Демкович Я.Б. Відтворення оригінального насіння та еліти картоплі з використанням різного вихідного матеріалу

Краткое содержание

ФОРМУВАННЯ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ТА ВІДТВОРЕННЯ ОРИГІНАЛЬНОГО НАСІННЯ І ЕЛІТИ, ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ НАСІННЄВОГО МАТЕРІАЛУ КАРТОПЛІ

(огляд наукової літератури).

У розділі наведено результати досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених стосовно отримання та формування оздоровленого високопродуктивного вихідного насіннєвого матеріалу та методів його відтворення в оригінальному та елітному насінництві. Розглянуто причинно-наслідкові зв’язки в системі вихідний матеріал - сорт-вірус в процесі репродукування оздоровленого насіннєвого матеріалу. На основі критичного аналізу окремих ланок технологічного процесу відтворення оригінального насіння та еліти обґрунтувана потреба і напрямки його подальшого вивчення з метою удосконалення насінницьких засобів, спрямованих на одержання значних обсягів садивного матеріалу високих категорій, перш за все нових сортів, для здійснення вчасної сортозаміни та сортопоновлення виробниками картоплі.

УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дисертаційна робота виконана в лабораторії первинного насінництва Інституту картоплярства УААН впродовж 1995-1999 років. Територія землекористування Інституту картоплярства знаходиться в південній частині Полісся України.

Грунти дослідного поля – дерново-середньопідзолисті, супіщані та легко суглинкові з нестабільним колоїдним комплексом, мало забезпечені кальцієм, магнієм, та іншими основами. Верхні горизонти грунтового розрізу характеризуються підвищеною кислотністю.

За механічним складом, грунти мають значну частку піску – 52,6%, що при малих запасах гумусу і інших згаданих вище факторів призводять до нестійкого водного режиму.

Глибина орного шару дослідного поля 19-21 см. Грунт має такі агрохімічні показники: вміст гумусу (за Тюріним) – 1,32-2,68%; рухомих форм фосфору (за Кірсановим) 11,5-13,3 мг.; калію (за Масловою) – 8,0-8,9 мг/100 г. грунту; рН сольової витяжки в орному шарі коливається в межах 4,9-5,2; гідролітична кислотність - 2,2-2,3 мг.екв/100 г грунту; ступінь насиченності основами – 46,3-59,8 %; сума поглинутих основ – 2,1-4,1 мг.екв/100 г грунту.

Погодні умови за 1996 – 1997 роки були відносно сприятливими для виконання досліджень: 1998 рік характеризується найбільшим випаданням дощів; в 1999 році нестача опадів супроводжувалась ще й високими температурами повітря і грунту.

Досліди  проводили в полях насінницької сівозміни. Попередник – озима пшениця. Добрива N₁₂₀ Р₉₀ К₁₂₀. Технологія вирощування і засоби захисту від шкідників та хвороб загальноприйняті для вирощування насіннєвої картоплі в умовах південної частини Полісся України.

Для формування вихідного матеріалу використано бульби від найбільш продуктивних здорових рослин та клони від візуально здорових рослин. Відбір здійснювали на посівах розмноження сортів селекції Інституту картоплярства із застосуванням поліпшуючих доборів, а також бульби від найбільш продуктивних здорових кущів та клони від візуально здорових рослин з ділянок розмноження першої бульбової репродукції від рослин in vitro, одержаних методом термотерапії та культури апікальної меристеми. Цей матеріал класифікували як отриманий методом поліпшуючих доборів або із застосуванням термотерапії та культури апікальної меристеми. Подальше випробування його здійснювали методом накладання в умовах просторової ізоляції від джерел та переносників вірусної інфекції із застосуванням загальноприйнятих насінницьких заходів (Положення про насінництво картоплі. К, 1993).

Добір садивних бульб сортів Водограй, Кобза та Либідь здійснювали на початку відмирання картоплиння, сортів Світанок київський, Обрій, Горлиця в два строки: через 10-14 днів після квіткування та на початку відмирання картоплиння.

Присутність вірусної інфекції визначали методом краплинної серодіагностики. Для цього використовували антивірусні сироватки, до ХВК, МВК, SВК виготовлені в Інституті сільськогосподарської мікробіології УААН.

Наявність вірусних хвороб визначали з використанням візуальної оцінки. Облік урожаю поділяночний. Облік структури врожаю проводили за кількістю бульб по фракціям.

Результати досліджень опрацьовували методом дисперсійного аналізу .

Економічна ефективність результатів досліджень розрахована з використанням “Методики определения экономической эффективности использования в сельском хозяйстве результатов научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ, новой техники и рационализаторских предложений” (К.: Урожай, 1986).

ВИПРОБУВАННЯ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ, ОТРИМАНОГО РІЗНИМИ СПОСОБАМИ

В результаті випробування вихідного насіннєвого матеріалу сортів Кобза, Либідь, Світанок київський, Обрій, отриманого різними способами, встановлена більша урожайність меристемного матеріалу, порівняно з матеріалом відібраним в розсадниках селекційного розмноження, де продуктивність сортів підтримували шляхом поліпшуючих доборів. У сорту Водограй одержано протилежні результати – вища урожайність була в насадженнях, де вирощували матеріал з розсадників селекційного розмноження.

У сорту Горлиця різниці в урожайності залежно від способу отримання вихідного матеріалу не встановлено.