У першому розділі «Теоретико-методологічні основи формування житлової політики» досліджено роль та місце житлової політики в державній економічній політиці, проаналізовано світовий досвід з регулювання ринку житла; виокремлено основні проблеми, які виникають в процесі державного регулювання вищеозначеного ринку.

Житлова політика є важливою складовою економічної політики держави та представляє собою принципи, форми, методи, послідовність дій органів державної влади, посадових осіб держави, уповноважених організацій та установ щодо досягнення цілей і задач держави в сфері забезпечення громадян житлом. Важливість житлової політики визначається по-перше, значною роллю житла у відтворенні робочої сили; по-друге, високим ступенем інтегрованості ринку житла у кредитний та інвестиційний ринки; по-третє, високим рівнем зв’язків будівництва житла зі значною кількістю галузей промисловості (зокрема, виробництвом будматеріалів, вантажоперевезеннями, виробництвом будівельної техніки та ін.).

Схематично канали впливу житлової політики на розвиток реального сектору економіки наведено на рис.1.

Житлова політика має досить багато каналів впливу на розвиток реального сектору економіки, але для того, щоб такий вплив проявився в повній мірі, вона повинна забезпечувати доступ до житла широких мас населення. Тобто, мова йде про певну «критичну масу» новозбудованого житла, після якої стає можливим ланцюгова реакція економічного зростання в країні.

Проведений аналіз світового досвіду показав, що диспозиція державної житлової політики найбільш коректно може бути здійснена в рамках трикутника «держава - сімейні цінності – ринок». При цьому можна виділити матрицю чотирьох базових концепцій житлової політики: «радикально-лейбористська» (найвищий ступінь декомодації житлового сектору, найнижчий рівень сімейних цінностей); «сучасна корпоративістська» (ступінь декомодації житлової сфери середній, сімейні цінності низькі), «консервативно-корпоративістська» (ступінь декомодації житлової сфери середній, рівень сімейних цінностей високий) та «ліберальна» (ступінь декомодації житлової сфери невисокий, рівень сімейних цінностей низький).