Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Освіта в XXI ст. стає важливим чинником реалізації соціально-економічних цілей суспільства. Україна має досвід жорсткого адміністративного управління освітньою сферою в умовах планової економіки. Але динаміка глобалізаційних процесів, формування елементів економіки знань і європейського освітнього простору вимагають модернізації системи вищої освіти та перегляду меж, форм і методів державного регулювання цієї стратегічно важливої сфери.

Модернізація вищої освіти, яка визначена імперативом сучасної державної освітньої політики України, здійснюється в умовах ринку. Ринкові відносини поступово проникають в освітню сферу, визначають напрями і форми діяльності вищих навчальних закладів (ВНЗ), орієнтують їх на потреби споживачів і диверсифікацію джерел фінансування, загострюють конкуренцію як між ВНЗ на ринку освітніх послуг, так і між випускниками на ринку праці.

В процесі модернізації більшої уваги з боку держави потребує комплексний розвиток ВНЗ. Сьогодні збільшується залежність результатів діяльності ВНЗ від економічних факторів, зростає ресурсомісткість навчання і наукових досліджень. З одного боку, державні обсяги фінансування не спроможні покривати зростаючі потреби ВНЗ, а з другого – необхідно виробити ефективні і прозорі механізми регулювання їхньої позабюджетної діяльності (доходів). Отже, соціальна природа відносин у сфері вищої освіти і зростаюча залежність ВНЗ від економічних факторів вимагають формування адекватних ринковим умовам механізмів державного регулювання та вироблення нової регуляторної державної освітньої політики, яка б спрямовувала зусилля вищої освіти на послідовне підвищення її конкурентоспроможності.

Аналіз чинних нормативно-правових актів, сучасних монографічних досліджень та публікацій з проблем теорії та практики державного регулювання вищої освіти вказує на значні результати у сфері вдосконалення правового і адміністративного регулювання діяльності вищої школи. Проте в оновленні регуляторної державної освітньої політики відповідно до ринкових умов, зокрема, вдосконаленні економічних механізмів державного регулювання діяльності ВНЗ, залишається багато нерозв’язаних завдань.

Певну увагу проблемам державного регулювання освітньої сфери в загальному контексті розвитку економіки знань приділяли відомі вчені Г. Беккер, Е. Боуен, Е. Денісон, Дж. Кендрік, Я. Мінсер, Т. Шульц. В роботах вітчизняних вчених Л.І. Антошкіної, Т.М. Боголіб, А.І. Бутенко, В.А. Вісящева, В.М. Гейця, Д.А. Грішнової, Б.М. Данилишина, Г.А. Дмитренка, Т.А. Заєць, С.М. Злупка, І.С. Каленюк, О.А. Кратта, В.Г. Кременя, В.І. Куценко, Л.К. Семів, О.П. Сологуб, Д.М. Стеченка, Л.А. Янковської та інших висвітлені окремі організаційно-економічні проблеми функціонування системи вищої освіти. Проте ринкові умови функціонування вищої освіти вимагають напрацювання нових механізмів регуляторної діяльності держави в сфері її управління.

Актуальність і наукова значущість окреслених проблем зумовили вибір теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Викладені в дисертації положення є складовою частиною бюджетних тем: «Регіональні суспільні системи: організаційно-економічний механізм їх формування і розвитку в умовах соціально-орієнтованої економіки» (№ державної реєстрації 0104U005507); «Інтелектуально-інноваційний розвиток регіону в умовах реалізації євро інтеграційної стратегії України» (№ державної реєстрації 0106U013079); «Теоретико-методологічні основи розвитку людського капіталу в умовах формування економіки знань (цільова наукова програма НАН України «Україна – ХХІ століття: стратегічні пріоритети соціально-економічного розвитку»)» (№ державної реєстрації 0107U003249). В рамках вказаних тем автором запропоновано теоретичні і методичні підходи щодо вдосконалення механізму державного регулювання вищої освіти регіону.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретико-методологічних основ державного регулювання вищої освіти та напрацювання практичних рекомендацій, які спрямовані на покращення діяльності ВНЗ в умовах ринкових відносин.

Досягнення поставленої мети вимагає вирішення таких завдань:

- висвітлити особливості розвитку вищої освіти в умовах ринкових відносин і на цій основі обґрунтувати потребу перегляду механізмів державного регулювання вищої освіти в контексті нових соціально-економічних умов;

- визначити місце і роль держави у функціонуванні ринку освітніх послуг;

- з’ясувати особливості приватних ВНЗ та окреслити умови і напрями підвищення ефективності їхньої діяльності;

- оцінити параметри ринку освітніх послуг та обґрунтувати основні напрями його диверсифікації;

- визначити відповідність функціонування ринку освітніх послуг і ринку праці регіону і виробити рекомендації щодо їх збалансування;

- визначити тенденції розвитку післядипломної і бізнес-освіти;

- розробити рекомендації щодо вдосконалення механізмів державного регулювання вищої школи в ринкових умовах, зокрема, диверсифікації джерел фінансування ВНЗ;

- обґрунтувати методичні підходи до оцінки розвитку ВНЗ для розробки регуляторних заходів держави.

Об’єктом дослідження є сфера вищої освіти як складна соціально-економічна система, яка функціонує в ринкових умовах.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні положення державного регулювання вищої освіти в ринкових умовах .

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є класичні теорії ринкової економіки, людського капіталу, постіндустріального суспільства, економіки знань, які осмислені через призму сучасного стану і перспектив розвитку системи вищої освіти України; вітчизняні та зарубіжні розробки з питань формування державної політики в сфері вищої освіти та її модернізації, закони України, що визначають організацію і функціонування вищої освіти. Поставлені у дисертації завдання вирішувалися за допомогою наступних наукових методів: історико-еволюційного (для аналізу змін суспільної і освітньої парадигми, становлення і розвитку приватних ВНЗ); діалектичного (для аналізу розвитку підприємництва в освіті); абстрактно-логічного (при визначенні теоретико-методологічних засад розвитку системи вищої освіти і державного регулювання сфери освіти); теоретичного порівняння і узагальнення (при порівнянні індустріального і постіндустріального суспільства, класичної і нової освітньої парадигми, державних і приватних ВНЗ, позитивних і негативних наслідків проникнення ринкових механізмів у сферу вищої освіти); економіко-статистичного аналізу (при дослідженні тенденцій та закономірностей розвитку ринку освітніх послуг Львівської області); системно-структурного аналізу (при з’ясуванні сутності ринку освітніх послуг і аналізу його елементів, визначенні напрямів вдосконалення методів та інструментів державного регулювання вищої освіти); багатовимірного (кластерного) аналізу (при розрахунку інтегрального показника рівня розвитку ВНЗ).

Інформаційною основою дослідження служили статистичні та методичні матеріали Міністерства освіти і науки України і Держкомстату України, спеціальних періодичних статистичних видань з питань вищої освіти України і регіону обласного рівня (Львівської області), аналітичні розрахунки автора.

Наукова новизна одержаних результатів, що отримані автором і складають предмет захисту, полягають у наступному:

Вперше:

- обґрунтовано і визначено інтегральний показник рівня розвитку ВНЗ на основі використання кластерного (багатовимірного) аналізу та побудовано рейтинг ВНЗ різного відомчого підпорядкування і форм власності. Введення такого показника в практику державного управління дасть можливість здійснювати моніторинг щодо стану і динаміки розвитку державних і приватних ВНЗ та обґрунтовувати рішення в сфері регуляторної освітньої політики.

Удосконалено:

- визначення ролі вищої освіти для соціально-економічного розвитку держави в умовах глобалізаційних викликів, євроінтеграційного курсу і поглиблення ринкових відносин та обґрунтовано необхідність перегляду механізмів державного регулювання вищої освіти в контексті нової освітньої парадигми, основна мета якої полягає в підготовці людини до самореалізації, творчої та інноваційної діяльності, а основи організації вищої освіти переглянуті з врахуванням впливу ринку;

- фінансово-економічну складову механізму диверсифікації джерел фінансування ВНЗ на основі використання підприємницького підходу, який орієнтує ВНЗ на оптимальне поєднання освітньої та наукової діяльності, використання науково-освітнього потенціалу викладачів. Це сприятиме зміцненню фінансової бази ВНЗ, зменшенню їхньої залежності від бюджетного фінансування, більш повному врахуванню запитів споживачів освітніх і наукових послуг, дозволить активізувати співпрацю ВНЗ з бізнесом;

- державний регуляторний вплив на розвиток вищої освіти, яка містить у собі значний підприємницький потенціал. Запропоновані заходи правового закріплення підприємництва в освіті, перегляду статусу ВНЗ мають на меті підвищення конкурентоспроможності вищої освіти, посилення її гнучкості та інноваційності, а розроблені регулюючі заходи держави дозволять задіяти ринкові механізми без деструктивного впливу на освітню діяльність.

Отримало подальший розвиток:

- обґрунтування умов та пріоритетних напрямів розвитку приватних ВНЗ як фактора формування реального конкурентного середовища у вищій освіті. В цих умовах приватні ВНЗ зможуть сформувати потужний сегмент ринку освітніх послуг за умови використання притаманних їм переваг щодо пошуку власних ринкових ніш;

- понятійно-категоріальний апарат економіки освіти, а саме понять, пов’язаних з підприємницькою діяльністю ВНЗ:

- «підприємництво державного ВНЗ» як вид економічної діяльності, який спрямований на отримання доходів від надання освітніх, наукових послуг та іншої діяльності згідно чинного законодавства для покриття зростаючих витрат, з метою підвищення конкурентоспроможності ВНЗ на ринку освітніх послуг і його випускників на ринку праці;

- «підприємницький потенціал ВНЗ» як здатність ВНЗ залучати позабюджетні кошти і використовувати їх в якості ресурсів для покращення освітньо-наукової діяльності, а також здатність ВНЗ до інституційних перетворень відповідно до можливостей або обмежень, які створює середовище функціонування. Його можна оцінити за рівнем конкурсу при вступі на контрактну форму навчання, станом матеріально-технічного забезпечення науково-дослідної діяльності, рівнем залучення штатних науково-педагогічних працівників до виконання наукових досліджень на комерційній основі, рівнем використання маркетингових досліджень тощо;

- «державне регулювання підприємницької діяльності ВНЗ» як система заходів регламентуючого і контролюючого характеру, які спрямовують підприємницьку діяльність ВНЗ на зростання його конкурентоспроможності, а також збереження і розвиток академічних цінностей.

Практичне значення отриманих результатів полягає у підвищенні рівня наукового обґрунтування регуляторного впливу держави на розвиток вищої освіти в умовах ринкових відносин. Аналітичні та методичні матеріали були використані при формуванні Закарпатською ОДА окремих розділів «Стратегії соціально-економічного розвитку Закарпатської області на період до 2015 року», зокрема розділу, що стосується розвитку ВНЗ (довідка № 10/647 від 20.10. 2006 р.); у доповідній записці «Сучасні організаційно-економічні проблеми функціонування університетської освіти в умовах інноваційної стратегії розвитку (за соціологічною оцінкою)» Головному управлінню економіки Львівської ОДА, матеріали якої використані для розробки проекту «Дослідження наукового та інноваційного потенціалу Львівської області і розробка пропозицій для забезпечення інноваційного шляху розвитку економіки області» (довідка № 70-60-1-2069 від 23.08.2007 р.); Львівською ОДА при розробці проекту Програми забезпечення високопрофесійними кадрами Львівської області, а саме пропозицій з вдосконалення системи управління підготовкою робітничих кадрів (довідка № 5/13-1775/2-08/1-11 від 20.03.2008 р.); Головним управлінням освіти і науки Львівської ОДА при обґрунтуванні Стратегії розвитку Львівської області до 2015 року (довідка № 2-11/2956 від 27.11.2008 р.).

Окремі положення дисертації були впровадженні у навчальний процес при викладанні дисципліни «Університетська освіта» у Львівському техніко-економічному коледжі Національного університету «Львівська політехніка» (довідка №252 від 24.11.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною роботою, в якій запропоновано авторське розв’язання важливого наукового завдання – поглиблення теоретико-методологічних основ державного регулювання вищої школи в умовах ринкових відносин і напрацювання рекомендацій щодо активізації підприємництва в системі вищої освіти України. Усі наукові результати і висновки, викладені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були апробовані на міжнародних науково-практичних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція «Управлінські аспекти підвищення національної конкурентноздатності» (4–7 жовтня 2007 р., м. Сімферополь), ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми економіки та управління» (7 грудня 2007 р., м. Львів), ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності» (17–19 жовтня 2008 р., м. Сімферополь), ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Стратегії розвитку України в глобальному середовищі» (7–8 листопада 2008 р., м. Сімферополь).

Публікації. Основні положення роботи були викладені в 11 публікаціях, з них 6 – у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій, які належать автору, складає 4,21 друкованих аркушів.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел із 253 найменувань та 18 додатків, викладених на 36 сторінках комп’ютерного тексту. Основний зміст роботи викладено на 210 сторінках комп’ютерного тексту, серед них 42 таблиці та 14 рисунків.