ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів, наведено відомості щодо їх апробації.

У розділі 1 «Теоретичні засади стратегічного розвитку відновлюваної енергетики» узагальнено й систематизовано генезис і сучасний стан теорії стратегічного управління, принципи та процедури державного регулювання стратегічного розвитку відновлюваної енергетики та його інвестиційно-інноваційного забезпечення, світовий досвід формування й реалізації стратегії розвитку відновлюваної енергетики.

Узагальнено визначення терміна “стратегія», у результаті чого запропоновано авторське тлумачення: стратегія – це довгострокова програма діяльності організації, яка постійно піддається контролю, оцінюється та коригується у процесі її реалізації, а також виступає системоутворюючою інтегративною ознакою, якій має бути підпорядкована підприємницька система, і спрямовує діяльність на досягнення поставлених цілей з урахуваннях умов зовнішнього і внутрішнього середовища.

Обґрунтовано, що відновлювана енергетика пов'язана з використанням інноваційних технологій. Однією з особливостей стратегічного планування розвитку відновлюваної енергетики є реалізація саме наступальної інноваційної стратегії. Поняття «стратегічний розвиток відновлюваної енергетики» визначається як зміни в діяльності відновлюваної енергетики, які мають незворотний характер, відбуваються шляхом ресурсного забезпечення та державного регулювання і визначають перехід до найбільш розвинених форм і напрямів функціонування паливно-енергетичного комплексу.