Державні закупівлі послуг у системі державного регулювання економіки

Краткое содержание

Фундаментальними позиціями ґрунтовного аналізу будь-якої проблематики є авторське формулювання досліджуваних категорій та понять. Основні дефініції  дисертаційної роботи: послуги, сервісний продукт, державні закупівлі, державний ринок, система державних закупівель послуг, організаційна структура управління в системі державних закупівель послуг, організаційно-економічний механізм державних закупівель послуг.  

Для з’ясування необхідності та змісту здійснення закупівель послуг за державні кошти в економічній системі ринкового типу господарювання, необхідно визначити, яку роль відіграє ця процедура у життєдіяльності суспільства.

Як відомо, держава є складним системним утворенням, в якому задіяна велика кількість інституційних одиниць. У теорії державного управління модель системи державного управління визначена як сукупність взаємодій між управлінською і керованою системами, зокрема до управлінської системи належить держава як визначальний суб’єкт управління, до керованої – суспільство в цілому [40, с.27]. Дану взаємодію забезпечують за рахунок тих потреб, які постійно надходять із соціально-економічного середовища та через кінцеву мету функціонування кожної з цих систем. Якщо керована система є основним споживачем результату такої взаємодії, то головна мета управлінської системи – забезпечення оптимальних умов для належного існування і розвитку суспільства, у т. ч. задоволення його потреб. Загалом умови життєдіяльності суспільства та індивіда зокрема, формують матеріально-побутові, що мають створювати комфорт для життя; освітньо-культурні, духовного розвитку; підтримки стану здоров’я; ділові групи потреб [132,с. 18].

Із одного боку, досягнення цієї мети забезпечують через створення низки інститутів держави і суспільства, до яких надходять сигнали щодо задоволення тих чи інших потреб. З іншого, реальним втіленням здійснення цього безперебійного руху є система державних закупівель, яка охоплює широкий спектр товарів, робіт і послуг, необхідних для стабільного функціонування як управлінської, так і управляючої системи.

Аналізуючи викладене, можна зробити висновок, що для стабільного функціонування обох систем необхідні:

·           їх відкритість, тобто відповідність так званому технічному принципові „вхід – вихід”, коли кожному сигналові, який надходить із соціально-економічного середовища на вхід будь-якої системи, відповідає певний сигнал відповіді;

·           відповідность управління можливостям та потребам суспільства, тобто забезпечення однієї з головних закономірностей функціонування системи державного управління.