Чинники вибору курсового режиму в умовах глобалізації

Краткое содержание

Інституційно-організаційною формою регулювання ВК є режим ВК. Він є складовою монетарного режиму країни [298, C. 2–3], визначає місце ВК серед орієнтирів монетарної політики, обумовлює специфіку і призначення основних інструментів впливу на ВК у системі заходів макроекономічного регулювання, а отже – здійснює вагомий вплив на регулятивний та інституційний аспекти системи державного управління. Фахівці МВФ наголошують, що правильний вибір режиму ВК, який визначає методи до забезпечення оптимальної на даному етапі розвитку країни курсової динаміки, є одним з ключових моментів у сфері реалізації як валютної, так і загально економічної політики [256, C. 4].

Наприклад, успішне функціонування режиму фіксованого ВК забезпечує надійний номінальний якір монетарної політики. Водночас зазначений режим потребує жорсткої бюджетної дисципліни, виваженої монетарної політики, контролю за рухом капіталів і поточними операціями, переважно адміністративних методів регулювання валютного ринку, значних обсягів золотовалютних резервів як вагомого фактора довіри до національної валюти та інструмента підтримання її курсу. За режиму гнучкого ВК, який „слідує” за рухом інших змінних, розширюються можливості здійснення незалежної монетарної політики ЦБ та створюються передумови для посилення ринкових механізмів самозбалансування товарних і грошових ринків .

В умовах глобалізації валютна асиметрія та активна валютна інтеграція накладають свій відбиток на специфіку вибору режиму ВК. В сучасному світі спостерігається процес поляризації у використанні режимів ВК, що проявляється у переважному використанні „чистих” режимів – вільного плавання або жорсткої фіксації у формі валютної ради, валютного союзу або доларизації (єврозації). Відтак у глобалізованому світі досить часто мова йде про вибір не просто між різними режимами ВК, а між монетарним устроєм, коли в одній країні функціонує одна грошова одиниця, обігом якої керує один центральний банк (традиційний устрій), та устроєм, коли декілька країн об’єднують свої валютні системи під керівництвом одного центрального банку (створення валютного союзу або доларизація/єворозація країни).

---

Детальніше про технічні характеристики, переваги та недоліки різних типів режимів див. дод. А.