Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Здійснення ефективних заходів щодо стабілізації в Україні економічної, політичної та суспільної сфер життя супроводжується постійними проявами надзвичайних ситуацій, що стали невід’ємним атрибутом існування людства. Особливим чином їх наслідки відбиваються на функціонуванні цивільно-правової сфери країни у формі порушення цивільних прав та інтересів суб’єктів правовідносин.

Відтак об’єктивно актуалізується необхідність розробки й впровадження адекватних механізмів цивільно-правового регулювання наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечення ефективного захисту порушених цивільних прав суб’єктів правовідносин. Реалізація окреслених завдань стикається з цілою низкою проблем, а саме відсутністю механізмів визначення: реальних розмірів заподіяної шкоди та змісту порушених прав; об’єктивних факторів виникнення зазначених ситуацій та тривалості дії їх наслідків, а також відсутністю відповідної нормативно-правової бази.

Слід зазначити, що не зважаючи на значний обсяг нормативних актів, які регулюють питання захисту цивільних прав та інтересів суб’єктів правовідносин, порушених в результаті виникнення надзвичайних ситуацій, їм притаманний ряд недоліків, що потребують негайного усунення. Прийнятий 16 січня 2003 р. Цивільний кодекс України на жаль, не повністю вирішує існуючу проблему, що підтверджується відсутністю визначення у ньому відповідного понятійного апарату (наприклад, законодавчого визначення понять „випадок”, „непереборна сила”, „форс-мажор” тощо), недостатньою конкретизацією окремих правових норм, які визначають підстави настання відповідальності або звільнення від неї суб’єктів цивільного права у сфері договірних та позадоговірних зобов’язань.

При цьому й у науковій літературі дана ситуація також визначена не адекватно, що зумовлює певні труднощі при вирішенні теоретико-правових питань щодо визначення впливу надзвичайних ситуацій на сферу цивільно-правових відносин. Більше того, у працях вітчизняних спеціалістів з даної проблематики не знайшов належного застосування системний підхід до розв’язання окреслених проблем. Відтак і досі є несформованою система захисту цивільних прав та інтересів суб’єктів правовідносин у разі виникнення надзвичайних ситуацій та настання їх наслідків. Тому об’єктивно існує необхідність у подальшому вивченні та дослідженні зазначених проблем, що обумовлює вибір теми дисертаційного дослідження.

Пропоноване дослідження здійсненне з урахуванням праць, виконаних такими науковцями радянського та сучасного періодів, як: Т.Є. Абова, С.С. Алексєєв , Б.С. Антімонов, М.М. Агарков, Г.І. Балюк, Л.М. Баранова, І.А. Бірюков, Д.В. Боброва, С.Н. Братусь, А.В. Венедиктов, С.І. Вільнянський, Д.М. Генкін, В.П. Грибанов, О.В. Дзера, І.О. Дзера, А.С. Довгерт, О.Л. Дубовик, О.С. Іоффе, О.А. Красавчиков, Н.С. Кузнєцова, В.А. Ліпкан, В.В. Луць, Л.А. Лунц, Н.С. Малеїн, Г.К. Матвєєв, В.А. Ойгензіхт, Є.А. Павлодський, В.В. Піляєва, І.А. Покровський, В.І. Рабінович, З.В. Ромовська, Н.О. Саніахметова, В.І. Серебровський, Г.Я. Стоякін, В.І. Тертишніков, Ю.К. Толстой, В.А. Туманов, Р.О. Халфіна, Є.О. Харитонов, Д.М. Чечот, Я.М. Шевченко, Р.Б. Шишка, К.К. Яічков та ін.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національної академії внутрішніх справ України (протокол № 1 від 26 січня 1999 р.). Роботу виконано відповідно до планів прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2001 рр. (Рішення Колегії МВС України від 28 червня 1995 року № 4 КМ / 2) і планів науково-дослідних робіт та тематичних планів, а також тем Національної академії внутрішніх справ України на 1996-2001 рр.