ДОГОВІР БУДІВЕЛЬНОГО ПІДРЯДУ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі розкривається актуальність теми дисертаційного дослідження, зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, вказуються мета і завдання дослідження, його об’єкт, предмет і методи, формулюється наукова новизна положень, які виносяться на захист, висвітлюється практичне значення одержаних результатів, надається інформація про апробацію результатів дослідження, зазначаються публікації за темою дисертації.

Розділ 1 «Поняття та особливості договору будівельного підряду» складається з 3 підрозділів.

У підрозділі 1.1. «Поняття та предмет договору будівельного підряду» досліджуються становлення та розвиток договору будівельного підряду, а також висвітлюються наукові підходи до його поняття.

Відповідно до характеру будівельних робіт і сфери їх виконання договори будівельного підряду класифіковано на: 1) договори будівельного підряду на проведення нового будівництва; 2) договори будівельного підряду на проведення капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема, житлових будинків), споруд; 3) договори будівельного підряду на виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт на об’єкті.

Виходячи з аналізу існуючих наукових підходів до визначення предмета договору будівельного підряду, доведено, що, хоча робота та її результат, зазвичай, відокремлені у часі – спочатку виконується робота, а потім виникає її результат, вони тісно пов’язані між собою і разом являють єдиний предмет договору будівельного підряду.

У дисертації зосереджується увага на проблемах, які виникають за відсутності проектно-кошторисної документації на будівництво. Наголошується, що це може призвести до визнання такого договору неукладеним, оскільки проектна документація визначає обсяг і зміст робіт, а отже, уточнює предмет договору, а кошторис визначає ціну робіт. Водночас наявність документів, які хоч і не названі кошторисом, але містять відомості про обсяг, зміст і вартість робіт, виключає можливість визнання договору будівельного підряду неукладеним.

Наголошується, що договір будівельного підряду виконує регулятивну функцію, оскільки організовує та упорядковує не лише виконання будівельних робіт, а й усієї сукупності підрядних зобов’язань, що виникають на його підставі.

У підрозділі 1.2. «Юридична природа договору будівельного підряду та його відмежування від інших договірних конструкцій» досліджуються правові ознаки договору будівельного підряду.

Договір будівельного підряду як різновид договору підряду має всі родові ознаки, властиві останньому, а саме: а) договір будівельного підряду спрямований на виконання робіт відповідно до завдання замовника; б) договір будівельного підряду спрямований на виконання тільки таких робіт, які передбачають одержання результату, відокремленого від самої роботи; в) результат робіт має індивідуалізований характер. Дослідження характерних ознак договору будівельного підряду довело необхідність їх закріплення у законодавчій дефініції цього договору, зокрема щодо виконання роботи підрядником самостійно та на свій ризик. При цьому наголошено, що наразі ці ознаки не відображені в понятті договору будівельного підряду, закріпленого в ст. 875 ЦК України, хоча відображені в інших статтях Кодексу.

У дисертаційній роботі проведено розмежування договору будівельного підряду з такими договорами, як: договір купівлі-продажу, договори про надання послуг (договори зберігання, доручення тощо), договір про спільну діяльність, договори на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських і технологічних робіт, трудовий договір.

Аналіз судової практики розгляду спорів, що виникають із досліджуваного договору, дав змогу дійти висновку, що оскільки договір будівельного підряду укладається на проведення робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об’єкта, норми, що регулюють відносини за договором будівельного підряду, застосовуються тільки у випадку капітального ремонту будинків і споруд. У разі ж проведення поточного ремонту ці норми застосовуватись не можуть.

У підрозділі 1.3. «Нормативна основа регулювання договірних відносин за договором будівельного підряду» на основі аналізу нормативно-правових актів, присвячених правовому регулюванню будівельних відносин за договором будівельного підряду, доведена непослідовність законодавця у регулюванні цих відносин.

Система чинних нормативно-правових актів, які регулюють відносини у сфері будівництва, є надзвичайно складною, оскільки містить величезну кількість як законів, так і підзаконних нормативно-правових актів. Наголошується, що в системі законодавства про будівництво значне місце належить техніко-економічним нормам, до яких відносяться будівельні норми, правила (державні, відомчі, регіональні), стандарти (державні, відомчі), технічні умови тощо.

На підставі аналізу прийнятих останнім часом нормативно-правових актів, які стосуються будівництва, обґрунтовано, що право власності на зведений об’єкт будівництва може виникнути лише за наявності таких умов: а) наділення забудовника в установленому законом порядку земельною ділянкою; б) одержання необхідної будівельно-дозвільної документації; в) дотримання встановлених будівельних норм та правил. У разі недотримання хоча б однієї з вказаних вище умов відповідний об’єкт будівництва слід вважати самочинним.

Розділ 2 «Сторони та зміст договору будівельного підряду» складається з 2 підрозділів.

У підрозділі 2.1. «Сторони договору будівельного підряду та структура їх договірних зв’язків», насамперед, проаналізовано існуючі в юридичній науці визначення суб’єктів будівельних відносин. На цій основі таких такими суб’єктами запропоновано вважати осіб, наділених відповідно до чинного законодавства та договору певним обсягом цивільних прав і обов’язків, необхідних для організації та безпосереднього здійснення будівельних та пов’язаних з ними робіт.

Проведене дослідження правового статусу сторін договорів будівельного підряду дозволило встановити структуру договірних зв’язків у будівельній діяльності. В дисертації наголошується, що така структура може бути як простою, так і складною. Проаналізовано декілька варіантів складної структури договірних зв’язків у будівництві, а саме: а) замовник – генпідрядник – субпідрядник; б) замовник – інженер – генпідрядник – субпідрядник; в) замовник – генпідрядник – субпідрядник – підсубпідрядник. Доведено, що питання створення «підсубпідрядних ланок» у будівництві може вирішуватися одночасно з питанням зменшення кількості субпідрядників, оскільки збільшення кількості останніх сприяє ускладненню структури договірних зв’язків у будівництві.

Аналізуючи випадки залучення генеральним підрядником інженерів (інжинірінгової компанії) для здійснення технічного нагляду за діяльністю субпідрядників, обґрунтовано необхідність укладення між ними договору про надання відповідних послуг. У роботі доводиться необхідність погодження із замовником особи інженера (інжинірінгової компанії), що дозволить останньому виступати від імені генпідрядника у відносинах як із субпідрядниками, так із замовником.

Підрозділ 2.2. «Зміст договору будівельного підряду» присвячено визначенню прав та обов’язків сторін договору будівельного підряду.

Дисертантка наголошує на необхідності приділення більшої уваги саме обов’язкам сторін, ніж їх правам, оскільки чітке дотримання сторонами взятих на себе обов’язків сприяє не лише належному виконанню робіт, а й безпеці будівництва та стабільності цивільного обороту.

На основі дослідження матеріалів судової практики розгляду справ щодо явних або прихованих недоліків у результатах виконаних робіт аргументується необхідність законодавчого закріплення обов’язку підрядника здавати лише такі об’єкти, на яких будівельно-монтажні роботи виконані повністю. Така норма дозволила б уникнути ситуацій, коли закінчені будівництвом об’єкти здаються замовнику за відсутності реальної можливості їх подальшої експлуатації.

Аналізуючи обов’язок підрядника забезпечити збереження наданого замовником майна, встановлено, що підрядник зобов’язаний зберігати не тільки надані йому матеріали та обладнання, й усе інше майно, що знаходиться на об’єкті. Обґрунтовано можливість застосування до таких відносин правил про зберігання, передбачених у гл. 66 ЦК України, однак лише в тій частині, в якій вони не суперечать суті договору будівельного підряду. При цьому варто закріпити право підрядника вимагати від замовника відшкодування йому витрат на зберігання у разі настання надзвичайних обставин, якщо такі витрати не були враховані при укладенні договору будівельного підряду.

Досліджуючи право підрядника на притримання, виділені такі його особливі (спеціальні) ознаки: а) можливість застосування підрядником притримання обмежена лише правовідносинами, що виникають із договору будівельного підряду; б) зобов’язання замовника перед підрядником, які забезпечуються притриманням, повинні бути виключно грошовими. Запропоновано авторське визначення поняття права притримання за договором будівельного підряду.

У дисертаційному дослідженні звертається увага на розбіжності між нормами ЦК України та ГК України щодо обов’язку із передання підряднику затвердженої проектно-кошторисної документації. Так, у ЦК України такий обов’язок закріплено в  диспозитивній нормі (ч. 1 ст. 875), тоді як в ГК України такий обов’язок закріплено імперативно (ч. 1 ст. 318). Дисертантка обґрунтовує недоцільність імперативного закріплення вказаного обов’язку, оскільки це невиправдано обмежує договірну свободу сторін.

Розділ 3 «Порядок укладення, виконання договору будівельного підряду та відповідальність сторін за порушення взятих зобов’язань» складається з 3 підрозділів.

У підрозділі 3.1. «Порядок укладення договору будівельного підряду» аналізується процедура укладення договору будівельного підряду. Дисертанткою запропоноване власне розуміння поняття укладання договору як зустрічних договірно-процедурних дій двох або більше учасників цивільних правовідносин щодо вироблення умов договору, які мають відповідати їх реальним намірам та економічним інтересам, з обов’язковим наданням таким умовам певної форми. З огляду на викладене, у процедурі укладення договорів будівельного підряду виділено такі етапи: а) розробка проекту договору; б) направлення розробленого проекту договору (оферти); в) прийняття пропозиції про укладання договору (акцепт); г) вирішення переддоговірних спорів.

В дисертації відзначається, що практика укладення міжнародних комерційних договорів встановлює дещо інший порівняно з вітчизняною договірною практикою підхід, за яким відповідь на оферту, яка повинна вважатися акцептом, але містить додаткові або інші умови, що не змінюють умов оферти, є акцептом, якщо тільки оферент без невиправданої затримки не висловить заперечення проти цих змін. Якщо він цього не зробить, то умовами договору будуть вважатися умови оферти зі змінами, що містяться в акцепті.

Підрозділ 3.2. «Виконання зобов’язань, що випливають із договору будівельного підряду» присвячено особливостям виконання зобов’язань за договором будівельного підряду кожною із його сторін. В дисертації виділено та проаналізовано такі основні стадії виконання договору будівельного підряду: 1) організаційна стадія, яка охоплює інформаційні дії як підрядника, так і замовника, оскільки перший пропонує виконання, а другий інформує про готовність прийняти виконання; 2) матеріальна стадія, що включає у себе такі взаємні дії: надання виконаного однією стороною і прийняття предмета виконання іншою стороною; 3) техніко-юридична стадія, що передбачає перевірку переданого об’єкта будівництва чи інших результатів будівельних робіт за якістю та на відповідність технічним вимогам, а також документальне оформлення виконання. З огляду на це, виконання підрядних зобов’язань у сфері будівництва запропоновано розуміти не як одномоментний акт, а як складний і тривалий процес.

В дисертаційній роботі проаналізовані питання забезпечення виконання зобов’язань за договором будівельного підряду гарантією, порукою, неустойкою, заставою, притриманням, завдатком тощо. На підставі цього доведено, що сторони договору будівельного підряду зацікавлені не в будь-якому виконанні зобов’язання, а тільки в належному виконанні з дотриманням усіх встановлених вимог.

У підрозділі 3.3. «Цивільно-правова відповідальність за договором будівельного підряду» автором» здійснюється проекція загальних положень юридичної відповідальності та цивільно-правової відповідальності на договірну відповідальність сторін договору будівельного підряду. Визначаються правові наслідки порушення сторонами взятих на себе зобов’язань за договором будівельного підряду. Враховуючи це, встановлено, що відповідальність за договором будівельного підряду відноситься до договірного виду цивільно-правової відповідальності. Разом із тим, в ряді випадків неправильне здійснення будівництва тягне адміністративну та кримінальну відповідальність.        

Аналіз інституту неустойки у правовідносинах будівельного підряду дозволив дійти висновку, що у досліджуваних відносинах застосовують два способи встановлення неустойки: 1) визначення її загального розміру у твердій сумі, що застосовується за порушення договору будівельного підряду; 2) встановлення неустойки за порушення конкретних обов’язків, покладених на сторону. Доведено, що при невиконанні або при неналежному виконанні умов договору будівельного підряду має стягуватись неустойка, яка передбачена договором, а також відшкодовуватись завдані при цьому збитки. Дисертантка наголошує, що для стягнення з підрядника неустойки слід не лише встановити факт порушення умов договору будівельного підряду, а й переконатися у відсутності обставин, за яких підрядник звільняється від відповідальності. Водночас для стягнення неустойки за договором підряду доводити наявність збитків не потрібно.