Бушулян О.В. Селекційна цінність сортозразків нуту різного походження в умовах степової зони України

Краткое содержание

Огляд літератури. У розділі на підставі аналізу літературних джерел висвітлено походження, значення нуту та його біологічні особливості. Розглядаються методи створення вихідного матеріалу, а також найбільш розповсюджені принципи добору пар для гібридизації. Обговорюється характер успадкування господарсько цінних ознак та кореляційних зв`язків між ними. Здійснено огляд наукової літератури, в якій висвітлено досягнення як вітчизняних, так і закордонних науковців з селекції нуту.

Аналізуючи дані огляду літературних джерел, зроблено висновок про необхідність вивчення світової генетичної плазми нуту та селекції в умовах півдня України.

Умови, матеріал і методика проведення дослідів. У розділі наведені умови та методика проведення польових і лабораторних дослідів, а також характеристика матеріалу, що вивчався. Роботу проводили в 1996-2000 роках у Селекційно-генетичному інституті УААН на полях елітно-насінницького господарства “Дачне”, яке розміщене в типових грунтово-кліматичних умовах степової зони півдня України.

Метеорологічні умови за роки дослідження значно відрізнялися за гідротермічним режимом, що дозволило повно оцінити колекційний матеріал за комплексом основних біологічних та господарських ознак.

Надто посушливий 1996 рік дозволив виділити посухостійкі форми, надмірне зволоження в 1997 році – стійкі до вилягання і фузаріїв генотипи, посуха перед сівбою в 1998 році – сортозразки, маловибагливі до вологості грунту в період появи сходів.

Матеріалом для дослідження служила колекція нуту, яка була одержана з інституту рослинництва ім. В.Я.Юр`єва (м.Харків) та з Міжнародного науково-дослідного сільськогосподарського інституту напівсухих тропіків (ICRISAT, Індія) у кількості 563 сортозразків з 26 країн. Вивчення закономірностей успадкування кількісних ознак проводили на гібридних комбінаціях, які були отримані шляхом схрещування кращих колекційних форм.

Закладання польових дослідів, фенологічні спостереження, облік господарсько цінних ознак проводили за методичними вказівками ВІР. Ана-ліз структури врожаю та морфологічних ознак здійснвали в 10 рослин константних форм і в усіх гібридних рослин.

Вміст загального білка за К`єльдалем визначали в біохімічній лабораторії інституту. Математичні розрахунки виконували на ЕОМ СМ-4 в обчислювальному центрі СГІ. Усі необхідні статистичні характеристики кількісних ознак визначали з використанням методик Б.А.Доспехова (1973), F.Petz, K.Frey (Зенищева Л.С., 1968), Д.Л.Брюбейкера (1966), I.Mahmud, H.Kramer (1951), Ю.Б.Коновалова, Т.І.Хупацарія (1974), Г.В.Гуляєва, В.В.Мельниченко (1983), С.М.Гершензона (1983), П.П.Літуна (1973).

Оцінку колекційних сортозразків на штучному інфекційному фоні фузаріїв у лабораторних умовах проводили за методикою О.В.Гонтаренко (1993), у польових – за методикою, ухваленою в країнах членах РЕВ (1988).

Оцінка вихідного матеріалу нуту за основними господарсько цінними ознаками. Тривалість вегетаційного періоду відіграє велику роль у продуктивності та технологічності сорту. Досить часто цей показник визначає також стійкість до несприятливих факторів середовища, хвороб і шкідників. Трьохрічне вивчення колекційного генофонду нуту (1996-1998 рр) показало, що більшість форм (60,8%) є середньоскоростиглими (86-95 діб) та скоростиглими (32,4%) (75-85 діб). Середньостиглі сорти (більше 96 діб) складали 6,0%, а дуже скоростиглі (до 75 діб) – всього 0,8%.

Достовірної залежності продуктивності рослин від тривалості вегетаційного періоду не спостерігали. Розглядаючи вегетаційний період за окремими фазами, помітили, що найбільш продуктивні форми знаходяться в групі з подовженим періодом “цвітіння-дозрівання”.

Джерелами скоростиглості слід вважати такі форми як: б/н (Мексика), NEC-2149 (Іран), NEC-2630, NEC-2587 (Афганістан), вегетаційний період яких складає 80-90 діб при 94-98 діб у стандарту.

У найбільш продуктивних форм формується від 10,0 до 18,6 г зерна на рослині. Вони частіше зустрічались у середньоскоростиглих та середньостиглих групах і характеризувалися довгим періодом “цвітіння-дозрівання” (51-62 діб). Найбільш цінними донорами й джерелами високої продуктивності слід вважати сорти Розанна (14,7 г), Краснокутський 195 (15,2 г), Donia (15,8 г), NEC-2638 (16,7 г) та Привозний (18,6 г).

Підвищена врожайність обумовлюється насамперед оптимальним поєднанням елементів продуктивності: числа бобів на рослині, числа зерен у бобі та маси 1000 зерен. На основі одержаних результатів як джере-ла високої кількості бобів на рослині й зерен у бобі рекомендуються сорти Donia (45,6 та 1,1), Дніпровський 1 (39,2 та 1,1), Розанна (38,4 та 1,1), Краснокутський 195 (45,6 та 1,2), б/н (Мексика) (40,1 та 0,9), Привозний (40,6 та 1,0), NEC-2616 (37,1 та 1,25), NEC-2630 (39,7 та 1,1), NEC-2622 (39,1 та 1,1),  NEC-2152  (40,1 та 1,0); зерен у бобі – Александрит (1,5), Flip 85-13с (1,55) і LR 56 (1,5).

Слід відмітити, що сортозразки F-404,  JG-62 та RSW 5 індійського походження закладають на одному вузлі дві квітки, де в 75% зав`язуються два боби, що також може явитися елементом високої продуктивності.

Як джерела високої маси 1000 зерен можна рекомендувати сортозразки Donia (315 г), Розанна (320 г), NEC-2149 (345 г), NEC-2228  (360 г),  NEC-2234  (360 г),  NEC-2638 (435 г), б/н (Мексика) (420 г) та Привозний (450 г).

Однією з вимог до сорту сучасним виробництвом є придатність до механізованого вирощування без затрат ручної праці. Вивчення великої кількості сортозразків нуту показало, що більшість високопродуктивних форм за висотою рослин відноситься до середньорослих (35-40 см): Donia (38 см), Александрит (40,3 см), Дніпровський 1 (41 см), ILC-6515 (41 см), Розанна (46 см), NEC-2223 (47,5 см), NEC-2622 (48,5 см). Високим при-кріпленням нижнього бобу виділяються сорти Розанна (19 см), Краснокутський 195  (19,4 см),  NEC-2622  (20,0 см),  Привозний  (20,1 см),    ILC-6515 (22,0 см).