ДИНАМІКА Я-КОНЦЕПЦІЇ СТУДЕНТІВ В УСКЛАДНЕНИХ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЯХ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ  ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету і задачі дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне значення і практичну цінність отриманих результатів, наведено дані про апробацію роботи, описано структуру роботи.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади вивчення феномену Я-концепції студентів та її динаміки в ускладнених життєвих ситуаціях» подано аналіз вітчизняної та зарубіжної психологічної літератури з проблеми дослідження, розглядається проблема Я-концепції особистості в сучасній психології, проаналізовано проблеми становлення Я-концепції студентів у процесі навчання у вищих навчальних закладах.

Аналіз  літератури з проблеми Я-концепції  особистості свідчить про те, що досліджувана нами проблематика знайшла  відображення у фундаментальних  дослідженнях Б. Г. Ананьєва, Н. В. Анкудінової, Л. І. Анциферової, О. О. Бодальова, Л. І. Божович, М. Й. Боришевського, Р. Бернса, Л. С. Виготського, Г. С. Костюка, Ч. Кулі, О. М. Леонтьєва, Г. І. Ліпкіної, В. С. Магуна, С. Р. Пантилєєва, С. Л. Рубінштейна, В. В. Століна, П. Р. Чамати, І. І. Чеснокової, О. В. Шорохової, Е. Еріксона), розглядається в рамках гендерного та статеворольового підходів у психології (Т. В. Говорун, О. Ф. Іванова, Д. М. Ісаєв, В. Ю. Каган, І. С. Кон, О. С. Кочарян), соціально-психічної та психофізіологічної адаптації (Б. Ф. Березін, О. В. Кузнецова, А. А. Налчаджян, О. П. Саннікова), у концепціях свідомості (М. К. Мамардашвілі, В. Минів, Ю. М. Швалб), несвідомого (С. Гроф), змінених станів свідомості (Ч. Тарт), творчих процесів (Г. Сельє, А. А. Налчаджян), девіантної поведінки (Ю. Васильєва, Л. Б. Філонов). Особливого значення надається проблемі уявлення людини про себе в роботах із вивчення психологічних механізмів впливу (Р. Чалдіні). Існує низка філософських і філософсько-психологічних досліджень, пов’язаних із проблемами відповідальності, вибору, моральної самосвідомості, моральної зрілості (Л. І. Анциферова, О. Г. Дробницький, К. Муздибаєв, О. Г. Спіркін, О. І. Титаренко).

Я-концепція  природно входить у психічне життя людини і є продуктом становлення її як особистості. Цей феномен має складну, рівневу будову (рівні організму, індивіда і особистості), характеризується процесуальною розгорнутістю. Я-концепція – динамічна система уявлень людини про саму себе, що включає усвідомлення своїх фізичних, інтелектуальних, характерологічних, соціальних та ін. властивостей; самооцінку; суб’єктивне сприйняття зовнішніх факторів, що впливають на власну особистість. Уявлення людини про себе змінюється протягом життя, у процесі переживання ускладнених життєвих ситуацій, розвивається, уточнюється, диференціюється. У рамках гуманістичної психології К. Роджерс досліджував динаміку Я-концепції в процесі клієнт-центрованої психотерапії. Позитивним результатом психотерапії вважалося наближення Я-реального до Я-ідеального. Показниками просторово-часової організації Я-концепції є «межі Я» суб’єкта, глибина і диференційованість структурних компонентів Я-концепції, фіксованість подій життєвого шляху суб’єкта в минулому, сьогоденні та майбутньому.

Я-концепція, як і будь-яке психічне утворення, потребує захисту, який може здійснюватися диференційовано. Окремі підструктури Я-концепції наділені захисними функціями. Ускладнена ситуація актуалізує спрямованість механізмів психологічного захисту на підтримку цілісності «Я» суб’єкта, приводить ці механізми в дію. В ускладненій ситуації Я-концепція функціонує в умовах захисного режиму, в процесі якого функціонально відпрацьовується система прийомів і засобів її психологічного захисту.

 Ситуація  розглядається як результат активної взаємодії особистості та середовища, як система суб’єктивних і об’єктивних елементів, що об’єднуються в діяльності суб’єкта та відображються у смисловій сфері особистості. Основними характеристиками ускладнених ситуацій є значущість ситуації; ступінь невизначеності; багатозначність ситуації; перебіг яскравих негативних або позитивних емоцій; великі енергетичні витрати тощо. Однією з типових ускладнених ситуацій у студентському віці є екзаменаційна сесія. У дисертації представлено характеристику студентства як вікової та соціально-психологічної категорії, розглянуто психологічну характеристику уявлень особистості про себе в студентському віці.

Отже, у психологічній літературі Я-концепція розглядається як динамічна система, однак проблема динаміки Я-концепції та її підструктур вивчена недостатньо. Тому було проведено емпіричне дослідження, спрямоване на вивчення динаміки Я-концепції студентів в ускладнених життєвих ситуаціях.

У другому розділі «Процедури та методи дослідження динаміки Я-концепції студентів в ускладнених життєвих ситуаціях» розглянуто структуру і процедуру емпіричного дослідження, описано дослідницьку вибірку та обґрунтовано методи дослідження. Дослідження проводилось у період 2005–2006 рр. зі студентами і курсантами першого і четвертого курсів технічного та юридичного факультетів АМСУ. У дослідженні взяли участь 264 особи 17–24 років.

Дослідження Я-концепції студентів проводилося  з урахуванням 4 етапів розвитку ускладненої життєвої ситуації: на першому етапі вивчались особливості Я-концепції студентів у нормальних умовах, задовго до екзаменаційної сесії, на початку навчального року; на другому етапі – безпосередньо перед першим іспитом екзаменаційної сесії, коли студенти максимально напружені та схвильовані; на третьому етапі – одразу після останнього іспиту екзаменаційної сесії; на четвертому етапі – у звичайних умовах на початку наступного навчального семестру.

У дослідженні використовувався такий комплекс психодіагностичних методик: 1) методика дослідження самоставлення С. Р. Пантилєєва , за допомогою якої вимірювалися шкали: відкритість, самовпевненість, самокерування, відображене самоставлення, самоцінність, самоприйняття, самоприв’язаність, внутрішня конфліктність, самозвинувачення; 2) методика Дембо–Рубінштейн (модифікований варіант) для визначення самооцінки за шкалами «щастя», «здоров’я», «краса», «успіх», «упевненість», «розум»; 3) проективна методика «Хто Я?» для виявлення ідентифікацій (загальнолюдської, національної, регіональної, релігійної, статевої, сімейної, міжособистісної, професійної); 4) методика Л. І. Вассермана для діагностики суб’єктивної оцінки невротичних проявів; 5) методика «Психологічна автобіографія» Л. Ф. Бурлачука, О. Ю. Коржової для вивчення кількості та суб’єктивної значущості минулих і майбутніх, радісних і сумних подій.

У третьому розділі «Результати дослідження динаміки Я-концепції студентів в ускладнених життєвих ситуаціях та їх обговорення» наведено результати дослідження динаміки Я-концепції студентів в ускладнених життєвих ситуаціях.