байбородова, А. Волохов, І. Фришман) та компонентів громадянського виховання й освіти (Ю. Завалевський, Л. Рехтета, П. Вербицька й ін.) виділено такі компоненти сформованості громадянської позиції: пізнавальний, мотиваційний, вчинковий.

Пізнавальний компонент характеризується наявністю знань, які забезпечують можливість орієнтуватися у змісті понять, самооцінювати відповідність особистісних громадянських якостей вимогам суспільства до ролі громадянина, знати особливості соціального спілкування, співвідносити знання з адекватною їм системою цінностей, визначати шляхи власного самовдосконалення.

Мотиваційний компонент забезпечує спрямування до участі в демократичних процесах держави, усвідомлення відповідності змісту ціннісних орієнтацій вимогам суспільства та значення особистого внеску в розбудову держави, спрямованість на результативну соціальну діяльність, потребу саморозвитку та самовдосконалення.

Вчинковий компонент передбачає практичну й морально-психологічну готовність до прийняття нестандартних рішень, участь у соціально значущій діяльності, прояви толерантності, активності та творчого підходу до діяльності.

Варто зазначити, що кожен із цих компонентів має враховувати пріоритетні напрями діяльності (національно-патріотичний, морально-етичний, політико-правововий, економічний), які сприятимуть вихованню тих якостей, які забезпечать активну громадянську позицію підростаючого покоління.

У другому розділі – “Експериментальне дослідження моделі формування громадянської позиції підлітків у молодіжних організаціях” – проаналізовано програми, нормативні документи діяльності молодіжних організацій, обґрунтовано підходи до визначення показників та рівнів сформованості громадянської позиції підлітків, проаналізовано сучасний стан громадянської позиції підлітків у молодіжних організаціях, розроблено модель формування громадянської позиції, подано систематизовані результати експериментально-дослідницької роботи.

Для виявлення сформованості громадянської позиції підлітків у молодіжних організаціях проаналізовано програми їх діяльності відповідно до виділених нами компонентів та напрямів її формування, вивчено якості підлітків (на основі суджень респондентів).

Для досягнення ефективності експериментального дослідження встановлено три рівні громадянської позиції підлітків у молодіжних організаціях: високий, середній, низький.

Високий рівень властивий підліткам, які досить добре володіють знаннями щодо якостей, притаманних громадянинові, усвідомлюють поняття “патріотизм”, знають особливості демократичного устрою та ринкової економіки, символи держави та їх історію, географію, народні традиції, історію країни, прагнуть розширити та поглибити знання з основ громадянського співжиття, усвідомлюють громадянський обов’язок, відповідально виконують громадські доручення, проявляють особисту ініціативу та підтримують цікаві ідеї однолітків, приймають нестандартні рішення під час виконання дорученої справи. У мотивації до діяльності, передусім керуються її значенням для колективу або ж суспільства.

Середній рівень характерний підліткам, які загалом ознайомлені з поняттям “патріотизм”, орієнтуються в якостях, притаманних свідомому громадянинові, особливостях громадянського суспільства та ринкової економіки, виявляють незначний інтерес до питань демократичного устрою, а більше цікавляться тими позиціями, що мають особистісний характер. Дотримуються норм права, проте їх правомірна поведінка не є добровільною, оскільки є побоювання втратити друзів, довіру сім’ї. З повагою ставляться до демократично обраної влади, якщо вона відповідає їх ідеалам. Усвідомлюють потребу віддано й сумлінно працювати на благо своєї Батьківщини, однак на практиці не завжди це застосовують.

Низький рівень вирізняється від попередніх недостатністю знань історичного та культурного минулого українського народу, основ громадянського суспільства, демократичного устрою, ринкової економіки. У мотиваційній структурі більшою мірою переважають особистісні інтереси. У суспільно корисній діяльності не виявляють ініціативи та бажання приймати самостійні рішення. Виконують доручення колективу, якщо особистісні інтереси збігаються з громадськими.

Спираючись на дані констатувального експерименту, ми прийшли до висновку, що підлітки знають історію, шанують народні традиції, поважають закон та однолітків, яким притаманні загальнолюдські якості, відчувають потребу особистої участі в суспільних процесах, однак інтегрувати їх у єдину цілісну систему, в якій би втілювалися власні думки, цінні орієнтації та переконання, вони не можуть.

В умовах стрімкого розвитку суспільних процесів украй потрібно оновлювати й урізноманітнювати програми діяльності молодіжних громадських організацій, приводити їх у відповідність до вимог та запитів суспільства. Потребує оновлення зміст діяльності, який би відображав суспільні процеси та відповідав викликам сьогодення – виховання громадянських якостей, що, у свою чергу, сприяло б формуванню активної життєвої позиції в підростаючого покоління. Будучи активними учасниками суспільно корисних справ, підлітки активніше включаються в соціальне життя, опановують історичну й сучасну світову та національну культурну спадщину, інтенсивно входять у новий економічно-ринковий розвинений світ.

На основі отриманих даних констатувального експерименту, а також результатів аналізу досягнень педагогічної науки спроектовано модель формування громадянської позиції підлітків у молодіжних організаціях (рис.1), яка реалізовувалась на етапі формувального експерименту.

Модель побудована відповідно до виділених компонентів та напрямів формування громадянської позиції. За кожним напрямом розроблено зміст, форми й методи, які, на нашу думку, ефективно сприятимуть формуванню громадянської позиції підлітків у молодіжних організаціях, навчально-освітніх закладах та інших соціальних інститутах.

Виховна діяльність була спрямована на систематичне інформування підлітків щодо різноманітних питань соціально-політичного життя країни, формування патріотичних, моральних, економічних якостей та стійкої потреби в активній громадській діяльності.

Розробляючи зміст діяльності молодіжних організацій, ми орієнтувалися на:

– розвиток у підлітків патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного й історичного минулого рідної країни; формування любові до держави, українського народу, етнічних меншин, рідної землі, родини, бережливе ставлення до природи;

– вивчення демократичних принципів функціонування політичної системи та державної влади; особливостей громадянського суспільства; виховання поваги до Конституції України, законів України, державної символіки; усвідомлення взаємозв’язку між правами людини, індивідуальною свободою та патріотичною відповідальністю; визнання прав дитини як найвищої цінності держави й суспільства;

– утвердження моральних якостей підлітків як базової основи громадянського суспільства; толерантне ставлення до інших людей та народів;

– розуміння сутності ринкових відносин, балансу між економічним зростанням і соціальним розвитком; повагу до приватної власності та праці.

Безперечно, ефективність формування громадянської позиції залежить і від змісту діяльності, і від форм та методів її організації. Серед найефективніших форм і методів уваги заслуговують ті, які сприяють розвитку самостійного критичного мислення, ініціативи, творчості підлітків: бесіди, ігри, дискусії, пошукова діяльність, екскурсії до музеїв, конкурси українських пісень та народних прикмет, зустрічі з представниками місцевої влади та видатними людьми, екскурсії на господарські підприємства тощо.

Оцінка сформованості громадянської позиції проводилась і за кожним компонентом зокрема, і загалом.

Упровадження моделі в експериментальних групах сприяло підвищенню рівнів сформованості громадянської позиції підлітків. Для підтвердження або спростування ефективності формування громадянської позиції підлітків у молодіжних організаціях здійснено порівняльний аналіз рівнів сформованості громадянської позиції підлітків у молодіжних організаціях, який ми подаємо в табл. 1.

Як засвідчують статистичні дані у “Пласті”, підлітки з високим рівнем громадянської позиції контрольних груп на початку формувального експерименту виявили вищий рівень громадянської позиції, ніж в експериментальних групах. Середнім рівнем експериментальних груп охарактеризовано 42,1 % підлітків порівняно з 37,5 % осіб контрольних груп. Показники низького рівня зафіксовано в 35,5 % підлітків експериментальних груп, у той час як в дітей контрольних груп цей показник становив 38,8 %.

У СПОУ підлітки з високим рівнем громадянської позиції в експериментальних групах на початку експерименту виявили вищий рівень, ніж підлітки контрольних груп. Натомість середній рівень в експериментальних групах зафіксовано в 33,3 % підлітків, а в контрольних – 35,3 %. Підлітки експериментальних груп з низьким рівнем громадянської позиції характеризувалися нижчими показниками – 49,5 %, підлітки контрольних груп – 50,4 %.