ДІАГНОСТИКА ГАРМОНІЙНОСТІ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Краткое содержание

a)  ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми; вказано зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено мету та завдання, об’єкт і предмет, методи дослідження; викладено наукову новизну й практичне значення одержаних результатів; подано відомості про публікації, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – “Теоретичні засади гармонійності управлінської діяльності” – розглянуто проблеми управлінської діяльності та її особливості в контексті гармонізації; визначено теоретичні аспекти понять “гармонізація”, “гармонійність управлінської діяльності”, “рівень гармонійності управлінської діяльності”, а також об’єкти гармонізації управлінської діяльності та її вплив на стійкість функціонування підприємства.

Гармонізацію управлінської діяльності визначено як процес узгодження взаємодії будь-яких елементів, що не викликає внутрішніх конфліктів і суперечностей та забезпечує скоординованість дій у процесі вирішення загальних завдань або здійснення спільної діяльності.

Ключовими характеристиками гармонізації управлінської діяльності є узгодженість та скоординованість дій. Ці слова є синонімами, але для розмежування узгодженості послідовних та паралельних процесів запропоновано вживати в першому випадку поняття “узгодженість”, у другому - “скоординованість”.

Термін “узгодженість” стосується процесів та дій, пов’язаних в основному з технологічними процесами на підприємстві. Узгодженість робіт характеризується термінами, обсягами та змістом робіт при їх послідовному виконанні в рамках кожного бізнес-процесу.

Термін “скоординованість” позначає паралельне здійснення процесів і дій різними виконавцями. Скоординованість характеризується відповідністю термінів, обсягів та змісту одночасно виконуваних робіт у точках їх стику.

Під час будь-яких робіт необхідно враховувати людський чинник. Відмінності в сприйнятті ситуації різними людьми часто призводять до неузгодженості. Відсутність згоди та взаєморозуміння можна кваліфікувати як конфлікт. Безконфліктність є поняттям, протилежним конфліктності, яка характеризується кількістю, масштабом та рівнем складності конфліктів. Нормований рівень безконфліктності визначено як різницю , де   – рівень конфліктності.

Гармонійність – це стан управлінської діяльності, певний рівень якої досягається в процесі гармонізації. На основі проведеного аналізу визначено, що гармонійність - це системне поняття, яке залежить від багатьох елементів і зв’язків між ними, визначає властивість системи, пов’язану з узгодженістю елементів самої системи (у цьому випадку - процесів управління).

Під гармонійністю мається на увазі відповідність трьох складових: узгодженості робіт, скоординованості та безконфліктності дій. Гармонійність як системне поняття має багато вимірів і характеристик. У роботі введено її кількісну міру - рівень гармонійності.