ДЕРЖАВНІ ЗОВНІШНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В СИСТЕМІ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено об’єкт і предмет, мету, завдання і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних наукових результатів, наведені дані щодо її апробації.

У першому розділі – «Теоретико-методологічні засади дослідження державних зовнішніх запозичень» – визначено місце і роль державних запозичень у системі кредитних відносин в умовах сучасного економічного розвитку, проаналізовано еволюцію теоретичних підходів до дослідження кредиту як інструменту макроекономічного регулювання, з’ясовано сутність та структуру державних запозичень.

У результаті дослідження наукових праць виявлено, що в основі історичного процесу утворення кредитних відносин держави лежить поява державних інститутів та зростання їх постійних витрат, що не покривалися податковими зборами. На основі історичного аналізу зародження й розвитку державних кредитних відносин визначено етапи формування та причини посилення взаємозв’язку боргових відносин держав світу. Це дозволило дослідити особливості сучасного етапу використання державного кредиту, що характеризується розширенням кордонів та об’єднанням фінансових ринків і призводить до всебічного застосування кредитних інструментів для модернізації економіки та до збільшення боргової залежності країн світу (табл. 1).